РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ
2.1. Клініко-статистичні дані
У роботі представлено аналіз результатів обстеження і лікування 163 хворих із
атеросклеротичною оклюзією екстракраніальних артерій і аорто-клубово-стегнового
сегмента, які перебували в судинному відділенні кафедри шпитальної хірургії на
базі Тернопільської обласної клінічної лікарні.
Розподіл хворих за віком проведено згідно з рекомендаціями VII Міжнародної
конференції з проблем вікової морфології, фізіології та біохімії (1972).
Відповідно до них, у групу пацієнтів зрілого віку (до 60 років) було включено
111 (68,09 %), а у групу пацієнтів похилого віку – 52 (31,91 %) хворих. Слід
відмітити, що в першій групі більшість пацієнтів – 79 (71,17 %) була віком
55-60 років, а – 4 пацієнти (3,60 %) – віком до 40 років. Якщо характеризувати
групу пацієнтів похилого віку, то найбільшу частку склали хворі віком 61-65
років – 36 (69,23 %), інші 16 (30,77 %) були віком 66-69 роки.
47 (58,03 %) пацієнтів із поєднаною атеросклеротичною оклюзією
екстракраніальних артерій та аорто-клубово-стегнового сегмента віднесено до
групи хворих зрілого віку і лише 34 (41,98 %) – похилого.
Потрібно відмітити, що серед усіх пацієнтів була тільки одна (0,61 %) жінка, в
якої діагностовано атеросклеротичну оклюзію аорто-клубового сегмента.
Усіх хворих поділили на дві групи. В основу розподілу покладено характер
ураження екстракраніальних артерій і наявність одночасного атеросклеротичного
процесу в аорто-клубово-стегновому сегменті. До першої групи ввійшли пацієнти з
атеросклеротичною гемодинамічно значимою оклюзією екстракраніальних артерій
(ЕКА) в поєднанні з ураженням аорто-клубово-стегнового сегмента (АКСС) – 81
(49,69 %), до другої – 82 (50,31%) з ураженням аорто-клубово-стегнового
сегмента, у 25 з яких стеноз ЕКА становив 15-29 %.
Із 163 пацієнтів у 149 (91,41 %) випадках діагностовано хронічну патологію
інших органів та систем. Слід відмітити, що у хворих зрілого віку виявляли одне
або два, відповідно, 68 (61,26 %) та 34 (30,63 %), супутніх захворювання. І
тільки у 9 (8,11 %) діагностовано одночасно три патології інших органів та
систем. Що ж стосується хворих похилого віку, то у них, як правило,
зустрічалось два (57,69 %) або три (40,39 %) супутніх захворювання і лише одне
– в 1,92 % випадків.
у структурі супутніх захворювань обох вікових груп переважала патологія
серцево-судинної системи (табл. 2.1). Поряд із цим, у пацієнтів віком 60 і
більше років частіше діагностували хронічну патологію зі сторони дихальної,
шлунково-кишкової та сечовидільної систем.
Таблиця 2.1
Супутня патологія у пацієнтів із оклюзійно-стенотичними ураженнями
екстракраніальних артерій та аорто-клубово-стегнового сегмента
Вікова
група
Серцево-судинна система
Дихальна система
Шлунково-кишкова система
Сечовидільна система
Ендокринна система
абс.
абс.
абс.
абс.
абс.
97
87,39
27
24,32
23
20,72
7,21
4,51
52
100
36
69,23
34
65,38
26
50,0
15,38
Всього
149
91,41
63
38,65
57
34,97
34
20,86
13
7,98
При аналізі супутньої патології серцево-судинної системи виявлено, що ішемічну
хворобу серця, стабільну стенокардію напруги І функціонального класу
діагностовано у 93 (57,06 %) пацієнтів, ішемічну хворобу серця, стенокардію
напруги ІІ функціонального класу – в 66 (40,49 %), ішемічну хворобу серця,
стабільну стенокардію напруги ІІІ функціонального класу – у 4 (2,46 %).
Слід відзначити, що із 163 пацієнтів ураження атеросклеротичним процесом
екстракраніальних артерій виявлено у 106 (65,03 %) випадках. Але тільки у 81
(49,69 %) атеросклеротичний процес (стеноз, оклюзія) впливав на гемодинаміку
екстракраніальних судин (табл. 2.2). У 25 (15,34 %) стеноз ВСА складав до 20 %
без виразкування атеросклеротичної бляшки. Для аналізу клінічної картини
недостатності кровопостачання головного мозку використали класифікацію,
запропоновану в ІССХ імені О. М. Бакулєва (1988).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за стадіями судинно-мозкової недостатності
Стадія СМН
Вид порушення
мозкового кровобігу
Кількість спостережень
абс.
Компенсована
Безсимптомний перебіг
19
23,46
Початкові розлади
26
32,10
Відносна компенсація
Проминущі розлади мозкового кровобігу
22
27,16
Дисциркуляторна енцефалопатія
11, 11
Малий інсульт
3,70
Декомпенсована
Завершений інсульт
2,47
Всього
81
100
З обстежених найбільша група – 45 (55,56 %) пацієнтів, у яких виявлено
компенсовану стадію судинно-мозкової недостатності (СМН), стадію відносної
компенсації відзначено у 34 (41,98 %), а декомпенсовану – лише у 2 (2,47 %).
Порівняльний аналіз залежності проявів СМН показав, що більш виражені її
ступені спостерігались при множинному ураженні екстракраніальних артерій (табл.
2.3). Саме при множинному ураженні їх у 15 (57,69 %) пацієнтів діагностовано
відносну компенсацію СМН кровобігу.
Таблиця 2.3
Стадії судинно-мозкової недостатності й поширеність ураження екстракраніальних
артерій.
Стадія
СМН
Поширеність процессу
ізольований
Множинний
абс.
абс.
Безсимптомний перебіг
19
34,55
Початкові розлади
16
29,09
10
38,46
Проминущі розлади мозкового кровобігу
13
23,64
34,62
Дисциркуляторна енцефалопатія
9,09
15,39
Малий інсульт
1,81
7,69
Завершений інсульт
1,81
3,85
Всього
55
100
26
100
При ізольованому ураженні ЕК артерій частіше (63,64 %) діагностували
компенсовану стадію СМН кровобігу і лише у 34,55 % випадків – стадію відносної
компенсації СМН.
Ангіографічне і доплерографічне обстеження дали можливість виділити чотири
найбільш часті гемодинамічн
- Київ+380960830922