РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1.Обґрунтування напрямку досліджень
У зимовий період, впродовж грудня – березня, розтелюються понад 60 – 70% корів.
Основними кормами для них у цей час є кукурудзяний силос, сінаж, буряковий жом
і грубі корми – сіно, солома тощо. За недостатньої кількості концетрованих
кормів у раціоні створюється дефіцит обмінної енергії – замість фізіологічно
необхідних 8,5-9,5 МДж/ кг сухої речовини її міститься менше 8,0 МДж [8,32].
Поряд з цим у раціонах корів, особливо новорозтелених, відчувається нестача
перетравного протеїну – замість 90-100 г його фактичний вміст складає 70-80
г/кормову одиницю [61]. Це і є однією з основних причин низької продуктивності
корів, яка супроводжується також значними втратами живої маси тіла тварин.
Внаслідок незбалансованої і неповноцінної годівлі дійних корів на зимових
раціонах вони навіть і у весняно-літній період на дешевих біологічно
повноцінних зелених кормах залишаються малопродуктивними. Особливої шкоди в
таких умовах зазнають високопродуктивні корови. Проте, незважаючи на нагальну
необхідність розвўязання проблеми енергетичного і протеїнового живлення корів
за рахунок кормів власного виробництва, вона до цих пір залишається
нерозвўязаною.
Виходячи з наведеного, в основу досліджень було покладено експериментальне
обгрунтування можливості забезпечення повноцінної, збалансованої і
високоефективної годівлі корів за типовими раціонами з підвищеною концентрацією
обмінної енергії та перетравного протеїну шляхом включення до них 35-40% за
поживністю концентрованих кормів. В складі концетрованих кормів передбачено
використання таких перспективних білкових компонентів, як горохова дерть,
соняшникова макуха та екструдат сої. Причому для екструдування
використовувалася соя, з якої попередньо була видалена основна маса олії, а в
екструдаті залишалося ще біля 9-11% жиру, що, поряд з підвищенням у раціоні
рівня білка, могло значно покращити енергетичну забезпеченість раціонів. На
основі результатів проведення запланованих досліджень ставилася мета зўясувати,
як при цьому вплинуть на продуктивність, якість і технологічні властивості
молока корів типові раціони зони Лісостепу з різним вмістом екструдату з
частково знежиреної сої, оскільки такі дослідження ще не проводились.
2.2. Матеріал і загальна методика
Згідно з темою дисертаційної роботи в умовах племінної ферми ТОВ АФ “Гоголеве”
Шишацького району Полтавської області було проведено три науково- господарські
і один виробничий досліди на високопродуктивних коровах української
червоно-рябої молочної породи за схемою (табл. 2.1).
Корів для дослідів відбирали на 15-20-й день після отелення за принципом
аналогів за віком (кількість лактацій), датою останньго отелення, живою масою і
молочною продуктивністю за останню лактацію та фактичним добовим удоєм молока і
вмістом у ньому жиру згідно з методичними рекомендаціями [193].
Утримання піддослідних корів було привўязним, у стійлах на деревўяній підлозі,
поїння - з автонапувалок, основна годівля – трьохразовою.
У кожному з трьох науково-господарських дослідів у зрівняльний період корів
усіх груп годували за однаковими раціонами, розрахованими на фактичний добовий
удій молока 4%-вої жирності. Оскільки корови були на 2-3-ому тижні після
отелення і їх необхідно було роздоювати, до добової норми енергетичного
живлення за фактичним удоєм кожній корові додатково додавали по дві кормові
одиниці До складу раціонів зрівняльного періоду вводили кукурудзяний силос,
кислий буряковий жом, ярову солому, лучне сіно, сінаж, кормову патоку. За
структурою раціонів на обўємисті корми в них прпадало 65% поживності.
Концентровані корми згодовували у вигляді дерті злакових (пшеничної і ячмінної)
або комбікорму – 3 кг та макухи соняшникової – 1 кг/голову/добу. З мінеральних
кормів використовували кухонну сіль та кормові фосфати. Тривалість зрівняльного
періоду в усіх науково-господарських дослідах становила 10 днів. Після цього
проводили контрольне доїння і, за даними добових удоїв молока 4%-вої жирності,
остаточно урівнювали піддослідні групи корів. Шляхом рендомізації визначали
контрольну і дослідні групи корів.
Таблиця 2.1
Схема науково-господарських і виробничого дослідів
Групи
Кількість корів у групі,
Голів
Об’ємисті корми – 65% за поживністю
Концентровані корми – 35% за поживністю
з них, кг
дерть злакових комбікорм
білкові корми
Перший науково-господарський дослід
грубі і соковиті корми
горохова дерть – 3
-“-
2,8
горохова дерть – 1,5
соняшникова
макуха – 0,7
-“-
3,5
соняшникова макуха – 1,5
-“-
3,5
Екструдат сої – 1,5
Другий науково-господарський дослід
грубі і соковиті корми
Горохова дерть – 3
-“-
3,2
соняшникова
макуха – 1,8
-“-
3,2
екструдат сої – 1,8
Третій науково-господарський дослід
грубі і соковиті корми
6,0
екструдат сої – 1,5
-“-
5,5
екструдат сої – 2,0
-“-
5,0
екструдат сої – 2,5
Виробнича перевірка
50
Грубі і соковиті корми
5,0
соняшникова макуха – 2,5
50
-“-
5,0
екструдат сої –2,5
В основний період 1-го науково-господарського досліду коровам 1-ї контрольної
групи згодовували 3 кг горохової та 2 кг пшеничної і ячмінної дерті; 2-ї
дослідної групи – 1,5 кг горохової і 2,8 кг злакової дерті та 0,7 кг макухи
соняшникової; 3-ї дослідної – 1,5 кг соняшникової макухи та 3,5 кг дерті
злакових; і коровам 4-ї дослідної групи – 3,5 кг дерті злакових та 1,5кг
екструдату сої. Загальна добова кількість концентратів, згодовуваних коровам
усіх піддослідних груп, становила 5 кг.
У другому науково-господарськом
- Київ+380960830922