Ви є тут

Мутації, індуковані рентгенівським опроміненням та деякими хімічними реагентами, що змінюють тривалість життя Drosophila melanogaster

Автор: 
Голуб Наталія Ярославівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001405
129 грн
Додати в кошик

Вміст

<p>РОЗДІЛ 2<br />МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ<br />2.1. Матеріали досліджень<br />Матеріалом досліджень служили: високоінбредна лінія y2wa4 з морфологічними<br />маркерами по Х-хромосомі, у якої відома локалізація певних МГЕ в нестабільних<br />локусах Х-хромосоми, лінія дикого типу Oregon, лабораторні лінії з колекції<br />кафедри генетики та біотехнології Львівського національного університету імені<br />Івана Франка, природні популяції, зібрані в зоні ЧАЕС у вересні-жовтні 1991р.<br />(популяції для роботи люб’язно були надані нам проф. Гвоздєвим В.О., Інститут<br />молекулярної генетики РАН, м. Москва) (табл. 2.1). Лінії розводились аутбредно<br />та утримувались в темноті при 23-250С на поживному середовищі, яке складалось з<br />дріжджів, агар-агару, цукру та манної крупи [239, 240]. Синхронізацію культури<br />та відбір віргінних самок проводили згідно загальноприйнятих методик [10,<br />101]. <br />Таблиця 2.1<br />Характеристика ліній Drosophila melanogaster<br />Код лінії<br />Генотип<br />Ген<br />Фенотип<br />Oregon<br />377<br />дикий тип<br />y2wa4<br />yellow - 1-0,0<br /> сіре тіло, червоно-коричневі очі, нормальні крила та щетинки<br />жовте тіло, волосинки та щетинки коричневі з жовтими кінчиками, крилові жилки<br />та щетинки жовті <br />Продовженя таблиці 2.1<br />ХХУ<br />16<br />C(1)DX, yf<br />In(1)FM4, y31dsc8dmB<br />y2<br />white – 1-1,5<br />wa4<br />C(1)DX<br />yellow - 1-0,0<br />forked – 1-56,7<br />In(1)FM4<br />yellow - 1-0,0<br />y31d<br />scute – 1-0,0<br />sc8<br />diminutive –<br />1-46,0<br />Bar – 1-57,0<br /> жовта кутикула, волоски та щетинки чорні, крила і жилки сірі<br /> повністю білі очі<br /> очі самців жовті з оранжевим відтінком, у самок – світліші і більш жовті<br /> балансер по Х-хромосомі<br /> жовте тіло<br /> щетинки скорочені, вузлуваті, зігнуті, на кінці розчеплені <br /> балансер по Х-хромосомі<br /> жовте тіло <br /> жовта кутикула, волоски та щетинки чорні, крила і жилки сірі <br />викликає зменшення числа скутелярних, оцелярних, перших та других орбітальних,<br />передніх, тергітальних і стернальних щетинок <br /> зменшує число стерноплевральних чи інших щетинок <br /> маленькі і тонкі щетинки та тіло<br />очі зменшені до вузької смужки, яка складається з 90 фасеток у самців і 70 – у<br />самок <br />Продовження таблиці 2.1<br />15<br />41<br />48<br /><br />59<br />ХXY,D//XA<br />y1wsnl2<br />wxct<br />vkf2<br /><br />ct6<br />ywf,T(2;3)apXa, D<br />yellow - 1-0,0<br />y1<br />white – 1-1,5<br />singed – 1-21,0<br />snl2<br />white – 1-1,5<br />wx<br />cut – 1-20,0<br />vermilion –<br />1-33,0<br />cut - 1-20,0<br />kf2 (kinked femur) (одна з груп комплемент.