Хірургічне лікування травматичних дефектів термінальних відділів пальців кисті.

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика пацієнтів
Ми спостерігали 132 пацієнтів з травматичними дефектами термінальних відділів
пальців кисті (ТВПК), які перебували на стаціонарному лікуванні в Київському
міському центрі пластичної мікрохірургії та хірургії кисті на базі міської
клінічної лікарні №3 за період з 2000 по 2004 р. В екстреному або плановому
порядках у 132 пацієнтів було проведено 146 оперативних втручань, які були
спрямовані на відновлення анатомічних, функціональних та косметичних складових
дистальних фаланг пальців кисті. Головним елементом таких оперативних втручань
було пластичне заміщення дефекту за допомогою шкірних клаптів.
Із 132 пацієнтів контрольну групу (№1) склали 72 пацієнтів, у яких були
застосовані традиційні (загально відомі) не мікрохірургічні методи.
Досліджувану групу (№2) склали 60 пацієнтів, яким були застосовані удосконалені
та нові мікрохірургічні методики, опрацьовані в дисертації.
Результати хірургічного лікування травматичних дефектів ТВПК у пацієнтів групи
№1 (контрольної) були базовими для статистичних досліджень. Оцінка результатів
оперативного втручання проводилась після другого, дванадцятого тижнів
протокольної схеми реабілітації і проведення 2–3 курсів консервативного
лікування та не раніше 2–3 місяців після оперативного втручання.
Аналіз клінічних спостережень включав оцінку статевого та вікового складу
пацієнтів, соціальної та професійної приналежності, характеристику травматичних
ДТВПК. Проаналізовано причини виникнення подібних травм та виявлені найбільш
поширені небезпечні чинники, які спричиняли травмування. В процесі роботи
застосовувались морфологічні, клінічні, рентгенологічні та інструментальні
методи дослідження (електротермометрія, реовазографія, капіляроскопія,
ультрасонографія судинного русла пошкодженого пальця, донорських ділянок та
переміщеного шкірного клаптя).
Розподіл пацієнтів за статевою та віковою ознакою приведені у діаграмі мал.
2.1. Найбільш питома вага травматичних ДТВПК припадає на найбільш працездатний
вік чоловіків – від 20 до 55 років ( 78%).
Рис. 2.1 Розподіл пацієнтів за статевою та віковою ознакою (n=132).
Середній вік пацієнтів був 39,1 років, довірчий інтервал з 5% рівнем
значущості, побудований за правилом “3s”, складав (–5,2; 83,4). У більшій мері
важким ушкодженням ТВПК піддаються чоловіки (85,6%), що зв’язано з характером
їх професійної та побутової діяльності. Жінки склали у досліджуваній групі лише
14,4%. В цілому ж аналіз статево-вікової структури досліджуваної нами групи
відповідає даним, які приводять інші дослідники [21,27,60], та підтверджує
високий ступінь медико-соціальної значимості проблеми.
Цей же висновок підтверджується й аналізом таблиці 2.1, яка демонструє розподіл
пацієнтів за видом соціально-трудової діяльності.
Таблиця 2.1
Соціально-трудова діяльність пацієнтів.
Вид соціально-трудової діяльності
Абсолютна кількість
Відносна кількість
Робітники
50
37,87%
Службовці
10
7,6%
Учні та студенти
5,3%
Сільськогосподарські робітники
6,06%
Домогосподарки
11
8,33%
Пенсіонери
15
11,36%
Непрацюючі
31
23,48%
Разом:
132
100%
Більша частина потерпілих відносилась до людей фізичної праці (43,93%). Значна
питома вага – працівники деревообробної промисловості – 84,4% від числа
робітників промислових підприємств. Це вказує на недостатню профілактичну
роботу по попередженню травм та соціальну важливість подальшого удосконалення
методів лікування травматичних ДТВПК. Доволі високий процент (23,48%) складають
потерпілі, які офіційно ніде не працюють. Це зв’язано з тим, що цей контингент
потерпілих виконує роботу, в якій немає певного фахового досвіду. Вид
травматизму представлений в таблиці 2.2 .
Таблиця 2.2
Вид травматизму
Вид травматизму
Абсолютна кількість
Відносна кількість
Виробничий
34
25,76%
Побутовий
94
71,21%
Дорожньо-транспортний
3,03%
Разом:
132
100%
Із таблиці видно, що кількість побутових травм більше, ніж виробничих. Це
зв’язано з інтенсифікацією трудової діяльності населення, яке не має
професійних навичок при роботі з спеціалізованими механізмами, робота на яких
потребує додаткового навчання та практики.
Варто підкреслити, що значна частина травм отримана потерпілими, які
знаходились у стані алкогольного сп’яніння різних ступенів (12%).
Проведений аналіз механогенеза травматичних ДТВПК та частоти чинників, що
спричинили травму, представлений в таблиці 2.3 .
Таблиця 2.3
Механізм травми
Механізм травми
Кількість пацієнтів
Попадання пальців в робочу частину стругального (фрезерного) станка
42
31,8%
Попадання пальців під диск циркулярної пили
41
31,1%
Розтрощення пальців важкими предметами, штампувально-пресовими механізмами
24
18,2%
Поранення рублячим знаряддям (сокира, гільйотинний ніж)
5,3%
Попадання пальців в обертові вузли та механізми
6,8%
Інші
6,8%
Разом:
132
100%
Згідно цих даних, в 31,8% дефекти ТВПК спричинені стругальним або фрезерним
станком, в 31,1% – циркулярною пилою, в 18,2% при попаданні пальців в
штампувально-пресові механізми або при ударі важким предметом, в 6,8% травма
отримана при попаданні пальців кисті в обертові вузли та механізми станків, в
5,3% – поранення сокирою, гільйотинним ножем, в 6,8% дефекти ТВПК були
спричинені вибуховими пристроями, складеними стільцями, металевими дверима,
склом, укусами тварин.
Перше місце серед причин травматичних дефектів пальців кисті займає
стругальний, фрезерний станки та циркулярна пила. При такій травмі мали місце
сполучені ушкодження функціональних структур більш, ніж одного пальця –
с