РОЗДІЛ 2
Оптимальні шляхи та умови формування у старшокласників
християнських моральних цінностей у процесі вивчення творчості
українських письменників ХІХ – початку ХХ століття
2.1. Форми і методи виховання старшокласників на основі
християнських моральних цінностей засобами літератури
Очевидна річ, що виховання моральності на уроках літератури є одним з
першочергових завданнь педагога. Однак викладання української літератури в
школі не задовольняє потреби суспільства, бо не виконує належним чином
соціальне замовлення – формувати національно свідому, духовно багату
особистість. Українське суспільство внаслідок багатьох чинників значною мірою
змаргіналізоване, потребує таких освітніх технологій, які б змінили національно
ціннісні орієнтації та пріоритети. Серед таких пріоритетів чи не найважливіше
завдання – це формування духовності молодого покоління.
Новітні виховні технології надто повільно впроваджуються в сучасний урок
української літератури. Щодо виховання учнів на основі християнських моральних
цінностей засобами літератури, то тут учителі орієнтуються на власні погляди та
можливості, бо методичної літератури вкрай недостатньо. Водночас українські
методисти почасти свідомо уникають “незручної теми”, хоча очевидна річ, що
вчителі часто неспроможні самотужки правильно трактувати християнські моральні
цінності, закладені у творах на біблійні теми, як, скажімо, поемі “Мойсей” І.
Франка чи драмі “Одержима” Лесі Українки. В європейській спільноті, куди прямує
і наша держава, нормальними вважаються погляди на християнські моральні
цінності як на важливий чинник західної культури і необхідний компонент
педагогічних виховних технологій. Вочевидь, що й українські виховні технології
мали б базуватися на тих же засадах, оскільки традиційно й історично так
склалося, що український виховний ідеал – це значною мірою християнський
виховний ідеал.
Сучасна методика літератури щодо форм і методів виховання моральності не має
сталої позиції, внаслідок чого вчителі довільно обирають відповідні форми і
методи, орієнтуючись на тему, специфіку художнього твору, інтуїцію та інші
чинники. Найбільш прийнятною, на нашу думку, є позиція, коли на зміну старим
формам і методам у літературній освіті поступово приходять нові освітні
технології. Поступова, нереволюційна зміна убезпечує від різкого зниження
якісних показників уроків літератури.
Науково-педагогічні підходи до проблеми виховання християнських моральних
цінностей на уроках української літератури в загальноосвітній школі не є чимось
специфічним. Тому закони дидактики, методи і прийоми викладання літератури
стосовно виховання моральності загальновизнані. Виокремлення проблеми виховання
християнських моральних цінностей як таких зумовлене концептуальним положенням
про світський характер освіти в Україні, а отже, спрямовує моральне виховання в
русло позаконфесійного, загальноцивіліза-ційного і загальноєвропейського,
культурологічного розуміння цих цінностей.
Література як специфічний вид мистецтва дає прекрасні зразки розуміння
ідеального і потворного, добра і зла, боротьби світла з темрявою. На творах
українських класиків І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка,
П.Куліша, І.Франка, Лесі Українки виховувалось не одне покоління свідомих
українців. Проблеми сучасного вчителя літератури розпочинаються на шляху пошуку
оптимальних форм і методів доведення до учнів моральних істин, які містять ці
твори. Пошук ускладнюється ще й з причини інформаційної революції, яка робить
книгу не єдиним джерелом знань. Незважаючи на всі труднощі, вчитель-словесник
мусить “дістатися” до емоцій і почуттів своїх учнів, “опустити” моральні істини
“на грішну землю” (за Д. Дьюї – В.В.) і вести свого вихованця дорогою
самовдосконалення. Посередником у цьому процесі має бути художній твір, його
образи-персонажі, що хвилюють, захоплюють, спонукають наслідувати чи, навпаки,
обурюють, примушують замислитись над власними вчинками і зробити висновки.
Єдине, що неприйнятне в цьому процесі – байдужість. Адже ціна невдалої роботи
словесника, як, власне, і вдалої, надто велика. Доречно згадати слова В.
Сухомлинського: “Не забувайте, що художній твір, прочитаний вашим вихованцем і
сприйнятий його допитливим розумом і вразливим серцем, може стати тією краплею,
якої часто не вистачає вихователеві для того, щоб шалька терезів моральності
схилилася в потрібний вам бік” [182, с.119].
На часі розглянути форми і методи окремих методистів щодо виховання моральних
цінностей на уроках літератури. Порівняємо за допомогою таблиці 2.1. загальні
методи роботи на уроках літератури, запропоновані українськими методистами.
Таблиця 2. 1.
Основні методи роботи на уроках літератури
Прізвище
Методи
Т.Ф. Бугайко
Ф.Ф. Бугайко
1. Виклад учителя (лекція)
2. Бесіда
3. Коментоване читання
4. Демонстрація наочності з використанням ТЗН
В. Я. Неділько
1. Лекція
2. Евристична бесіда
3. Самостійна робота
Б. І. Степанишин
1. Лекція
2. Евристична бесіда
3. Художнє читання
4. Коментар
5. Художня оповідь
Є. А. Пасічник
1. Лекція
2. Бесіда
3. Самостійна робота
4. Творче читання
Н. Й. Волошина
1. Лекція (розповідь)
2. Бесіда
3. Самостійна робота
4. Навчальний семінар
Г. Л. Токмань
1. Лекція (розповідь)
2. Художнє і творче оповідання
3. Метод книжних завдань
4. Метод наочного навчання
С.О. Пультер
А. М. Лісовський
1. Шкільна лекція
2. Метод бесіди
3. Коментоване читання
4. Метод самостійної роботи
Як бачимо з таблиці, більшість методистів сходяться на виборі основних методів
проведення уроку літератури. Очевид
- Київ+380960830922