РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма і методика проведення досліджень
Програмою досліджень з вивчення сортових особливостей плодоутворення,
теоретичного обґрунтування та розробки технології вирощування конюшини повзучої
на насіння в умовах Полісся України були передбачені такі досліди:
1. Вивчити сортові особливості формування насіння конюшини повзучої
Дослідження проводили з сортами районованими, або тими, які проходили державне
сортовипробування.
Схема досліду :
1.Гігант білий
2.Міло
3.Ювілейна
4.ФРВК-1
5.НАНУК
6. Даная
Повторність досліду 4-разова. Площа облікової ділянки 7,5 м2 .
Гігант білий – пізньостиглий сорт створений на Уладово-Люлінецькій
дослідно-селекційній станції Інституту цукрових буряків Української академії
аграрних наук. В Реєстрі сортів рослин України з 1965 року, районований для
зони Лісостепу та Полісся.
Міло –середньостиглий сорт створений фірмою ДПФ – Трифоліум А/С (Данія ).
Занесений до Реєстрі сортів рослин України в 2000 році. Районований для зон
Полісся та Лісостепу.
Ювілейна – пізньостиглий сорт, створений у Всеросійському інституті кормів
ім..В.Р.Вільямса, районований з 1979 року для зон Лісостепу та Полісся.
ФРВК- 1 – ранньостиглий сорт селекції фірми ДПФ-Трифоліум А/С (Данія). Проходив
державне сортовипробування в Україні упродовж1997 – 1999 років.
НАНУК – середньостиглий сорт селекції Національної академії наук України.
Проходив державне сортовипробування в Україні на протязі 1997 – 1999 років.
Даная – середньостиглий сорт селекції Інституту кормів Української академії
аграрних наук. В Реєстрі сортів рослин України з 2000 року.
В другій декаді березня проводили посів конюшини в ящики для отримання
розсади. В середині квітня висаджували розсаду лунковим способом по схемі 50
х50 см. В кожному варіанті висаджували по 30 рослин. В перші дві неділі після
висадки проводили постійно ручні поливи для максимального приживання рослин.
Упродовж вегетаційного періоду проводили фенологічні спостереження і відмічали
такі фази розвитку рослин :
1. Початок появи суцвіть.
2. Початок цвітіння.
3. Початок побуріння головок.
4. Період збирання.
В досліді проводили вимірювання :
1. Площі кущів конюшини ( вимірювання площі 10 кущів по кожному сорту).
2. Діаметру головок (вимірювання діаметру 5-ти головок з кожного куща).
3. Висота суцвіть (вимірювання висоти 5-ти суцвіть з кожного куща).
Проводили слідуючі підрахунки:
Кількість суцвіть на 1 рослину (по кожній рослині).
Кількість квіток на 1 головку (по 5-ти головках з кожної рослини).
Кількість насінин на 1 головку (по 10-ти головках кожної рослини).
Маса насіння з однієї рослини (збираються всі головки з кожної рослини,
досушуються, обмолочуються, очищається насіння на решетах і проводиться
зважування на електричних вагах.
Маса 1000 насінин (зважується на електричних вагах).
2. Вивчити вплив норм висіву та покривних культур на насіннєву продуктивність
конюшини повзучої
Схема досліду :
1. 3 млн./га схожих насінин конюшини.
2. 6 млн./га схожих насінин конюшини.
3. 9 млн./га схожих насінин конюшини.
Покривні культури : овес на зерно ( 4 млн./га схожих насінин );
гірчиця біла (2млн./га схожих насінин ) ;
овес на з/к ( 2 млн./га схожих насінин ) .
Повторність досліду 4 – разова. Посівна площа ділянки 57,6 м2.
Сівбу конюшини повзучої сорту Ювілейна проводили під покрив вівса, що
вирощувався на зерно та зелений корм, та гірчиці білої проводили сівалкою СН-16
суцільним рядковим способом з міжряддями 15 см на глибину 0,5 – 1,0 см після
висіву покривних культур поперек їх рядків.
Для забезпечення необхідної норми висіву конюшини повзучої її насіння змішували
з несхожим насінням гірчиці білої у співвідношенні 1 : 3, завдяки чому
забезпечували необхідну норму висіву конюшини.
Покривними культурами були: овес сорту Чернігівський 83 та гірчиця біла сорту
Кароліна. Овес висівали на глибину 5-6 см, гірчицю білу на 1,0-1,5 см. До
посіву покривних культур та після висіву конюшини повзучої проводили
коткування.
Вибір в якості покривної культури вівса з нормою висіву 2 млн./га схожого
насіння ґрунтувався на припущені про можливість заміни традиційних компонентів
однорічних травосумішок, вики або пелюшки, конюшиною повзучою на період
збирання вівса, можливостях кращого формування травостою конюшини під покривом
зрідженого вівса і триваліший літньо – осінній період для росту та розвитку
конюшини в порівнянні до традиційних зернових покривних культур.
Гірчиця біла, як покривна культура, на Поліссі раніше не використовувалася.
Однак, останнім часом, площі родини капустяних на насіння зростають швидкими
темпами. Враховуючи те, що маса їх насіння та глибина його зароблення при
посіві близькі до конюшини повзучої є можливість змішування їх до посіву і,
таким чином, забезпечити можливість висіву низьких норм останньої. Заслуговує
уваги і короткий період вегетації гірчиці.
Насіннєва продуктивність визначається на 2-й рік життя конюшини. На початку
появи окремих квітконосів проводили підкошування на високому зрізі, після чого
вносили БІ-58 проти шкідників, перш за все, проти квіткоїда та насіннєїда
конюшини, в дозі 1 кг/га.
Визначали:
1. Густоту сходів покривних культур ( методом стаціонарних площадок ).
2. Густоту сходів конюшини повзучої ( методом стаціонарних площадок).
3. Урожайність зеленої маси вівса на зелений корм (ділянки по 10 м2 ).
4. Урожайність покривних культур на зерно (комбайнове збирання ).
5. Урожайність зеленої маси конюшини під вівсом на з/к ( восени після
відростання в перший рік життя за норм висіву конюшини 3, 6 та 9 млн./га схожих
насінин).
6. Урожайність з
- Київ+380960830922