Ви є тут

Когнітивні чинники еволюції назв осіб в англійській мові ХХ століття.

Автор: 
Шиманович Ганна Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000039
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II
АНГЛІЙСЬКІ НАЗВИ ОСІБ ЯК ЗАСОБИ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ І КАТЕГОРИЗАЦІЇ ЛЮДСЬКОГО
ДОСВІДУ
2.1. Роль метафори та метонімії у віддзеркаленні когнітивних механізмів
утворення назв осіб
У формуванні мовної картини світу важливу роль грає семантичне словотворення,
оскільки це та сфера, в якій найбільшою мірою виявляється взаємозв’язок між
мовою та свідомістю. При дослідженні картини світу, яка закріплена в мові, в
тієї її частині, яка представлена семантичними запозиченнями та їх семантичними
потенціями, необхідно враховувати існування зв’язку між мовою та свідомістю, що
важливо для аналізу механізмів формування та інтерпретації значень лексичних
одиниць, когнітивного осмислення всіх процесів, які мають місце в лексичній
системі [158, с. 145].
Вирішення цієї проблеми стає можливим із застосуванням підходів когнітивної
семантики. Концептуальна система знань про світ, яка формується на основі
досвіду людини, є основою семантики мови і знаходить своє відображення в
процесі переосмислення значень. Існування певних закономірних зв’язків мовної
форми з чисельними функціями, які вона виконує, пояснюється з точки зору
когнітивної теорії, як зв’язок між певною лінгвістичною формою та ментальним
образом.
Оскільки у носія тієї чи іншої мови є обмежений інвентар лексичних засобів, то
для найменування того, що ще не отримало номінації в мові, або для вторинної
номінації вже існуючого в мові поняття або концепта, мовець досить часто
використовує основні засоби формування нових значень: метафору та метонімію.
Метафоричні переноси полягають в усуванні або заміні основної (родової) семи
(архисеми) при збереженні диференціальної (видової) семи, яка становиться
вихідною семою найменування. Метафора завжди визнавалася одним з
найефективніших засобів поповнення словникового складу мови. “Метафоризація
порушує, як правило, асоціативні зв’язки, які розташовуються на периферії
семантичної структури прототипа. Вони стають головними, переходячи до ядерної
зони семантики інновації” [111, с. 49].
У сучасній лінгвістиці метафора отримала розуміння, перш за все, як когнітивний
феномен, могутній інструмент мислення, фундаментальний прийом пізнання та
концептуалізації дійсності [106; 116; 185]. За найбільш загального підходу
когнітивну метафору можна визначити як одну із форм концептуалізації, що
полягає в баченні однієї сутності через іншу. “Метафора за своєю природою – не
мовне, а концептуальне явище” [202, с. 355].
Метафора – один із основних засобів пізнання об’єктів дійсності, що виконує
когнітивну, номінативну, художню та смислоутворюючу функції. Метафора
грунтується на наших семантичних і концептуальних знаннях, на наших знаннях про
світ, на наших категориальних знаннях і на наших соціальних знаннях. Як було
показано в низці досліджень [238; 239; 253], метафоричне переосмислення є
основою чисельної кількості явищ полісемії, і, фактично, не тільки наша мова,
але й наша свідомість функціонують метафорично. Активне використання метафори
підтверджує думку дослідників у сфері когнітивної лінгвістики про те, що
людська концептуалізація і, тим самим, мовна семантика, має, переважно,
метафоричний характер, тобто осмислення людиною більш чи менш складних об’єктів
грунтується на переосмисленні базових понять людського досвіду [158, с. 145].
З точки зору сучасних підходів, метафора, як правило, має відношення не до
окремих ізольованих об’єктів, а до складних розумових просторів (а саме, до
сфер чуттєвого та соціального досвіду). В процесі пізнання ці складні розумові
простори, що безпосередньо не спостерігаються, зіставлені через метафору з
більш простими розумовими просторами, що безпосередньо спостерігаються і
знаходяться на поверхні. У процесі метафоризації відбувається перенесення
розумового простору, що спостерігається, на той, що безпосередньо не
спостерігається, останній у цьому процесі концептуалізується і залучається до
загальної концептуальної системи певної мовної спільноти [94, с. 55].
Метафоричний перенос можна демонструвати на прикладі багатьох назв осіб,
наприклад, hawk – a person who favours war or advocates military solutions in a
conflict. Аналогічно був утворений неологізм dove – a person who is opposed to
war or to confrontation of force; a person who seeks accommodation with an
enemy instead of making war. Обидва неологізми виникли в мові публіцистики і
завдяки засобам масової інформації отримали через калькування поширення в
багатьох мовах. Модель метафоричного переносу Nzool > Npers досить продуктивна.
Утворення нових предикатних лексико-семантичних варіантів здійснюється шляхом
метафоричних переносів і відбувається на основі асоціативних уявлень про
характер і звички тварин, а також їх зовнішній вигляд. Нові лексико-семантичні
варіанти містять оцінку людини за характером: cow – an objectionable person; за
розумовими здібностями, наприклад, goat – a silly person, a fool (LDCE); за
зовнішністю, наприклад, bird – an attractive woman (ODMS).
Певні лексичні одиниці – назви тварин – концентруються навколо сфер, пов’язаних
з фінансами, з поглинанням інших компаній [19, с. 90]. Наприклад, слово shark
позначає “людину, яка прагне захопити підприємство, часто за допомогою
неетичних та нелегальних методів”. Іншим прикладом є складне слово killer-bees,
яке отримує нове значення “спеціалісти, які допомогають компанії захиститися
від спроби небажаного захоплення (поглинання) компанії”.
На основі метафоричного значення лексичної одиниці animal, яка втратила свій
зв’язок з первинним референтом, утворилася низка складних лексем, в яких
компонент animal має значення “ентузіаст, прихильник чого-небудь”, наприк