РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. ґрунтово-кліматичні умови проведення досліджень
Дослідження проводили впродовж 2002 – 2004 років на дослідному полі кафедри
рослинництва і луківництва Львівського державного аграрного університету в м.
Дубляни Жовківського району Львівської області в зоні Лісостепу західного.
Досліди були закладені на темно-сірому опідзоленому грубопилу-ватому
легкосуглинковому ґрунті, який у структурі ґрунтового покриву Лісостепу
західного займає понад 40 % площі. Це дає змогу вважати, що польові дослідження
проводили в типових для зони ґрунтових умовах. Ці ґрунти залягають на плато і
нижніх третинах схилів і утворилися внаслідок накладання підзолистого процесу
ґрунтоутворення на раніше сформований дерновий процес утворення ґрунтів
чорноземного типу. Сформувалися вони на лесовидних суглинках [6, 49].
Агрохімічні властивості ґрунтового покриву характеризуються такими показниками
(табл. 2.1): гумусно-елювіальний горизонт товщиною 0 – 40 см, вміст гумусу (за
І. В. Тюріним) в орному шарі невисокий – 2,6 %, що свідчить про невисоку
природну родючість цих ґрунтів, реакція ґрунтового розчину близька до
нейтральної, рН сольової витяжки 6,2, вміст легкогідролізованого азоту (за І.
В. Тюріним, М. М. Кононовою) 56 мг, рухомого фосфору і обмінного калію (за Ф.
В. Чиріковим) відповідно 80 мг і 95 мг на 1 кг ґрунту. Забезпеченість рухомими
формами легкогідролізованого азоту підвищена, рухомого фосфору – середня і
обмінного калію – підвищена (за класифікацією Ф. А. Юдіна). Уміст рухомих форм
мікроелементів у гумусно-елювіальному горизонті темно-сірого опідзоленого
ґрунту такий: бору – 0,64 мг/кг, молібдену – 0,15 мг/кг, цинку – 1,37 мг/кг,
кобальту – 1,18 мг/кг ґрунту (за Я. В. Пейве, Г. Я. Рінкісом) [1, 8, 188].
Таблиця 2.1
Фізико-хімічні властивості темно-сірого опідзоленого ґрунту
Гори-зонт
Глиби-на, см
Гумус, %
рН сольове
Гідролітична кислотність, мг – екв. / 100 г ґрунту
Сума увібраних основ, мг – екв. / 100 г ґрунту
Рухомі форми, мг/кг ґрунту
P2O5
K2O
He
0 ? 40
2,61
6,2
2,41
16,8
56,0
80,0
95,0
HІ
41 ? 70
1,41
6,2
1,85
15,2
42,0
75,4
84,0
I(h)
71? 120
0,80
6,4
1,41
14,6
15,0
48,4
52,0
Pк
>121
6,8
13,8
21,5
24,0
Клімат зони Лісостепу західного помірно теплий із середньою багато-річною
температурою повітря 7,4 °С, м'який, вологий, що зумовлено впливом океану та
близьким розміщенням Карпатських гір.
Загальною особливістю клімату Лісостепу західного є його більша, порівняно з
відповідними широтами на сході, вирівняність: літо холодніше, а зима тепліша,
перехід від однієї пори року до іншої поступовий і повільний. Внаслідок значної
кількості опадів протягом вегетаційного періоду рослин у ґрунті частіше
спостерігається зайва волога, ніж її нестача.
Територія Львівської області перебуває під домінуючим впливом морських мас
повітря, які приходять із заходу, завдяки чому клімат області помірно теплий,
вологий [162].
Зимові вітри мають південно-західний напрями, весняні – північно-західний і
південно-східний, літні – західний, осінні – південний.
Гори Карпати є додатковим чинником утворення хмарності і особливо опадів, які у
свою чергу виступають як значні регулятори температурного режиму. Тому в
лісостеповій зоні весна завжди буває тривалою, літо не дуже жарке, тепліше
порівняно з весною і осінню, зима досить м’яка. Різкі коливання температури
відсутні. Крім Карпат, на клімат зони впливає також близькість другого
кліматичного району – низинних передкарпатських рівнин.
У цілому ж клімат Львівщини перебуває під постійним впливом Атлантики та
Європейського материка і є перехідним між приморським і атлантичним.
Середня температура повітря найхолоднішого місяця (січня) становить 4 – 5 °С,
найтеплішого (липня) – 17 – 19 °С. Абсолютний річний максимум – 35 – 36 °С, з
температурою понад 5 °С – 205 – 210 днів, а з температурою понад 10 °С – 155 –
160 днів.
Весняні приморозки закінчуються наприкінці квітня – на початку травня. В окремі
роки вони спостерігаються на місяць пізніше – на початку червня. Середні дати
перших осінніх приморозків припадають на початок жовтня [162].
Сталий сніговий покрив буває лише в окремі зими, дати його затримання і танення
коливаються в значних межах. Так, у 2002 – 2004 рр. сніговий покрив утворився
наприкінці листопада. Сходив сніг переважно в березні. Період сталого снігового
покриву триває близько двох місяців. Середня декадна його висота перебувала в
межах 10 – 12 см.
Перехід від однієї пори року до другої відбувається досить повільно. Для
характеристики початку та кінця сезонів року умовно прийнято дати переходу
середніх добових температур повітря через певні межі і дати утворення й
руйнування сталого снігового покриву.
Початок весни пов’язується з переходом середньої добової темпера-тури повітря
через 0 °С, що буває переважно в першій декаді березня. Весняний період триває
2 – 2,5 місяці і характеризується зменшенням хмарності та інтенсивним
підвищенням температури. Найбільше потепління спостерігається від березня
протягом квітня і травня. У весняний період збільшується кількість опадів,
особливо у квітні і травні.
Весняна сівба починається в основному у першій – другій декадах квітня і
закінчується в травні. На час сівби ґрунт на глибині 0 – 10 см нагрівається до
8 – 12 °С за достатньої вологозабезпеченості. В орному шарі волога становить 22
– 24 %.
Настання літа пов’язують з переходом середньої добової температури через 15 °С,
що буває в третій декаді травня. Літо тепле, переважно дощове, триває в
середньому 3 – 3,5 місяці. Найбільше опадів буває в червні – липні. Дощі
випадають переважно зливові, тому розподіл їх по