РОЗДІЛ 2
ШЛЯХИ І ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНОСТІ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ СЗШ І ПТНЗ
2.1. Обґрунтування педагогічних умов забезпечення наступності вивчення
природничо-математичних дисциплін у СЗШ і ПТНЗ
Ми розглядаємо наступність вивчення природничо-математичних дисциплін у СЗШ і
ПТНЗ як систему, яка включає в себе структурні компоненти, відповідні основним
компонентам процесу навчання. До компонентів процесу навчання Ю. К. Бабанський
відносить [165, с. 347-348]: цільовий, стимулювально-мотиваційний, змістовий,
операційно-діяльнісний (процесуально-діяльнісний), контрольно-регулювальний і
оцінювально-результативний. Всі компоненти навчального процесу ми розглядаємо у
взаємозв’язку. Як відомо, цілі навчання визначають його зміст. Відповідно до
цілей і змісту навчання застосовуються певні форми, методи, засоби, прийоми
навчання. У процесі навчання потрібно забезпечувати контроль, оцінювання й
отримання запланованих результатів.
Цільовий компонент процесу навчання соціально детермінований і враховує
індивідуальні особливості учнів, педагогічну і методичну майстерність
педагогів.
Стимулювально-мотиваційний компонент забезпечується, з одного боку, впливом
педагога на учня з метою стимулювання в нього пізнавальних потреб і формування
в учня позитивної мотивації навчання, з іншого боку.
Зміст навчання визначається навчальними планами, програмами, кваліфікаційними
характеристиками, підручниками з конкретних навчальних дисциплін. Зміст окремих
занять конкретизується кожним педагогом з урахуванням дидактичних і виховних
завдань, специфіки вивчення предмета в конкретному навчальному закладі, рівнів
підготовки й інтересів учнів, специфіки сучасного виробництва тощо.
Операційно-діяльнісний (процесуально-діяльнісний) компонент відображає
процесуальну сутність взаємодії педагога й учня і реалізується засобами
відповідних методів, форм, прийомів учіння і викладання.
Контрольно-регулювальний і оцінювально-результативний компоненти передбачають
одночасне здійснення контролю за виконанням поставлених завдань з боку педагога
і самоконтролю учнів, оцінювання результатів навчання педагогом і самооцінку
учнів власної навчальної діяльності.
Серед усіх перерахованих вище компонентів навчання основними, на нашу думку, є
компоненти змісту навчання і операційно-діяльнісний, які, відповідно,
визначають змістову і процесуальну сторони навчання. Саме ці компоненти
покладено нами в основу розробки педагогічних умов забезпечення наступності
вивчення природничо-математичних дисциплін у СЗШ і ПТНЗ: наступність змісту
природничо-математичних дисциплін у навчальних планах і програмах неповної СЗШ
і ПТНЗ; обов’язкова ліквідація прогалин у природничо-математичних знаннях учнів
на І-му курсі ПТНЗ; використання сучасних педагогічних технологій, особливо
інтерактивних, проективних (проектних) технологій, технології „Портфель учня”;
застосування під час вивчення природничо-математичних дисциплін нових
інформаційних технологій. Проте ми розуміємо, що всі структурні компоненти
наступності навчанні діють одночасно, взаємодіють і взаємозумовлюють один
одного (рис. 2.1).
Зауважимо, що ми розглядаємо умову як філософську категорію, яка відображає
універсальні відношення речі до тих факторів, завдяки яким вона виникає та
існує [210, с. 704)]. Великий тлумачний словник сучасної української мови
визначає умову як необхідну обставину, яка уможливлює здійснення, створення,
утворення чого-небудь або сприяє чомусь [31, с. 1295].
Педагогічні умови забезпечують реалізацію змісту навчання, оптимізують форми,
методи, підходи, технологію організації навчального процесу як цілісної системи
[173, с. 280].
Рис. 2.1. Взаємозв’язок компонентів системи наступності вивчення
природничо-математичних дисциплін у СЗШ і ПТНЗ з компонентами процесу навчання
Таким чином, під педагогічними умовами ми розуміємо сукупність вимог,
додержання яких забезпечує досягнення поставленої мети.
Стосовно нашого дослідження педагогічні умови наступності СЗШ і ПТНЗ – це
сукупність шляхів і засобів, які забезпечують реалізацію наступності
природничо-математичних дисциплін у СЗШ і ПТНЗ.
2.2. Реалізація наступності в змісті навчального матеріалу з
природничо-математичних дисциплін
Як відомо, цілі навчання визначають його зміст. До 70-х років зміст освіти
зводився до системи знань, умінь та навичок, що були зафіксовані в
навчально-методичній документації. У зв’язку з прискоренням науково-технічного
прогресу, підвищенням вимог до фахівців з’ясувалося, що такий підхід до
структури змісту освіти є неповним. Почали визначати нові цілі навчання, що
виходять за межі засвоєння знань, умінь та навичок.
Розробкою концепції нового змісту професійно-технічної освіти, удосконаленням
дидактики та методики, створенням педагогічних систем, визначенням наступності
освіти в навчальних закладах різних типів і рівнів акредитації опікувались
А. В. Батаршев, С. Я. Батишев, А. П. Бєляєва, М. М. Берулава, В. П. Безпалько,
Б. С. Гершунський, С. У. Гончаренко, Р. С. Гуревич, О. С. Дубинчук,
М. І. Махмутов, А. А. Пінський, Н. Г. Ничкало, Д. О. Тхоржевський,
Д. В. Чернілевський, М. І. Думченко, В. В. Шапкін, М. М. Шкодін та ін.
Для забезпечення наступності зв’язків потрібно, щоб, з одного боку, викладачі
загальноосвітніх і професійно-технічних дисциплін ПТНЗ мали достатньо повне
уявлення про структуру і зміст освіти в СЗШ з тим, щоб логічно пов’язати з ними
зміст навчання з масових професій у професійній школі. З іншого боку, вчителі
шкіл (особливо тих, де значна частина випускників поповнює ряди учнів ПТНЗ)
мають знати зміст і структуру професійно-технічного навчання
- Київ+380960830922