РОЗДІЛ 2
СТАН САМОВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ УНІВЕРСИТЕТУ В УМОВАХ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ
2.1. Фактори, що впливають на активізацію самовиховання студентів
З метою виявлення організаційно-педагогічних умов активізації самовиховання
студентів нами вивчався існуючий стан виховної роботи на гуманітарних
факультетах університету з точки зору здійснення завдань
особистісно-професійного самовиховання. На констатувальному етапі взяли участь
студенти 1-4 курсів факультетів іноземної філології, філологічного та
психологічного Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського;
викладачі педагогічних кафедр, куратори студентських академічних груп.
Загальний масив учасників констатувального експерименту склав 629 осіб, із них
викладачів - 36, студентів - 593.
Метою дослідницької роботи на цьому етапі було визначення існуючих у практиці
роботи університету протиріч, підходів до навчання і виховання студентів
гуманітарних факультетів та ступеня їх орієнтації на самовиховання.
Завданнями констатувального етапу дослідження передбачалося:
1. Виявлення зовнішніх та внутрішніх факторів, які впливають на активізацію
процесу самовиховання студентів в умовах сучасного ВНЗ.
2. Аналіз стану самовиховання студентів гуманітарних факультетів університету в
традиційній освітній практиці, а саме:
визначення сформованості цілей і мотивів особистісно-професійного
самовдосконалення студентів;
аналіз рівня цілеспрямованості мети, змісту та форм виховної роботи
університету та факультету на активізацію самовиховання студентів;
виявлення наявного ступеня орієнтації завдань, змісту університетських
навчальних планів і програм циклу педагогічних дисциплін на
особистісно-професійне самовдосконалення студентів;
визначення впливу існуючого характеру взаємодії суб’єктів навчально-виховного
процесу на активізацію самовиховання;
виявлення наявності і характеру вмінь студентів складати особистісно-професійні
програми самовдосконалення та реалізовувати їх під час навчання в університеті
та педагогічної практики.
3. Визначення критеріїв, показників, рівнів розвитку самовиховної активності та
їх діагностика у студентів гуманітарних факультетів.
4. Виявлення організаційно-педагогічних умов, які забезпечують активізацію
самовиховання.
5. Створення теоретичної моделі активізації процесу самовиховання студентів
гуманітарних факультетів університету.
Для вирішення поставлених завдань використовувалась система взаємодоповнюючих
методів діагностичного характеру: анкетування, тестування, інтерв’ю, бесіди,
аналіз документальної бази та творчих робіт студентів, педагогічні
спостереження, методика дослідження ціннісних орієнтацій М.Рокича та методика
виявлення рівня суб’єктивного контролю Дж.Роттера.
На першому етапі виявлялись існуючі зовнішні та внутрішні фактори, які
активізують самовиховання студентів. Аналізувався стан виховної роботи в
сучасному університеті та зміст педагогічної підготовки на гуманітарних
факультетах відповідно до реалізації завдань особистісно-професійного
самовиховання студентів. Проводились інтерв’ювання викладачів та студентів з
метою виявлення факторів, здійснюючих вплив на самовиховання студентів. Для
визначення ступеня реалізації завдань особистісно-професійного самовиховання в
освітньому процесі на гуманітарних факультетах аналізувалась університетська
концепція виховної роботи та плани виховної роботи філологічного факультету та
факультету іноземної філології, плани виховної роботи кураторів, навчальні
плани різних спеціальностей, навчальні програми та посібники з педагогічних
дисциплін. За допомогою анкетування, інтерв’ювання та педагогічного
спостереження вивчався характер взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу
в університеті (викладачів, кураторів, студентів) та аналізувався його вплив на
самовиховання студентів. Уточнювалися можливості діагностичного
інструментарію.
На другому етапі визначався рівень розвитку самовиховної активності студентів
гуманітарних факультетів в умовах освітнього процесу сучасного університету.
Були визначені критерії та рівні оцінювання самовиховної активності. На основі
аналізу результатів спостереження, анкетування, тестування, творчих робіт
студентів, їх самоаналізу діяльності з самовиховання робились висновки про
наявний рівень самовиховної активності студентів.
У ході третього етапу дослідження формулювались організаційно-педагогічні
умови, що забезпечують активізацію самовиховання студентів. Створювалась
теоретична модель активізації самовиховання студентів та розроблялась методика
її реалізації на гуманітарних факультетах.
Вивчення практики самовиховання студентів в умовах сучасного університету
дозволило окреслити чинники, які можуть впливати на його характер та
результативність. У ході анкетування та бесід з викладачами педагогічних кафедр
(18 респондентів) та студентами 4-го курсу філологічного, іноземної філології
та психологічного факультетів (156 респондентів) було виявлено, що на
самовиховання студентів університету в сучасних умовах здійснюють вплив
зовнішні та внутрішні фактори.
Факторами зовнішнього впливу визначені: світові цивілізаційні процеси, що
зумовлюють освітню політику держави; спрямування виховної діяльності
університету на активізацію самовиховного потенціалу студента; врахування
специфіки підготовки фахівців на гуманітарних факультетах; науково-методичне
забезпечення самовиховної діяльності студентів в межах викладання
психолого-педагогічних дисциплін; гуманізація стосунків у си
- Київ+380960830922