Розділ 2
Матеріали і Методи дослідження
2.1. Обстеження хворих на іхс
Під час виконання дисертаційної роботи для вирішення поставлених мети і задач
дослідження нами було проведено обстеження, клінічне спостереження та
ортопедичне лікування 571 хворого з патологією серцево-судинної системи
(ішемічна хвороба серця). Для вивчення питання потреби в наданні їм
ортопедичної стоматологічної допомоги було обстежено 250 хворих. Серед
обстежених було 147 осіб чоловічої статі (58,8%) і 103 (41,2%) осіб жіночої
статі віком від 50 до 70 років і старші. З метою вивчення та обґрунтування
показів до ортопедичного лікування різними видами конструкцій зубних протезів
хворих на ішемічну хворобу серця проведено дослідження функціонального стану
серцево-судинної системи в 190 хворих, зокрема клінічні та інструментальні
прояви коронарної недостатності. Також було проведено ортопедичне лікування 131
хворому за допомогою різних видів ортопедичних конструкцій зубних протезів. При
цьому їх було розділено на наступні групи:
Першу групу склали 49 хворих на ІХС, яким було проведене ортопедичне лікування
за допомогою незнімних конструкцій зубних протезів.
Друга група – 52 хворих на ІХС, яким було проведене ортопедичне лікування за
допомогою знімних конструкцій зубних протезів.
Контрольна група – 30 пацієнтів без захворювань на ІХС, яка в свою чергу
поділялась на дві підгрупи: 15 хворих, яким було проведене ортопедичне
лікування за допомогою незнімних конструкцій зубних протезів; 15 хворих, яким
було проведене ортопедичне лікування за допомогою знімних конструкцій зубних
протезів.
Клінічний стоматологічний огляд, обстеження, спостереження та ортопедичне
лікування проводили за загальноприйнятими методиками і були проведені на
кафедрах стоматології факультету післядипломної освіти та кафедрі ортопедичної
стоматології ІФДМУ.
Були розроблені спеціальні карти огляду хворих з врахуванням можливості
подальшої обробки статистичних даних за допомогою ЕОМ. За основу в розробленій
карті (див. додаток 2), покладено форми (класи) ішемічної хвороби серця згідно
класифікації ВООЗ. Дані про важкість протікання ішемічної хвороби серця
отримували з історій хвороби кардіологічного хворого.
В комплекс діагностики стану зубо-щелепної системи входили як суб’єктивні, так
і об’єктивні методи дослідження. Статистична обробка даних обстеження
проводилась на базі кафедри соціальної медицини і організації охорони здоров’я
ІФДМУ за розробленими програмами. Отримані дані роздруковувались на принтері
ЕОМ і використовувались для наступного наукового аналізу.
Стан серцево-судинної системи оцінювали за комплексом клініко-функціональних
досліджень, які проводили на базі Івано-Франківського клінічного
кардіологічного диспансеру. У визначені терміни дослідження оцінювали загальний
клінічний стан хворих, проводили вимірювання артеріального тиску холтерівського
моніторування і варіабельності ритму серця. Аналізували фізичну працездатність
пацієнтів, вираженість астенічного і депресивного стану. Оцінювали перебіг
постінфарктного періоду упродовж вивчення та обґрунтування показів до
ортопедичного лікування під час надання ортопедичного лікування і через 3
місяці впоспіль.
В дослідження включали хворих на ішемічну хворобу серця, зокрема 190 хворих, що
перенесли інфаркт міокарду. Всі хворі, яким проводилось дане дослідження,
знаходились на етапі реабілітації після перенесеного інфаркту міокарду. Дана
фаза одужання включає в себе період, починаючи з виписки хворого зі стаціонару
і закінчуючи терміном тимчасової непрацездатності. Якщо брати до уваги, що
тривалість стаціонарного лікування хворих інфарктом міокарду в середньому
складала 1,5 місяці, а загальна тривалість тимчасової непрацездатності – 3-5
місяців, то зазначений період дослідження був 2-3 місяці після перенесеного
інфаркту міокарду.
В 190 хворих на ІХС, що перенесли інфаркт міокарду, з метою вивчення та
обґрунтування показів до ортопедичного лікування різними видами конструкцій
зубних протезів були оцінені клінічні ознаки функціонального стану
серцево-судинної системи за умов проведення визначених обов’язкових
стоматологічних маніпуляцій. Визначені обов’язкові стоматологічні маніпуляції
включали наступне: збір анамнезу стоматологічного захворювання, огляд ротової
порожнини, зондування, перкусія, визначення рухливості зубів, примірка
стандартних відбиткових ложок, зняття анатомічних відбитків, визначення
центрального співвідношення щелеп та вибіркове (одного зуба) пришліфування.
Важкість перебігу після інфарктного періоду оцінювали за клінічною
класифікацією, яка запропонована і впроваджена в практику реабілітаційних
відділень з 1982 року [232].
Було виготовлено 64 незнімних та 67 знімних зубних протезів за
загальноприйнятими методиками.
До дослідження і протезування залучали лише тих хворих, у яких стан
серцево-судинної системи констатували як такий, що відповідає відповідному
терміну реабілітаційного відновного лікування після ІМ. У дослідження не
включали хворих з вираженою постінфарктною стенокардією, складними порушеннями
ритму серця і провідності, наявними нападами серцевої астми, важкою формою
серцевої недостатності, артеріальною гіпертензією та аневризмою лівого
шлуночка.
2.2. Методика оцінки психоемоційного стану в хворих на ІХС
Оцінку психоемоційного стану вели шляхом анкетування хворих за шкалою
астенічних станів та шкалою депресій, за бальною градацією зони тону. Визначали
добову активність хворих за співвідношенням активність/відпочинок. При цьому
відмічали кількість годин сну, легкої, середн
- Київ+380960830922