РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ
Донбас розміщується у південно-східній частині України на південно-західних
відрогах Середньо-руської височини, Донецькому кряжі, східній частині
Придніпровської і Приазовської берегових рівнинах. Донецький кряж це невисока
гірська система, яка в деяких пунктах досягає 350 м н. р. м. Переважаючі висоти
250 – 300 м [158, 181].
Складний та своєрідний рельєф Донецького басейну формувався протягом тривалого
часу. Його різноманіття залежить від нерівномірності залягання кристалічної
платформи, гірничоутрорювальних і тектонічних процесів. Відрізняють декілька
типів рельєфу: денудаційний (гривистий), ерозійний (яружно-балковий),
акумулятивний (річні та морські тераси), кератовий (на вапняках, солоносний і
гіпсоангідридних відкладеннях), еоловий (на пісках берегової тераси Сіверського
Дінця, косах Азовського моря), зсувний і антропогенний [180]. Коливання висот
досягає 100 метрів і більше.
Клімат Донбасу формується у результаті впливу загальних кліматичних процесів та
місцевих факторів: висотою над рівнем моря, геоморфологією, наявністю водних
поверхонь, особливостями рослинного покриву і т п. Територія Донбасу
знаходиться під постійним впливом Атлантичного океану і континентальних
просторів Азіатського материка [167].
В цілому клімат Донбасу – континентальний. Середньорічна температура повітря у
центральній зоні – 7,8 - 8 ° С. Середня температура найбільш теплого місяця
липня складає 21 – 23 ° С, а найбільш холодного – січня – мінус 6,4 - 6,6 ° С
при абсолютному максимумі влітку плюс 39 ° С, абсолютному мінімумі – мінус 40 °
С [168].
Початок зими наступає у другій декаді листопада і закінчується наприкінці
березня. Опади у вигляди снігу випадають звичайно у середині листопада (самий
ранній сніговий покрив відмічено 5 жовтня, а самий пізній – 12 грудня).
Протягом зими у районах Донбасу буває від 30 до 50 днів зі снігопадом, з них
10-16 днів з хуртовинами. Сніжний покрив не глибокий (10-15 см) і не стійкий. У
середньому він зберігається 60 – 97 днів, його максимальна висота 40 см,
розподіл – не рівномірний. Зі схилів і водорозділів сніг видувається вітром у
долини та балки. Спостерігаються часті переходи від сильних морозів до відлиг.
Весна у Донбасі не довга. Вегетація рослин починається у першій декаді квітня,
після наступу стійкої погоди з температурою повітря вище 5° С. Температура 10°
С установлюється на кінці другої – початку третьої декади квітня і
продовжується у середньому 169 – 180 днів. Сума добових позитивних температур
складає 3000 – 3200° С. У першій декаді травня, коли добова температура повітря
переходе через 15° С, починається літо. Тривалість літа 100 – 125 днів, яке
часто супроводжується суховіями. У другій декаді вересня середньодобова
температура знижується нижче 15° С, що свідчить про кінець літа. На кінці
жовтня майже всі рослини зупиняють свою вегетацію, коли середньодобова
температура знижується нижче 10° С. Тривалість вегетаційного періоду для рослин
складає у середньому 160 – 175 днів [168].
Окрім загальної характеристики погодних умов нами було проведено аналіз
динаміки і специфіки температурного режиму за період досліджень (1996 – 2004
рр.), де були використані метеорологічні дані Донецького інституту
агропромислового виробництва УААН. Так виявлено, що середня щомісячна
температура за роки досліджень суттєво відрізнялася від норми: в зимовий час
відмічено підвищення середньої щорічної температури у грудні на 1,3° С, у січні
на 3,1° С, лютому - на 3,6 ° С; навесні - у березні на 2° С; влітку - незначно
у червні (0,85° С ) і липні (1,34° С) (рис. 2.1). Тобто, підвищення температур
у зимовий час і ранньою весною за роки досліджень сприяла більш частому
виникненню відлиг і ожеледиць, що негативно позначалося на життєвість
багаторічних кормових рослин, особливо на види бобових, а влітку (липень)
незначна кількості опадів призводить до затримання розвитку рослин (кущіння у
злаків і бобових), а іноді, в особливо посушливі роки до загибелі рослин.
Найбільшим чинником на розвиток та продуктивність рослин у Донбасі є опади.
Кількість днів з опадами складає у середньому 105 – 127 мм. Але днів з опадами
більше 5мм – 25 – 29, а більше 10 мм тільки 10-13. Половина річної норми опадів
випадає влітку у вигляді злив, які чергуються з бездощовими періодами.
Нерівність рельєфу є причиною великого стоку води при випаданні опадів і
слабкому поглинанні її ґрунтом, що впливає на вміст у ньому продуктивної
вологи. Сума опадів за вегетаційний періоди 1997 - 2003 рр. була нижче норми у
середині і наприкінці весни - 13,2 і 39,0 мм, проти 43,0 і 53,0 мм (рис.2.2).
Це позначилося на якості сходів на першому році життя рослин та на відростанні
і формуванні вегетативних і генеративних пагонів багаторічних видів кормових
трав. Зменшення норми опадів у серпні і вересні було причиною зниження
отавності рослин, зменшенню продуктивності травостою у другому і послідуючих
укосах.
На ріст і розвиток рослин також впливає вологість повітря. В липні та серпні, а
в окремі гостро-посушливі роки з початку травня, вологість повітря у Донбасі
знижується до 15 – 20%. Зниження відносної вологості повітря до 30% веде до
порушень у розвитку рослин. Так за аналізом відносної вологості за період
досліджень виявлено, що вона була дуже низькою у 2001 – 2002 рр. у липні (34 –
36 %), серпні (40 – 41 %); 2002 – 2003 рр. - у квітні (38 – 44 %), травні (32 –
33 %), липні (34 – 36 %). Коливання відносної вологості повітря за роки
досліджень відображено на рис. 2.3. Така низька відносна вологість за період
досліджень була причиною поганої польової схожості насіння, р
- Київ+380960830922