РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи досліджень
2.1. Властивості аферентів шкіри.
Сенсорні нейрони можуть бути поділені на 2 великі типи, так звані, A та C, на
основі порогу активації та наявністю/відсутністю мієлінізації їх аксонів [188,
189]. Так, відомо, що ЗКГ нейрони великого чи середнього діаметру соми в
основному посилають волокна А типу (переважно механотермочутливі). Больові
А-волокна мають мієлінізовані або слабкомієлінізовані аксони, швидко проводять
ПД та опосередковують швидкий гострий біль. Нейрони малого діаметру мають
волокна С типу, переважно ноцицептиві (відповідають на больові механічні,
термічні та хімічні стимули) [190, 191]. Немієлінізовані С-волокна мають
повільне проведення ПД і складають приблизно 70% всіх ноцицепторів. При цьому
С-волокна передають інформацію про повільний пекучий біль. Але ці дві популяції
не є ні функціонально, ні анатомічно гомогенними. Ноцицептивні сенсорні нейрони
демонструють значно більшу різноманітність [186, 192]. Як А-, так і С-волокна
можна поділити в залежності від сенсорної модальності, на яку вони
відповідають, але значна їх кількість є полімодальними, тобто відповідають на
механічну, термічну та хімічну стимуляцію одночасно, при цьому у периферичних
нервових закінченнях ЗКГ нейронів виникає ПД [191, 193]. Альтернативно
С-волокна можна поділити на 2 класи на основі гістологічних маркерів [194-196].
Перший клас містить різноманіття нейропептидів, включаючи SP та кальцитонін ген
подібний пептид (CGRP). Ці нейрони мають проекцію у зовнішній регіон спинного
рогу (ламіна І та зовнішня ламіна ІІ). Другий клас містить декілька
нейропептидів та експресує вуглеводневу групу, що селективно зв’язує рослинний
лектин, який має назву ізолектин В4 (IB4). IB4 нейрони мають проекцію в інший
регіон спинного рогу (внутрішня ламіна ІІ). ASICs експресуються головним чином
в IB4 негативних нейронах [197].
Вважається, що зі швидкістю проведення ПД по аксону тісно по’вязана модальність
нейронів спинальних гангліїв: швидкопровідні Аб- и Ав-волокна, які іннервують
шкіру та м’язи, передають в основному тактильну та пропріоцептивну інформацію,
у той час як повільнопровідні Ад- и С- волокна забезпечують больову та
небольову сенсорну чутливість. Крім того, C-волокна іннервують значну кількість
периферичних систем, включаючи шкіру, внутрішні органи, серцево-судинну систему
та м’язи. При цьому, в залежності від органу, що іннервується, для цих
немієлінізованих волокон було показано кілька типів морфологічно різних
нервових закінчень [198]. Молекулярне підґрунтя цього ефекту фенотипічного
різноманіття серед соматосенсорних нейронів майже повністю невідоме.
Ноцицептивні закінчення аксонів у шкірі, як відомо, мають аферентні та
еферентні (аксонний рефлекс) функції, тобто ПД, що генерується у нервовому
закінченні на периферії, розповсюджується не тільки ортодромно у напрямку ЦНС,
але й антидромно по сусіднім гілкам батьківського аксону, де викликає
вивільнення речовин, які спричиняють запалення, і в результаті призводить до
утворення волдиря та зміни проникності стінок кровеносних судин у шкірі. Самим
простим типом сенсорного рецептора в шкірі є вільні нервові закінчення. Вони
являють собою голі немієлінізовагі закінчення, які розгалужуються в дермі та в
глибоких слоях епідермісу. В голій та волосяній шкірі вони закінчуються
однаково. Вільні нервові закінчення відповідають на механічні стимули, нагрів,
охолодження та ноцицептивні стимули. Деяки з них відповідають лише на одну
модальність, інші - на дві чи три; останні називаються полімодальними
рецепторами. Закінчення утворені тонкими волокнами- аксонами нейронів
спинальних гангліїв з тонким шаром мієліну (Аd-волокна) чи немієлінізованими
аксонами (С-волокна). Відчуття, що виникають при стимуляції волокон цих двох
типів, різні: так, гострий біль передається по Аd-волокнам, а відчуття жгучого
болю передається по С-волокнам. Деякі волокна реагують на різного рода
механічну стимуляцію. Таким чином, вільні нервові закінчення служать для досить
різної полімодальної рецепції. Всі ці волокна адаптуються досить повільно, вони
продовжують імпульсацію весь час, поки діє стимул. Це уявляється властивістю,
необхідною для сигналізації тих порівяно повільних змін, що відбуваються в
таких модальностях, як больова та температурна чутливість, а також для
сигналізації організму про необхідність видалити шкідливий стимул чи
пристосуватись до оточуючої температури. Всі інші рецептори в шкірі звязані з
спеціальними кінцевими рецепторними структурами, і всі вони є закінченнями
середніх чи крупних мієлінізованих волокон групи А b. Вони, як правило,
відповідають на різні механічні стимули. Так, тільце Пачіні відноситься до
швидкоадаптуючихся рецеторів та відповідає на тиск та вібрацію, тобто
спеціалізовано для сигналізації швидких змін дотик-тиск. До швидкоадаптуючихся
також відносяться закінчення волосяного фолікулу, які відповідають на легкий
дотик та вібрацію. До повільноадаптуючихся кінцевих органів можна віднести
диски Меркеля та органи Руфіні. Вважається, що ці рецептори сігналізують
статичну інтенсивність дотику та тиску.
2.2. Досліди in-vitro.
Для вивчення дії FMRFa та структурноподібних пептидів (FRRFа, FMVFа та KNFLRFa)
на спонтанну активність та викликані механічною стимуляцією відповіді в
аферентних нервових волокнах шкіри нами було використано препарат
шкіра-n.saphenous in-vitro [199].
2.2.1. Експериментальні тварини.
В експериментах in-vitro були використані дорослі щури самці лінії Вістар вагою
250-350 г. Тварини вирощувалися в стандартних умовах віварію Інституту
фізіології ім. О.
- Київ+380960830922