Ви є тут

Конституційно-правовий статус депутатів місцевих рад в Україні

Автор: 
Чернецька Олена Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001144
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ФУНКЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД
2.1. Основні види функцій та повноважень депутатів місцевих рад
Поняття правового статусу застосовується в юридичній науці та практиці для
того, щоб максимально визначити не тільки права та юридичні обов’язки
(повноваження) депутата і засоби їх реалізації, а й для того, щоб окреслити
сферу його діяльності, тобто напрямки депутатської діяльності для забезпечення
цілей та завдань місцевого самоврядування, а також встановити його персональну
відповідальність за невиконання або неналежне виконання ним повноважень.
Зміст депутатської діяльності визначається через такі елементи статусу як
функції і повноваження. Сфера діяльності депутата визначається його функціями.
Тому принципово важливим є чітке закріплення функцій депутатів в
нормативно-правових актах.
Однією із умов створення повноцінної системи місцевого самоврядування є
законодавче визначення компетенції органів місцевого самоврядування. Дана
вимога передбачена Європейською Хартією місцевого самоврядування, а саме згідно
частини 1 статті 4 головні повноваження і функції органів місцевого
самоврядування визначаються конституцією або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України від 28 червня 1996 р. органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України [1]. Дана конституційна норма
знайшла своє подальше відображення в ст. 25 Закону України „Про місцеве
самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р., відповідно до якої „сільські,
селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені
Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання”.
Згідно зі ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21
травня 1997 р. „сільські, селищні, міські ради є органами місцевого
самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють
від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування,
визначені Конституцією України від 28 червня 1996 р. , цим та іншими законами”.
Цим самим, Конституція України від 28 червня 1996 р. визнала місцеві ради
основним носієм функцій і повноважень територіальної громади в особі депутатів
місцевих рад.
На нашу думку, для того, щоб з’ясувати, які функції притаманні депутатам
місцевих рад, передусім, слід визначити, що являє поняття „функція” в цілому.
В науковій юридичній літературі накопичений досвід щодо визначення поняття
функцій, а саме функцій держави, органів та посадових осіб, функції державної
влади, функції управління, функцій територіальних громад та представницьких
органів місцевого самоврядування, але не існує єдиного підходу щодо визначення
даного поняття. Терміном „функція” досить часто окреслюють такі поняття як
„ціль”, „завдання”, „компетенція”, „права” тощо.
Так, ряд науковців визначають функції держави як, зокрема, Н.І. Матузов
„основні напрями внутрішньої і зовнішньої діяльності” [182, с. 61], В.С.
Нерсесянц „основні форми діяльності” [138, с. 256], О.Ф. Скакун „головні
напрямки і види діяльності” [175, с. 51] держави, які виражають „її сутність,
завдання та цілі” [181, с.83]. На думку В.Ф. Погорілка „функції держави
опосередковують собою діяльність держави, являють собою, зокрема, основні
напрями і сторони її діяльності” [152, с. 15] .
Функції державної влади можна визначити як передбачені Конституцією та
законами України напрями або види її здійснення [145, с. 21] .
На думку О.Є. Кутафіна, В.І. Фадєєва під функціями місцевого самоуправління
розуміють основні напрямки муніципальної діяльності , які в свою чергу
обумовлені природою та місцем муніципального самоуправління в системі
народовладдя [119, с. 112].
Щодо функцій територіальних громад, то – „це основні напрями та види
муніципальної діяльності цих спільностей, які виражають волю і інтереси
місцевих жителів та забезпечують здійснення ними відносин з державою, її
органами, суб’єктами місцевого самоврядування в межах Конституції і законів
України” [36, с. 127] .
На думку І.В.Дробуш, функції представницьких органів місцевого самоврядування
в Україні – це основні, тобто найбільш загальні і постійні напрями і види їх
муніципальної діяльності, які виражають волю та інтереси відповідних
територіальних громад та забезпечують вирішення питань місцевого значення при
оптимальному поєднанні інтересів певної території з інтересами
загальнодержавними [74, с. 27].
Під функціями представницьких органів місцевого самоврядування розуміють
„основні сторони соціального призначення представницьких органів місцевого
самоврядування в Україні, які втілюються в конкретні напрями і види діяльності
рад щодо здійснення завдань, визначених Конституцією України, Законом про
місцеве самоврядування, іншими законами і нормативними актами” [156, с. 172] .
Аналіз визначень функцій органів публічної влади дає змогу визначити функції як
вид і напрями діяльності відповідних суб’єктів.
Ми вважаємо, що під функціями депутатів місцевих рад слід розуміти основні
напрямки діяльності депутатів, як повноважних представників територіальної
громади та рівноправних членів відповідної ради, які знаходять свій вираз та
конкретизацію у правах та обов’язках, визначених Конституцією України і
законами України щодо здійснення місцевого самоврядування.
На нашу думку, функції депутатів місцевих рад це: 1) основні напрями діяльності
щодо реалізації депутатських повноважень в найважливіших сферах життєдіяльності
територіальної громади; 2