РОЗДІЛ 2
ВИЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ОПЕРАТОРІВ ШАХТНИХ ЕЛЕКТРОСИСТЕМ
2.1. Системний підхід до розробки критеріїв професійного відбору підземних електрослюсарів
Важливою ланкою в розробці критеріїв є підбір кандидатів для психологічних досліджень. Відомо [90-95,82], що успішність оволодіння професією багато в чому залежить від мотиваційної сфери особистості. Від неї ж залежить і надійність роботи професіонала, що важливо в умовах екстремальності
підземного виробництва. При розгляді питань мотивації користуються такими поняттями, як мотив, мотивація, мотиваційна сфера. Ці поняття в психологічній літературі вживаються часто, але разом з тим не цілком визначені. Особливо це стосується до терміну "мотиваційна сфера". У психології досі не визначено це поняття й не з'ясована його суть. Під мотиваційною сферою ми розуміємо найважливішу сторону особистості, що містить систему мотивів (мотивацію) в її певній побудові (ієрархії).
Мотиваційна сфера є однією із сторін особистості. Крім мотиваційної в психології часто виділяють сферу емоційну, вольову, інтелектуальну. Мотиваційна сфера займає найважливіше положення. Цілком очевидно, наприклад, її залежність від інтелектуальної сфери, за участю якої мотиваційна сфера формується й розвивається. Емоційна сфера впливає насамперед на виникнення і вияв мотивації з динамічної, енергетичної сторони. Вольова сфера впливає найбільше на стійкість мотиваційної сфери [90,91].
Будучи найважливішою в особистості, мотиваційна сфера впливає на інші її сфери, що формують пізнання навколишньої дійсності, значною мірою визначаючи вибірковість сприйняття, особливості пам'яті, мислення і тощо; виникнення емоцій, особливо в процесі реалізації спонукань; вияв волі - мотиви прийнято вважати одним з складових етапів вольової дії. Все це свідчення тісного взаємозв'язку мотиваційної сфери з іншими сферами особистості.
Як одна із сторін особистості, мотиваційна сфера складається із сукупності мотивів (мотивації) як специфічних, психологічних сутностей, що не ототожнюються з іншими психологічними явищами і не зводяться до них. Складовими мотиваційної сфери є лише мотиви - усвідомлені спонукання, що виникають при вищій формі відображення потреб. При цьому мотиваційна сфера особистості - не просто сукупність мотивів, а структурована система у складі якої безліч груп мотивації, що виділяються за різними ознаками: за змістом, рівнем регуляторної функції, видами діяльності, часом вияву, силою вияву, стійкістю тощо. За рівнем регуляторної функції виділяють соціальні мотиви, діяльностні (процесуальні), колективістичні, стимулюючі (заохочувальні). У кожної особистості ця структура відрізняється певною своєрідністю. Вона містить ті або інші групи мотивів і своєрідність своїх мотивів у кожній групі за їх змістом так і за їх кількістю [92, 93].
Не менш важливою особливістю є ієрархізованість мотиваційної сфери особистості. У процесі усвідомлення потреб, мотиви поведінки і діяльності відбудовуються в певній послідовності, ранжируются, створюють певну ієрархію. Це ранжирування спостерігається всередині кожної групи мотивів, між самими групами і за перевагою мотивації певного виду діяльності [94, 95].
Мотиваційна сфера особистості характеризується сукупністю мотивів, структурою мотивації і її ієрархічністю. Важливе значення мають сила і стійкість мотивації. Особливості мотиваційної сфери визначають своєрідність стилю поведінки і діяльність особистості. Для стійкої високоефективної діяльності особистості (в різних видах діяльності) необхідно мати, по-перше, розвинений зміст мотивів конкретної діяльності (їх множинність), забезпечуючи позитивне ставлення до діяльності; по-друге, достатню силу мотивів, по-третє, стійкість мотивації, по-четверте, певну структуру мотивації (наявність усіх основних груп мотивів - широких соціальних, колективістичних, процесуальних, стимулюючих); по-п'яте, певну ієрархію мотивів (соціальні-колективістичні-процесуальні), в якій лише взаємна зміна місць процесуальних і колективістичних мотивів не веде до зміни ефективності діяльності [94].
У мотиваційній сфері особистості на нашу думку важливе значення мають категорії необхідності і зобов`язання. Наведена схема [148] характеризує триступеневий рівень, категорія необхідності об'єднує індивідуальні і соціальні мотиваційні сфери особистості. Вважаємо [2] за необхідне до сфери "треба" включати індивідуальні мотиви діяльності, а до сфери "повинен" об'єднати соціальні та групові мотиви, оскільки соціально значущі мотиви є провідними в формуванні професійної майстерності (рис. 2.1). Тому це необхідно враховувати при відборі кандидатів-фахівців для виявлення рівня розвитку професійно важливих якостей, які відображені в критеріях професійного відбору.
Найважливішим етапом професійного відбору є проведення психофізіологічних випробувань кандидатів на роботу підземним електрослюсарем. Завдяки дослідженням, проведеним раніше, були отримані загальні професійно важливі якості для працівників вугільної промисловості.
Тому методики, які для цього використовувались, є універсальними, випробуваними в умовах шахти при відборі по інших спеціальностях, пов'язаних з ручною і керуючою працею. Отож, ці методики можуть бути використані під час відбору працівників з інтелектуальним змістом праці. Різниця буде полягати в оцінці інтелектуальних якостей.
Велике значення в процесі розробки методів професійного відбору має обгрунтування чисельності вибіркової сукупності робітників [214].
Наступним етапом розробки методів професійного відбору є обгрунтування показників виробничої успішності діяльності робітників. У зв'язку з цим виникає ряд труднощів. Зараз переважають колективні форми праці, при яких важко виділити індивідуальні показники роботи. Проведення спеціальних спостережень з метою встановлення продуктивності праці окремих робітників або швидкостей виконання ними окремих робочих операцій, а так само інших показників дуже