Розділ 2
Методи та організація дослідження
У сучасній методології та логіці науки виділяють таку загальну схему рівнів
методології [15; 66; 97; 112]:
рівень філософської методології;
рівень методології загальнонаукових принципів дослідження;
рівень конкретно-наукової методології;
рівень методики та техніки дослідження.
Відповідно до такої схеми для вирішення поставлених завдань в якості найвищого
філософського рівня ми спиралися на діалектико-матеріалістичну методологію
[120]. Серед загальнонаукових принципів пізнання дійсності все більшого
значення набуває системний підхід [43, 160], покладений нами в основу
дослідження; в якості конкретно-наукової методології дослідження особистості
нами був прийнятий принцип діяльнісного підходу [107].
2. 1. Методи дослідження
Часний рівень методології охоплював такі конкретні методи дослідження:
Теоретичний аналіз та узагальнення даних спеціальної літератури та досвіду
передової практики.
Педагогічні спостереження у процесі тренувальної та змагальної діяльності
яхтсменів.
Констатуючий педагогічний експеримент (із застосуванням психологічних
методів).
Методи математичної статистики (метод середніх величин, кореляційний та
кластерний аналізи).
Теоретичний аналіз та узагальнення. Вивчення та аналіз даних спеціальної
літератури дозволили узагальнити та використати у праці дані, що стосуються
сучасних уявлень про особливості розуміння психічної травми та психотравмуючої
ситуації та факторів, що зумовлюють її вплив на особистість спортсмена,
характер психологічних зміни особистості спортсменів під впливом ПТРС у процесі
спортивної діяльності, специфіку впливу психотравмуючих ситуацій, які мають
місце у змагальній та тренувальній діяльності висококваліфікованих яхтсменів та
можливі особливості процесу підготовки яхтсменів високої кваліфікації з
урахуванням характеру впливу ПТРС. Також було використано дані щодо підходів до
аналізу особистості, методів оцінки різних якостей, що складають структуру
особистості спортсмена, питань дослідження психологічної підготовленості
спортсменів та комплексного психологічного контролю, загальних питань
психологічного супроводу діяльності спортсменів.
Теоретичний аналіз та узагальнення були використані при написанні аналітичного
огляду, формулюванні цілі та визначенні мети роботи, методів дослідження,
організації та проведення дослідження, а також аналізу та інтерпретації
отриманих даних.
Педагогічні спостереження у процесі тренувальної та змагальної діяльності
яхтсменів.
Педагогічне спостереження, що проводилось в ході експерименту з участю
яхтсменів високої кваліфікації, дозволило проаналізувати особливості протікання
їх змагальної діяльності. Для цього досліджувалися показники стабільності
виступу у перегонах, які складають змагання [57], та динаміка проходження
дистанції спортсменами у окремих перегонах.
Констатуючий педагогічний експеримент (із застосуванням ряду психодіагностичних
методів).
Як було показано у підрозділі 1.2, суб’єктивними факторами, що зумовлюють
несподіваність виникнення ситуації та її гостроту (значущість) може бути цілий
ряд якостей особистості. Крім того, їх дослідження має бути комплексним,
оскільки дані щодо впливу окремих якостей суттєво змінюються, якщо у роботі
враховується їх декілька. Тому нами було вирішено охопити у дослідженні якості,
що належать до всіх чотирьох під структур особистості (за К.К.іПлатонови)
[141], відповідним чином було підібрано психодіагностичні методи та методики.
Оскільки переважна більшість методів, використаних нами у дослідженні, є
загальновідомими та стандартизованими, нам вбачається можливим та доцільним
надати лише найбільш загальну їх характеристику, посилаючись при цьому на праці
фахівців, у працях яких наведено детальний опис тих чи інших використаних нами
методів (додаток А). Більш детальний опис у праці подано тих методик, які були
запропоновані нами, або мали певну специфіку.
У дослідженні нами було застосовано метод письмового опитування спортсменів –
анкетування з метою виявити особливості переживання психотравмуючих ситуацій,
що мали місце у їх спортивній діяльності. Анкету було розроблено авторами на
основі результатів досліджень, які були присвячені вивченню різних аспектів
впливу таких ситуацій [6; 29; 80; 118; 220]. Анкета містила ряд закритих
запитань щодо характеру психотравмуючої ситуації, особливостей її переживання,
віддаленості у часі та оцінки її переживання; на деякі запропоновані запитання
респонденти мали можливість дати більш розгорнуту відповідь (додаток Б).
Яхтсменам також було запропоновано відповісти на наступне запитання: “Відомо,
що не всі події, передумови для виникнення яких склалися, реально все-ж таки
відбуваються. Оцініть, виходячи з власного спортивного досвіду, у скількох
відсотках випадків можлива негативна подія (невдача) реально відбувається”. Як
показано Taylor S.E. [219], оцінка вірогідності виникнення позитивних, або ж
негативних подій є значущим діагностичним критерієм.
Стосовно соціометрії, спортсменам було запропоновано відповісти на питання щодо
найбільш та найменш бажаного вибору у трьох заданих ситуаціях, які, на нашу
думку, відображали різні рівні емоційної та інструментальної взаємодії між
спортсменами.
Відповідно до сучасних уявлень про структуру особистості [141], методи,
використані нами у дослідженні, були згруповані нами за відношенням
діагностованих ними якостей до відповідної підструктури особистості.
На рівні нервових процесів нами досліджувалися показники сили процесів
збудження, гальмування, їх врівноваженість та рухливість нервової системи за
допомогою опитувальника Я. Ст
- Київ+380960830922