РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи досліджень
Завдання, які були поставлені в дисертаційній роботі, вирішувалися за допомогою таких методів дослідження:
1. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних і наукових даних.
2. Педагогічні методи досліджень:
- педагогічні спостереження;
- бесіди з учителями, психологами шкіл, учнями, тренерами;
- педагогічний експеримент.
3. Дослідження тактичного мислення.
4. Психофізіологічні методи:
- дослідження запам'ятовування і пізнавання рухів;
- дослідження зосередженості і стійкості уваги.
5. Визначення рівня технічної та тактичної підготовленості.
6. Дослідження властивостей нервової системи:
- дослідження сили нервової системи;
- дослідження рухливості нервової системи.
7. Фізіологічні методи:
- вимір частоти серцевих скорочень;
- вимір рівня емоційного напруження.
8. Методи статистичної обробки даних.
2.1.1. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних і наукових даних
На сучасному етапі розвитку баскетболу досить гостро стає завдання підготовки висококласних спортсменів. Проведений аналіз літературних джерел дає можливість розглядати відбір у секції як важливу необхідність, на яку варто звернути особливу увагу тренерів, керуючись виявленням здатностей дітей до обраного виду спортивної діяльності. Цей аналіз літератури дав можливість виявити фактори й особливості, що впливають на розвиток спортивних здібностей юних баскетболістів. У сучасній літературі вказується на те, що в баскетболі велика увага приділяється тактичній підготовці спортсменів, показником якої є рівень тактичного мислення. З літератури видно, що на розвиток спортивних здібностей накладають відбиток індивідуальні особливості спортсменів. Але не розглядається питання впливу властивостей нервової системи на розвиток тактичного мислення баскетболісток на етапі початкового навчання.
2.1.2. Педагогічні методи досліджень
2.1.2.1. Метод спостережень застосовується для визначення груп на першому етапі експерименту. Перед початком дисертаційного дослідження було переглянуто 20 тренувань з баскетболу серед учениць п'ятих, шостих і сьомих класів. З дітей, що займалися в цих секціях, надалі були сформовані контрольні та експериментальні групи. Заняття в контрольних групах проводилися тренерами відповідно до особливостей планування навчального матеріалу з баскетболу, а в експериментальних групах - з урахуванням запропонованих нами змін. Педагогічні спостереження застосовувались також при визначенні показників тактичної підготовленості юних баскетболісток до і після експерименту. Оцінка рівня тактичної підготовленості кожної баскетболістки складалася із суми оцінок експертів, в ролі яких були здобувач, тренер команди та баскетболісти - студенти педагогічного вузу. Вони оцінювали виконання тактичних дій, які вивчались за допомогою алгоритмів, у змагальних ситуаціях.
2.1.2.2. Метод бесід застосовувався для виявлення психологічних особливостей учнів і їхньої схильності до розв'язання логічних задач. Були проведені інтерв'ю з учителями, учнями і психологом школи за спеціально розробленими опитувальниками, де відзначалися індивідуальні особливості дітей при виконанні фізичних вправ.
У спортивних секціях баскетболу на першому етапі досліджень було переглянуто 20 тренувальних занять і 5 ігор. Після бесід-інтерв'ю з тренерами були виявлені і відзначені індивідуальні особливості юних баскетболісток. Вони надалі склали експериментальні групи.
2.1.2.3. Педагогічний експеримент. Створення експериментальної програми базувалося на матеріалі навчальної програми для ДЮСШ з баскетболу [8]. Однак її відмінність була в збільшенні часу, відведеного на тактичну підготовку юних баскетболісток.
У процесі педагогічного експерименту навчання тактичним комбінаціям здійснювалося за допомогою проблемних завдань. Суть педагогічного експерименту полягає в тому, що спортсменкам не надавали готових рецептів і рекомендацій з виконання технічних дій і тактичних прийомів. Експеримент будується так, що тренер шляхом постановки завдань створює умови, в яких баскетболістки намагалися самостійно знаходити раціональну техніку, а їхня діяльність у тактичних ситуаціях постійно контролювалася і спрямовувалася тренерами. Постановка техніко-тактичних завдань здійснювалася завдяки словесним указівкам тренера. Створення тренером упорядкованих ігрових ситуацій шляхом застосування тактичних комбінацій здійснювалося за допомогою різних засобів наочності, які відігравали другорядну роль і служили орієнтирами в їхній діяльності. Перед виконанням комбінацій спортсменкам пропонувалося продумати майбутню діяльність, а також послідовність виконання операцій. У ході діяльності під час навчання вони повинні були словесно аналізувати правильність виконання завдань партнерами і здійснювати самоаналіз своїх дій.
У створених упорядкованих ігрових ситуаціях експериментальної програми особлива увага приділялася правильному і раціональному використанню гравцями вивчених техніко-тактичних прийомів. Для цього баскетболісткам пропонувалося аналізувати умови виконання завдань, поданих тренером у вигляді вихідного даного і даних, необхідних для досягнення кінцевих результатів. Попереднє передбачення подумки майбутнього виконання дій спортсменами заздалегідь планувалося тренером у вигляді алгоритму діяльності, який включав у себе: вихідні задачі, запланований кінцевий результат і умови контролю баскетболістками власної діяльності. Правильність дій баскетболісток визначалася за допомогою спостережень незалежних експертів і взаємоконтролем спортсменів один одного.
2.1.3. Методи дослідження тактичного мислення баскетболісток
Тактичне мислення в спорті вивчається за допомогою педагогічних спостережень в ході змагальної діяльності спортсменів. Але виявити правильність застосування та швидкість виконання тактичних комбінацій дуже важко та можливе лише у кваліфікованих баскетболістів. На етапі початкового навчанн