Ви є тут

Демографічні процеси в грецькій меншині Донеччини (90-ті роки ХХ ст. – початок ХХІ ст.)

Автор: 
Цвигун Оксана Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U000988
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ГРЕЦЬКА МЕНШИНА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ЗА МАТЕРІАЛАМИ ВСЕСОЮЗНОГО 1989 р. ТА
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО 2001 р. ПЕРЕПИСІВ НАСЕЛЕННЯ
2.1. Кількісні характеристики грецької меншини регіону. Проблема національної
ідентифікації
У 90-х роках ХХ ст. і на початку ХХІ ст. в Україні чітко простежувалася
тенденція до поступового скорочення загальної чисельності людності. Специфікою
механізму формування сучасного стану демореальності є те, що його підґрунтя
було “закладене” у радянські часи. Саме тоді в результаті сповільнення темпів
економічного розвитку, недооцінки демографічних наслідків низької оплати
робочої сили, обмежених можливостей зростання соціального добробуту населення,
погіршення екологічної ситуації виникли передумови для стагнації процесу
відтворення населення. Крім того, динаміка демографічних процесів у нашій
країні характеризується і певними довготривалими, загальними тенденціями
світового масштабу, які полягають у поступовому переході до низьких рівнів
народжуваності і смертності населення [1].
У 1989 р. в Україні налічувалося 51452 тис. осіб [2] (51701,9 тис. осіб – на 1
січня 1989 р. [3]), а в 2001 р. – 48457 тис. [4]. Тобто населення нашої країни
скоротилося на 6,3 % [5]. Більше того, прогнози українських вчених і, навіть
ООН, передрікають зменшення кількості населення Української держави до середини
ХХІ ст. ще на 20 млн. [6].
Головна особливість демографічних втрат у незалежній Україні полягає в тому, що
вони є наслідком не безпосередніх зовнішньо-насильницьких втручань, а
результатом погіршення умов життя населення та падіння його добробуту в мирний
час. Населення нашої держави зреагувало на кризові явища суспільного життя
спадом народжуваності, передчасною смертністю, зниженням життєвого потенціалу.
Отже, у незалежній Українській державі, зокрема і на Донеччині, упродовж
першого десятиріччя її існування мала місце негативна тенденція - не природне
зростання населення, а його скорочення (див. табл. 2.1. і діаграми 2.1, 2.2.).
Таблиця 2.1. [7]
Динаміка природного руху населення України і
Донецької області (1990-2002 рр.)
(тис. осіб)
регіон
1990р.
1995р.
1999р.
2000р.
2001р.
2002р.
Кількість народжених
Україна
657
493
389
385
376
390
Донецька область
58
38,8
30,5
30
29,9
31,2
Кількість померлих
Україна
630
793
739
758
746
755
Донецька область
64,4
89,5
79,8
83,6
80,3
82,3
Природний приріст населення
Україна
27
- 300
- 350
- 373
- 370
- 365
Донецька область
-6,4
-50,7
-49,3
-53,5
-50,4
- 51,1
Діаграма 2.1. Динаміка природного руху населення України (1990-2002 рр.) [8]
Діаграма 2.2. Динаміка природного руху населення Донецької області (1990-2002
рр.) [9].
Матеріали табл. 2.1 доводять, що в Україні з 1990 lо 1995 рр. кількість
народжених зменшилася на 25 %, а померлих – збільшилася на 26%. На Донеччині за
вказаний період спостерігалися аналогічні тенденції, а показники складали
відповідно 33 % і 40 % [10]. Отже, демографічна ситуація у Донецькому регіоні в
перше п’ятиріччя незалежності України була гіршою, ніж загалом в Україні. У
1995 р. в нашій країні кількість померлих перевищила народжених у 1,6 рази, а,
починаючи з 1999 р., спостерігалася відносно стабільна ситуація: щороку
помирало в 1,9 рази більше, ніж народжувалося. Починаючи з 1995 р. на Донеччині
смертність теж була вище народжуваності: 1995 р. - у 2,3 рази, 1999 р. – у 2,6
рази, 2000 р. – 2,8 рази. На початку ХХІ ст. різниця між кількістю померлих і
народжених у Донецькій області почала зменшуватися: 2001 р. вона складала 2,7
рази, а 2002 р. – 2,6 рази. Водночас, на Донеччині з 1990 до 2001 рр. щороку
народжувалося все менше немовлят. У 2002 р. спостерігався сплеск
народжуваності: з’явилося на світ малят на 2 % більше, ніж в 1999 р., й на 4 %
- ніж у 2001 р., але він був майже вдвічі нижчим, ніж у 1990 р. [11]. Бажання
народжувати дітей пов’язано з поступовим подоланням економічної кризи в Україні
й підвищенням добробуту населення.
Протягом останнього десятиріччя ХХ ст. – на початку ХХІ ст. нестабільною і
невтішною залишалася ситуація зі смертністю людей у нашій області. У 1995 р.
померло на 39 % більше, ніж у 1990 р., 1999 р. – на 11 % менше, порівняно з
1995 р., 2000 р. смертність знову зросла на 5 %; в 2001 р. – знизилася на 4 %,
2002 р. – збільшилася – на 2 % [12]. Високий рівень смертності населення
Донеччини пов’язаний, насамперед, зі складною екологічною ситуацією в області;
високою травматизацією та інвалідізацією робітників через вкрай погане технічне
забезпечення шахт і заводів; безробіттям; відсутністю нормальних умов життя;
низькою якістю чи відсутністю медичного обслуговування населення, тощо.
Отже, у незалежній Україні, зокрема й на Донеччині, в 90-ті роки ХХ ст.
спостерігалася тенденція природного скорочення населення. Проявом цього стало
погіршення демографічної ситуації в країні, що не оминуло й греків Донеччини.
Тенденція скорочення чисельності грецького населення нашого краю спостерігалася
протягом всього ХХ ст. [13]. Динаміка кількісної характеристики грецького
населення за період з 1989 до 2001 рр. відображена у таблиці 2.2.
Загальна чисельність населення Донецької області за період між двома останніми
переписами зменшилася на 9 %, або на 486218 осіб, а грецька меншина - на 7 % ,
що склало 6175 осіб. Привертає увагу те, що питома вага греків по відношенню до
загальної кількості населення області за останнє десятиріччя залишилася
стабільною: 1,6 % мешканців Донеччини під час переписів населення 1989 р. і
2001 р. визнали своє грецьке походження.
Протягом 1989 – 2001 рр. серед грецького населення в місцях його компактного
проживання (див. додаток А) відбулися кількісні зміни (див. табл. 2.3.).
Чисельність