гену cut)<br />cut – 1-20,0<br />ct6<br />yellow – 1-0,0<br />white 1 – 1,5<br />forked 1 – 1-56,7<br /> жовте тіло<br /> схоже на yellow<br /> повністю білі очі<br /> щетинки подвоєні та скорочені, волоски хвилясті<br /> повністю білі очі<br /> отримана в результаті Х-опромінення; білі очі<br /> крила обрізані до кінчиків і з зазубреними краями; часто деформовані антени<br /> очі яскраво-червоні внаслідок відсутності коричневого пігменту омохрому<br /> крила обрізані до кінчиків<br /> мухи маленькі та трохи темні, стегна перекручені,<br />крила не розпрямляються<br /> крила обрізані до кінчиків <br /> крила звужені та зазубрені, відсутні вібриси<br /> жовте тіло, <br /> повністю білі очі<br /> щетинки скорочені,<br />Продовження таблиці 2.1<br /><br />su(Hw)v<br /><br />C(1)RM, yf/Y; su(Hw)v/Xa<br />T(2;3)apXa<br />apterous-Xasta –<br />2-55,2<br />Dichaete 3- 40,4<br />C(1)RM<br />yellow – 1-0,0<br />forked 1 – 1-56,7<br />suppressor of Hairy wing<br />3-54,8<br />apterous-Xasta – <br />2-55,2<br />транслокація ділянки 2 хромосоми в 3, яка приводить до супресії кросинговеру по<br />хр.3; використовується як балансер для 2 чи 3 хромосоми <br />зменшена довжина крила до 70% норми; щетинки навколо крилової пластинки<br />відсутні; волоски на тораксі рідкі <br />крила повернуті на 450 стосовно осі тіла і припідняті на ним на 300; зменшене<br />число дорзовентральних та деяких інших щетинок; голова часто деформована <br />компаунд (1) перевернутий метацентрик; рекомбінація з Y-хромосомою приводить до<br />появи самок з частотою 10-3. Використовується для вивчення кросинговеру <br /> жовте тіло<br /> щетинки скорочені<br />супресор гену Hw: низьке тіло, самці Hw і самки Hw\+ відновлюють дикий фенотип <br /> зменшена довжина крила до 70% норми<br />2.2. Умови опромінення дрозофіли рентгенівськими променями<br />Опромінення проводили на апараті РУМ-11 без фільтру. Потужність дози складала<br />10 Р/сек, напруга – 180 кВ, сила струму - 15-16 мА. При сумарній дозі 258<br />мКл/кг (10 Гр) час опромінення складав 102 секунди, при дозі 774 мКл/кг (30 Гр)<br />- 300 секунд. Опромінювали самців у віці 3-5 днів. <br />2.3. Умови обробки мух хімічними чинниками<br />Сполуки вносили в середовище для личинкового згодовування. На корм висаджували<br />по 10 самок і 10 самців, яких після трьох днів видаляли, а в середовище вносили<br />речовини в наступних концентраціях: НЕС –0,5 мкг на 1 мл середовища, кофеїн –<br />2,5 мкг на 1мл середовища. Оброблених хімічними реагентами самців у віці 3-5<br />днів піддавали опроміненню. <br />2.4. Метод обліку видимих мутацій в Х-хромосомі<br />Опромінених або оброблених хімічними реагентами самців індивідуально схрещували<br />з віргінними самками зі зчепленими Х-хромосомами C(1)DX, y f /Y за схемою<br />[126]: <br /> P: + C(1)DX, y f//Y x > X*//Y <br /> v<br /> F1: а - + C(1)DX, y f//X*; б - > Y//Y; <br /> в - + C(1)DX, y f//Y; г - > X*//Y,<br />де: а) суперсамки (як правило, не виживають), б) нежиттєздатні зиготи, <br /> в) самки C(1)DX, y f /Y, г) самці з досліджуваним генотипом.<br />Завдяки своїй особливості - здатності до нерозходження Х-хромосом у мейозі,<br />лінія C(1)DX, y f /Y дозволяє виявити у першому поколінні всі видимі зміни, які<br />відбулися в Х-хромосомі досліджуваних самців. <br />Частоту виникнення спонтанних та індукованих РО мутантів визначали в<br />індивідуальни</p>