РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ
2.1. Ґрунтово-кліматична характеристика зони досліджень
Як відомо, рослини для свого росту і розвитку пред`являють певні вимоги до
ґрунту. Він є середовищем в якому проростає насіння сільськогосподарських
культур, забезпечує їх водою і елементами живлення. При цьому вони формують
високий врожай тільки в тому випадку, коли будуть рости в сприятливих умовах
температури повітря, відносної його вологості, освітлення та ін. Ось чому при
вивченні впливу мінеральних, органічних, бактеріальних добрив, обробітку
ґрунту, захисту рослин від бур'янів і хвороб та інших агротехнічних прийомів
слід враховувати кліматичні і ґрунтові умови місцевості, де ведуться
дослідження.
Формування врожаю сільськогосподарських культур в значній мірі залежить від
наявності елементів живлення у ґрунті, тобто його родючості, а також від
погодних умов, які складаються на протязі вегетаційного періоду рослин. Дія
агротехнічних прийомів на сільськогосподарські культури також пов’язана з
грунтово-кліматичними умовами. В зв’язку з цим їх необхідно враховувати при
розробці ефективної системи удобрення культури в цій зоні.
Наші дослідження проводились в експериментальному господарстві інституту
землеробства Південного регіону УААН на темно-каштановому середньосуглинному
ґрунті с.Наддніпрянське Херсонської області. Відповідно до агрогрунтового
районування територія його відноситься до Південного Степу України, де, як
відомо, широко впроваджується зрошення.
Херсонська область, де нами закладались польові, лабораторні і вегетаційні
досліди, відповідно до агрогрунтового районування входить в зону південного
Степу України. Ось характерна уява про кліматичні умови цієї зони. Автор [90]
пише: ...”климат здесь южный, степной, знойный, с малым количеством атмосферных
осадков. Хозяйство здесь зависит от засухи, ветров, которые не встречая
препятствий, дуют с большой силой и в теплое время, на глазах высушивают почву,
превращая ее в пыль. Зимой они сдувают снег в балки и овраги лишают даже этого
источника влаги.” Але продовжується зима недовго і до того ж вона тепла.
Середньорічна температура повітря за багаторічними даними в січні коливається в
межах мінус 2,2 °С-3,6 °С, а в лютому – відповідно від мінус 1,6 до мінус 3,0
°С. В окремі роки в цей місяць вона знижується до мінус 29 °С.
За зимовий період ґрунт промерзає в основному на глибину 20-30 см. І дуже рідко
глибше. Особливості зими південного Степу – це малосніжність і часті відлиги .
В цей період їх буває до 50 днів. В окремі роки в період відлиг озима пшениця,
озимий ячмінь та жито відновлюють вегетацію і це небезпечно для цих культур.
Весна рання, холодна, але температура повітря наростає швидко. Березень
найбільш холодний. Температура повітря іноді знижується до мінус 16 °С та мінус
21 °С, але бувають роки, коли в кінці лютого на початку березня вже висівають
ярі зернові культури. В більшості ж випадків польові роботи починають в другій
декаді березня. Послідуючі місяці весни теплі. Середньомісячна температура
повітря досягає у квітні 28 °С, а у травні – 34 °С. Весною вже спостерігаються
суховії. Заморозки ж можуть бути як у другій, так і в третій декадах квітня.
Літо жарке навіть спекотне. Вже в червні починається жара і часто триває навіть
до серпня. В липні спостерігаються суховії. Низька вологість повітря і високі
температури в літній період негативно позначаються на наливу зерна ярих і
озимих зернових культур.
Осінь, як правило, тепла і суха. Але бувають роки, коли температура знижується
у вересні до мінус 4,0 °С, жовтні – до мінус 16 °С і в листопаді – до мінус 18
°С.
Таким чином, клімат у південному Степу України континентальний. Пилові бурі і
суховії бувають щороку. Середньорічна температура повітря в окремі роки сягає
11,7 °С. Безморозний період триває біля 190 днів, а вегетаційний до 230 днів.
Сума ефективних температур повітря вище 10 °С становить 3400 °С.
Слід зазначити, що температурні умови в Степу України, в основному, сприятливі
для вирощування сільськогосподарських культур. Лімітуючим фактором в цій зоні є
наявність вологи у ґрунті. Тут випадає не тільки мало опадів, але й
розподіляються вони нерівномірно. Восени їх випадає до 25,4% річної норми, а ще
менше зимою. Це призводить до того, що за осінньо - зимовий період ґрунт
зволожується на невелику глибину, в основному на 40-50 см. І лише в окремі роки
до 70 см. На початку весни опадів випадає мало. Це негативно позначається на
появі сходів ярових зернових культур, а також на ефективності підживлення
озимої пшениці, озимого ячменю та озимого жита, якщо запізнюються з проведенням
цього прийому.
За літній період випадає найбільша кількість опадів і особливо у червні. Але
вони малоефективні тому, що мають зливовий характер. Волога при цьому швидко
випаровується і суттєво не позначається на накопиченні її у ґрунті. До того ж і
потреба зернових колоскових культур у волозі в цей період значно менша ніж в
ранні періоди росту і розвитку рослин. Негативно позначається на рослинах те,
що щорічно протягом 40 днів не буває дощів. При цьому слід мати на увазі, що
гідротермічний коефіцієнт в цій зоні коливається у межах 0,5- 0,7. Це вказує на
доцільність проведення поливів.
На півдні України темно-каштанові ґрунти займають площу 2993,8 тис.га [111]. За
механічним складом вони відносяться в основному до важкосуглинкових. В орному
шарі ґрунту вміст гумусу становить 2,9-3,3%, валового азоту – 0,2-0,25%, а
фосфору досягає – 0,15% [90]. Сума увібраних основ у темно-каштанових ґрунтах
досягає 31,5 мг-екв. Мінеральні форми фосфору представлені в основному
фосфатами кальцію. Вміст рухомого фосфору (за Мачигіним) коливається в межах
- Київ+380960830922