РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
В останній час в галузі кролівництва виник ряд негативних явищ, дія яких
згубно впливає на ріст обсягів виробництва. Своєчасне їх виявлення та усунення
з урахуванням ринкових відносин дозволить не тільки стабілізувати виробництво,
але й певною мірою покращити фінансове положення кролеферм.
Головною умовою успішного розв’язання цього завдання є створення міцної
кормової бази, яка б забезпечила науково обгрунтовану і повноцінну годівлю
тварин.
На організм тварин постійно діють різноманітні фактори навколишнього
середовища. До їх числа відносять технологію виробництва, спосіб утримання,
щільність утримання, макро- і мікроклімат, тип та рівень годівлі, біологічну
повноцінність раціону, спосіб підготовки та роздачі кормів, якість питної води,
ветеринарно-профілактичні та зоотехнічні заходи. При відхиленні згаданих вище
факторів від оптимальних значень в організмі тварин виникають певні реакції .
Перед проведенням науково-господарських дослідів нами були вибрані методи
досліджень та вивчені властивості ліпроту СГ-9.
2.1. Дослідження фізичних властивостей та хімічного складу ліпроту
Вивчення фізико-хімічних властивостей мікробіологічного продукту ліпроту СГ–9
проводилось згідно з існуючою нормативною документацією на методи досліджень за
загальноприйнятими методами:
визначення зовнішнього виду і кольору – шляхом візуальної оцінки;
запаху – органолептично ;
визначення вмісту вологи згідно з ГОСТ 13496.2–82 – шляхом висушування наважки
зразка при температурі 130 °С;
визначення “сирої” золи, згідно з ГОСТ 13496. 14–87 – спалюванням наважки у
муфельній печі при температурі 600–650 °С до постійної маси;
визначення “сирого” протеїну згідно з ГОСТ13496.4–83 (метод К’єльдаля). Метод
базується на спалюванні наважки в концентрованій сірчаній кислоті в присутності
каталізатора з утворенням амонійної солі. Далі аміак з розчину витісняється
лугом і відганяється в 0,1 н. розчин сірчаної кислоти;
визначення “сирого” жиру згідно з ГОСТ 13496.15–85 – суть методу полягає в
визначенні кількості жиру, екстрагованого із наважки зразка ефіром в апараті
Сокслета;
визначення „сирої” клітковини – методом Геннеберга і Штомана;
визначення вмісту БЕР- розрахунковим методом;
визначення вмісту кальцію згідно з ГОСТ 26570–85 – трилонометрично, методом
зворотнього титрування [202];
визначення вмісту фосфору згідно з ГОСТ 26657–85 – колориметричним методом за
допомогою хлористого олова та молібденовокислогого амонію [203];
визначення вмісту натрію згідно з ГОСТ 13496.89 – суть методу полягає в
осадженні білкових речовин наважки розчином азотної кислоти і титруванні
хлоридів у кислій витяжці по Фольгарду;
визначення вмісту каротину – колориметрично, попередньо екстрагуючи через
адсорбційну колонку;
визначення вітамінів групи В (В1, В2, В3, В5, В6, В12) і мікроелементів,
(марганцю, цинку, заліза, міді, кобальту) згідно з ТУ У46.15.135-96 “Премікси
для сільськогосподарських тварин і птиці” – колориметричним, флюорометричним,
атомно-абсорбційним методами;
Визначення вмісту магнію – комплекснометричне визначення кальцію і магнію з
трилоном Б методом зворотнього титрування в модифікації А.Ф. Арсеньєва [204];
Визначення вмісту амінокислот – методом обмінної хроматографії з допомогою
автоаміноаналізатора ІФ – 1200 Е.
Дослідження фізико-хімічних властивостей ліпроту СГ-9 проводились у
вимірювальній лабораторії Трипільського біохімічного заводу (атестаційне
свідоцтво № 07А062/192) три рази упродовж 2001–2002 років.
2.2. Умови проведення дослідів
Дослідження з вивчення впливу добавок ліпроту на м’ясну продуктивність
молодняку кролів проведені на кролефермі підсобного господарства ВАТ
«Комбікорм» міста Білої Церкви Київської області та кролеферми с. Дрозди
Білоцерківського району Київської області. Виробничу перевірку проводили на
промисловій кролефермі СВАТ АК “Калита” смт. Калита Київської області.
Дослідження виконані в період з 2000 по 2003 роки.
Під час проведення науково-господарських дослідів та виробничої перевірки
кролів утримували в приміщеннях з регульованими параметрами мікроклімату.
Зоогігієнічні умови утримання відповідали встановленим нормативам[205]. У
приміщеннях клітки були розміщені у чотири ряди в один ярус. Підлога у
крільчатниках бетонована з нахилом до гноєвого каналу. Гній з-під кліток
згрібається скребками у гноєвий канал і видаляється механізовано за допомогою
гноєтранспортера ТСН – 2 Б.
Клітки були обладнані бункерними годівницями та поплавковими напувалками. Ясла
для сіна і трави розміщені між двома клітками.
Під час науково-господарських дослідів кролів утримували в клітках розміром
90х70х45 см, по п’ять голів у кожній. Годували кролів повнораціонними
гранульованими комбікормами, виготовленими за рецептами на грануляторі ОГМ–0,8.
За структурою, складом, вмістом поживних речовин і енергії вони відповідали
нормам розробленим для молодняку кролів при вирощуванні на м’ясо
[190,194,195,200,201].
Дослідження проводилися на кролях породи сірий велетень.
Для досліджень було взято кормову добавку ліпрот СГ–9, яка виробляється ВАТ
“Трипільський біохімічний завод”, що входить до складу ВАТ „Концерн „Стирол”.
Досліди проводили на групах тварин, сформованих за методом груп-аналогів,
згідно з методиками, описаними В.К. Кононенком та ін. [206].
Абсолютний приріст за окремі періоди і за весь період дослідження визначали за
формулою :
D=Wt–W0, (2.1)
де Wt – кінцева жива маса, г ;
W0 – початкова жива маса, г.
Середньодобовий приріст розраховували за формулою :
Wt - Wo
D= ————— , (2.2)
t 2 – t 1
де Wt і Wo – жива маса кролів в кінці і на