РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
І КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ
2.1 Матеріал і методи досліджень
Для вирішення поставлених завдань дослідження проводили в таких напрямах:
– комплексне клініко-лабораторне обстеження 130 вагітних, хворих на цукровий
діабет 1 типу, і 30 здорових вагітних, які становили контрольну групу;
– аналіз перебігу та наслідків вагітності і пологів у 130 жінок з цукровим
діабетом 1 типу;
– вивчення показників тиреоїдного гомеостазу у хворих на цукровий діабет і
здорових вагітних;
– комплексне вивчення стану фетоплацентарного комплексу (гормональні показники,
дані ультразвукового і кардіотокографічного досліджень) у вагітних з цукровим
діабетом;
– аналіз частоти ускладнень вагітності, пологів, стану плода і новонародженого
у вагітних з цукровим діабетом залежно від стану тиреоїдного статусу;
– обґрунтування, розробка і вивчення ефективності нового диференційованого
комплексу лікувально-профілактичних заходів для вагітних, хворих на цукровий
діабет.
Дослідження проводили в I, II і III триместрах вагітності. Спостереження за
хворими здійснювали спільно акушер-гінеколог і ендокринолог. Усі обстежені
консультовані терапевтом, окулістом, невропатологом, за необхідності – іншими
фахівцями (нефролог, гематолог, ін.).
При обстеженні хворих особливу увагу приділяли даним анамнезу захворювання,
його перебігу до настання цієї вагітності, наявності і поширеності хронічних
ускладнень діабету – ангіопатій, нейропатій, уражень внутрішніх органів;
супутніх захворювань (особливо щитовидної залози). З'ясовували характер
інсулінотерапії (тип інсуліну і схема його введення), стан компенсації
вуглеводного метаболізму перед зачаттям і в період ембріогенезу. До схеми
обстеження хворих було також включено з'ясування стану менструальної і
дітородної функцій, наслідків попередніх вагітностей, характеру перебігу
вагітності, пологів і післяпологового періоду, стану новонароджених.
Лабораторне обстеження, крім загальних аналізів крові і сечі, включало
визначення концентрації в сироватці крові білірубіну, креатиніну, сечовини,
загального білка, К+, Nа+, Са2+. Також досліджували показники коагулограми.
Глікемію визначали натще, через 1 годину після основних прийомів їжі і, за
необхідності, о третій годині ночі. Двічі на тиждень проводили аналіз
глікемічного і глюкозуричного профілів. У сечі визначали наявність і
концентрацію білка, глюкози й ацетону, досліджували мікроскопію, виявляли
бактеріурію. Обов'язково проводили оцінку стану міокарда за допомогою
електрокардіографії.
В обстеженні вагітних жінок використано методи, безпечні як для матері, так і
для плода, достатньо інформативні для об'єктивної оцінки функціонального стану
різних органів і систем материнсько-плодового комплексу. Обстеження усіх
вагітних жінок проведено стандартно, в один і той самий час доби, за однаковими
методами і з використанням одних тих самих апаратів, що нівелює можливість
помилки, притаманної будь-якому неінвазивному методу дослідження, і підвищує
вірогідність отриманих результатів.
Кров для спеціальних досліджень набирали з ліктьової вени натще в положенні
лежачи в ранкові години.
Функціональний стан тиреоїдної системи оцінювали за допомогою гормональних
тестів за концентрацією циркулюючих у крові тиреоїдних гормонів: вільного
трийодтироніну (Т3в), вільного тироксину (Т4в) і тиреотропного гормону (ТТГ). У
сироватці крові визначали також кількість тироксинзв'язувальнго глобуліну
(ТЗГ), з яким, як відомо, зв'язано більше 80% тиреоїдних гормонів, що
циркулюють у крові. Крім того, досліджували концентрацію антитіл до тиреоїдної
пероксидази (ТПО), що є загальновизнаним чутливим маркером антитиреоїдного
автоімунного процесу [139,344,362].
Дослідження проводили за радіоімунологічним методом з використанням стандартних
наборів виробництва фірми "Immunotech" (Чехія). У наборах для визначення Т3в,
Т4в, ТТГ, ТСГ і антитіл до ТПО використовували мічені антитіла. Дане визначення
перелічених вище показників належить до конкурентних видів аналізу. Зразки
інкубують у пробірках, вкритих авідином, разом з моноклональними
125I-антитілами до досліджуваного показника і його біотинільованим аналогом
(лігандом). Досліджуваний показник зразка витісняє певну частину ліганду з його
комплексу з антитілами. Комплекс "ліганд-антитіла" зв'язується з авідином,
іммобілізованим на стінках пробірок. Значення зв'язаної пробірками
радіоактивності обернено пропорційно концентрації досліджуваного показника в
зразку. Концентрацію його визначають за калібрувальною кривою.
Для оцінки стану щитовидної залози проводили також ультразвукове сканування
останньої. Ехографію здійснювали за допомогою ультразвукового апарата Aloka
SSD–1700. Дослідження проводили за методикою поліпозиційного "ковзного"
сканування. При УЗД щитовидної залози визначали:
– положення залози;
– об'єм залози за методом Brunn;
– ехогенність паренхіми щитовидної залози щодо навколишніх тканин;
– рівномірність структури паренхіми залози;
– наявність чи відсутність вузлів.
Стан плода комплексно оцінювали з використанням клінічних, лабораторних і
інструментальних методів досліджень. Серед клінічних методів основними були
щоденна аускультація серцебиття плода з визначенням характеру і частоти
серцевої діяльності, а також актографія – підрахунок самою вагітною кількості
ворушінь плода і характеристика їхньої інтенсивності у певний час двічі
протягом доби.
Лабораторні методи оцінки стану плода включали визначення концентрації гормонів
фетоплацентарного комплексу. Гормональну функцію фетоплацентарного комплексу
досліджували, визначаючи в сир
- Київ+380960830922