РОЗДІЛ 2
РЕАЛІЇ ФОРМУВАННЯ І ЗАДОВОЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПОТРЕБ МЕЗОРІВНЯ ТА ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ОБ'ЄКТІВ ІНВЕСТУВАННЯ
2.1. Стан інвестування основних засобів мезорівня в параметрах інвестиційної діяльності
Метою будь-яких економічних перетворень є забезпечення умов для економічного зростання і, власне, пожвавлення економіки. Тому логіка економічної еволюції вимагає як створення виробничого апарату в усьому комплексі продуктивних сил, так і відповідно його використання. Розуміючи, що головною продуктивною силою, беззаперечно, є людина, ми вважали можливим дослідити реалії інвестиційної діяльності в параметрах її основних субстанцій на такій їх складовій, як засоби праці. Така зорієнтованість певною мірою дозволяє вийти на досить широкий аналітичний простір.
Навіть той історично короткий термін розбудови на національних теренах соціально орієнтованої економіки з ринковим механізмом господарювання свідчить, що основою існування високоефективної й конкурентоздатної ринкової економіки виступає інтелектуалізація економічного середовища, нові наукові знання, інформація, ступінь оволодіння інформаційними ресурсами. Саме завдяки техніко-технологічним знанням та організаційним удосконаленням вводиться в експлуатацію техніка, яка створює багатство. Тобто можна стверджувати, що техніка ставить вимоги до людської особистості та в разі досягнення відповідності обумовлює темпи розвитку і міру задоволення соціальних потреб. Взагалі є всі підстави вважати засоби праці чи то "річ або комплекс речей, які людина ставить між собою і предметом праці і якими вона користується як провідником своїх дій на цей предмет" [165], тісно пов'язаними з усіма складовими продуктивних сил. На цьому досить ємко наголосив К. Маркс, який писав, що "економічні епохи відрізняються не тим, що виробляється, а тим, як виробляється, якими засобами праці" [21]. Поліфункціональне відтворення в засобах праці науково-технічного прогресу щодо вимог до продуктивних сил і можливої динаміки їх соціалізації виступає методологічним підґрунтям оцінки реального стану інвестиційної діяльності через зміни стану, структури і якості основних засобів.
Якщо відкинути усі дискусійні питання стосовно об'єктивності, проведених за роки незалежності, заходів щодо індексації та методології нарахування амортизаційних відрахувань [166], то вартість основних засобів національної економіки зросла на 19,6% і становила на початок 2004 р. понад 965 759 млн грн. Але одночасно зі зростанням вартісної маси основних засобів, за нашими розрахунками, узагальненими в табл. 2.1, набули негативної тенденції такі показники, як ступінь зносу та рівень їх використання. Знос основних засобів в економіці України зріс в період з 1990р. по 2003 р. майже на 30% і становив на кінець 2003 р. понад 47,3%.
Таблиця 2.1
Динаміка стану та рівня використання основних засобів
в Україні у 1990-2003 рр., % *
№ п/пПоказникРік199019911992199319941995199619971998199920002001200220031Вартість основних засобів100,0103,2105,8109,3109,9109,5109,0109,3110,1111,6112,7115,4116,7119,62Ступінь зносу100,0103,8100,583,862,7101,6109,6104,1110,7115,9117,3123,3129,6-3Рівень використання основних засобів за осягами ВВП100,088,577,864,649,543,739,438,237,136,638,340,942,545,44ВВП100,091,382,370,654,447,843,041,740,940,843,247,249,654,3 * Складено і розраховано автором за даними [11, с.30, 88; 94, с. 175, 234, 235; 167]
Щодо фондовіддачі, обчисленої за показником ВВП, то її значення на той же період не перевищувало 45,4% від рівня 1990 р. Щоб мати уявлення про сучасний рівень використання основних засобів, треба висвітлити той рівень, з яким проводиться порівняння. За тими оцінками, які можна вважати об'єктивними, Держкомстат СРСР визначив радянський ВВП на душу населення у 37% від американського рівня [168], а ЦРУ - у 46% [169]. А за результатами досліджень Г. Ханіна, фондовіддача в СРСР становила близько 80% від рівня США [170].
За твердженням відомого українського економіста А. Філіпенко, "кількісне нарощування виробництва, зростання валового внутрішнього продукту" є рисою економіки розвитку водночас з "якісним удосконаленням ... матеріально-речових елементів економічної системи ..." [171]. Але при цьому він підкреслив, що "навіть найсприятливіші макроекономічні передумови автоматично не викликають економічного пожвавлення. ... Потрібен відповідний ресурсний потенціал у вигляді інвестицій ... " [171, с.154] (розбивка моя - О.В.).
Керуючись цією формулою як методологічним положенням, ми в дослідженні інвестиційної діяльності як потенціалу та джерела економічного пожвавлення обмежились лише періодом 2000 - 2003 рр., який характеризується щорічним зростанням ланцюгових індексів валового внутрішнього продукту: відповідно у 2000 р. - 105,9%, у 2001 р. - 109,2%, у 2002 р. - 105,2% та у 2003 р. - 109,4% [11, с.30]. Цей захід зовсім не відмежовує сучасну оцінку виробничого потенціалу та процесів щодо його поліпшення і використання від оцінки минулих періодів. З цього приводу російський філософ М. Бердяєв писав, що "... вся минула історія нашого життя ... входить в наше сьогодення і лише як така існує. Минуле ... і зараз для нас є як складова частина нашого сьогодення ... нове - завжди перетворене минуле" [172] (розбивка моя - О.В.).
За умови обмеження часового проміжку динаміка стану основних засобів за параметром зносу теж погіршувалась при позитивних змінах їх маси та рівня використання. Так, при зафіксованому ступені зносу основних засобів на рівні 47,2% у 2002 р., що перевищувало на 3,6 відсоткових пункти значення 2000 р., вартість основних засобів праці зросла на 7,2%, а фондовіддача в період з 1999 р. по 2003 р. більш ніж на 24,3%.
Розвиток подій з переходом у нове тисячоліття змушує схилятись до думки фахівців, які пов'язують позитивні зміни з інвестиційними процесами. І дійсно, за офіційними статистичними даними, інвестиції в основний капі