РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Методологічною основою даного дослідження обрано системний підхід до побудови
спортивного тренування в паверліфтингу. При проведенні дослідження ми
керувалися сучасними принципами і вимогами до наукових методів, підібраних
відповідно до мети і завдань дослідження.
Аналізуючи літературу з досліджуваної проблеми, було зроблено висновок про
межі дослідження, визначено і сформульовано мету роботи, яка полягає в методиці
побудови тренувального процесу в паверліфтингу в підготовчому періоді з
урахуванням результатів комплексного контролю.
Вибір методів дослідження визначався поставленими завданнями і існуючими
вимогами до проведення педагогічних досліджень. Для розв’язання сформульованих
завдань використано такі методи дослідження:
аналіз науково-методичної і спеціальної літератури;
узагальнення передового досвіду тренерів і спортсменів;
педагогічне дослідження (педагогічне спостереження, педагогічне тестування,
педагогічний експеримент);
медико-фізіологічні і психологічні методи дослідження (антропометрія,
біоелектропотенціалометрія, тепінг-тест, динамометрія, сприйняття і відтворення
лінійно-просторової величини, латентний час напруження і розслаблення м'язів);
лікарсько-педагогічний контроль;
методи математичної статистики і аналізу.
Аналіз науково-методичної і спеціальної літератури. У процесі роботи були
вивчені і проаналізовані публікації вітчизняних і зарубіжних авторів,
програмно-нормативні документи, які стосуються теми дослідження, і унаслідок
цього було конкретизовано мету і сформульовано робочу гіпотезу. Опрацювання і
аналіз літератури відбувався на всіх етапах дослідження. Таким чином було
ґрунтовно досліджено стан проблеми, визначено рівень актуальності питань, які
вивчені під час дослідження.
До списку науково-методичної літератури з теми дослідження увійшли публікації,
в яких розглянуто такі питання:
методика спортивного тренування;
розвиток максимальної м’язової сили;
побудова тренувального процесу в спорті у підготовчому періоді;
особливості втоми й відновлення сили після фізичних навантажень;
психофізичний стан спортсменів.
Узагальнення передового досвіду тренерів і спортсменів. Щоб отримати
неупереджену і об’єктивну інформацію про напрями побудови і удосконалення
тренувального процесу у паверліфтингу, проведено анкетування. У анкетуванні
взяли участь провідні тренери, проаналізовано щоденники тренувальних занять
спортсменів, вивчено основні тенденції в організації тренувального процесу в
паверліфтингу.
Педагогічні методи дослідження. У процесі пошуку оптимального співвідношення і
раціонального розподілу показників тренувального навантаження спортсменів під
час занять паверліфтингом у мікроциклах підготовчого періоду, проводився
педагогічний експеримент. Його суть полягала в оцінці ефективності
запропонованих нами програм тренувальних занять.
Об'єктом спостереження були засоби, методи, характер і величина навантажень, що
застосовуються в процесі підготовки спортсменів в паверліфтингу. Дослідник брав
безпосередню участь у процесі навчально-тренувальних занять. Усі результати
проаналізовано із зазначенням їхньої оцінки.
На сьогодні ми маємо велику кількість обґрунтованих тестів і контрольних
вправ, проте на практиці не доцільно використовувати всі відомі засоби
педагогічного комплексного контролю, оскільки надмірна інформація не сприятиме
зростанню якісного рівня тренованості спортсменів. Тренер не зможе якісно
опрацювати усю інформацію. Зважаючи на це, ми вважаємо, що одним з основних
завдань педагогічного комплексного контролю є вмотивоване впровадження оцінних
комплексів для контролю стану і рівня підготовленості паверліфтерів.
Педагогічне тестування фізичної підготовленості відбувалося за допомогою таких
тестів:
стрибок у довжину з місця;
підтягування;
динамометрія;
нахил уперед з положення сидячи на підлозі;
жим лежачи;
присідання з обтяженням;
станова тяга.
Ці тести є важливими для оцінки загальної і спеціальної підготовленості
спортсменів. Для характеристики рівня розвитку фізичних якостей використали
державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України.
Рухові можливості паверліфтерів визначали по методиці, розробленій
В.А. Рогозкіним, М.І. Вольновим, В.А. Булкіним (1986) [146]. Педагогічний
комплексний контроль застосовувався для виявлення загальних закономірностей
розвитку моторики, незалежно від віку, ваги, кваліфікації спортсмена. Ми
використали методику педагогічного комплексного контролю за показниками
моторики, а це: показники елементарних виявів по параметрах часу, зусилля і
простору. До цього комплексу увійшли наступні показники:
біоелектропотенціалометрія (БЕП),
частота рухів по малій амплітуді: максимальна (Т-т макс.) і оптимальна (Т-т
опт.) за 10 секунд,
кистьова динамометрія: максимальна (Д-макс.) і оптимальна (Д-опт.),
сприйняття і відтворення лінійно-просторової величини (ВЛПВ).
Використання комплексу методів для оцінки рухового і психічного потенціалу
діяльності спортсменів дозволило нам визначити стан організму як результат його
адаптації до підвищених фізичних навантажень.
Оцінку оперативного, поточного і етапного стану підготовленості спортсменів
визначали за допомогою діагностичного комплексу. Визначено структурну схему
організації педагогічного комплексного контролю:
контроль за динамікою показників загальної і спеціальної підготовленості в
підготовчому періоді;
контроль за динамікою розвитку сили основних груп м'язів спортсменів
паверліфтерів.
Для вивчення сили основних груп м'язів спортсменів паверліфтерів
використовувалася методика Б
- Київ+380960830922