РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ НА ВАЛЮТНОМУ
РИНКУ УКРАЇНИ
2.1. Практичні засади провадження валютних операцій комерційними
банками України
Економічні перетворення, що відбулись після розпаду СРСР, зняли юридичні
обмеження на прямий вихід вітчизняних підприємств на зовнішні ринки та
іноземних підприємців – на український ринок. Відбулось зменшення долі
централізованого експорту та імпорту у зовнішньоторговельному обороті.
Інтенсифікація зовнішньоекономічних зв’язків на мікрорівні зумовила
необхідність розширення кількості комерційних банків, що займаються валютним
обслуговуванням клієнтів. Розвиток зовнішньоекономічних відносин неодмінно
вимагає особливого інструменту, завдяки якому суб’єкти, що діють на
міжнародному ринку, могли б підтримувати між собою тісну фінансову взаємодію.
Таким інструментом виступають валютні операції.
Незважаючи на те, що вітчизняним законодавством передбачена широка
різноманітність суб’єктів валютних операцій, провідними учасниками валютного
ринку є комерційні банки, які можуть здійснювати найширший їх спектр. На
сьогодні у вітчизняній банківській діяльності валютні операції відіграють
важливу роль, а тому банки проявляють до валютного ринку значний інтерес.
Незважаючи на те, що останнім часом операції, які проводяться банками за свій
рахунок з метою отримання спекулятивного прибутку, складають переважну частину
обсягу міжнародного валютного ринку, вони все ще не набрали необхідного
розвитку в українських банках. Певною мірою це зумовлено недостатнім технічним
оснащенням українських банків, недосконалістю відповідної законодавчої бази,
наявністю низки регулятивних обмежень, браком кваліфікованого персоналу для
здійснення подібних операцій, незначною потужністю переважної більшості
українських банків. Розвиток валютних операцій – досить актуальне питання,
оскільки ці операції можуть бути не лише джерелом додаткового прибутку для
банків, але й інструментом хеджування (страхування) валютного ризику,
механізмом надання додаткових послуг клієнтам банку, значною мірою сприяти
підтримці курсу національної валюти, виходу українських банків на міжнародний
рівень, збільшенню надходжень до бюджету країни.
Усі існуючі на сьогоднішній день банківські валютні операції можна, на наш
погляд, розділити на дві групи (додаток А):
Операції на внутрішньому валютному ринку.
Операції на зовнішніх валютних ринках.
Перша група операцій у наведеній класифікації включає в себе усі можливі
банківські послуги, що надаються клієнтам у сфері валютного обслуговування, а
також міжбанківські валютні операції. Їх необхідність зумовлена низкою
факторів, серед яких можна виділити необхідність обслуговування експортерів та
імпортерів, посередництво у залученні та розміщенні валютних коштів,
задоволення потреби у валютних конверсіях тощо. У свою чергу, друга група
операцій забезпечує безпосередній зв’язок національної економіки із зовнішнім
світом, створює можливості для нормального здійснення зовнішньоекономічної
діяльності, поглиблює інтеграцію України у світовий економічний та фінансовий
простір.
З метою більш чіткого розуміння організаційно-економічного механізму проведення
валютних банківських операцій потрібно, на нашу думку, розглянути їхню сутність
крізь призму світового досвіду, що дасть змогу зробити аналітичне порівняння з
вітчизняною банківською практикою та виявити розбіжності і проблемні моменти як
об’єктивного, так і суб’єктивного характеру.
Найбільш традиційними конверсійними операціями виступають поточні операції.
Слід зазначити, що в світовій практиці існують своєрідні “звичаї” спот-ринку,
не зафіксовані в спеціальних міжнародних конвенціях чи міждержавних угодах,
однак їх беззастережно виконують усі учасники цього ринку, а саме:
здійснення платежів протягом двох робочих банківських днів без нарахування
відсоткової ставки на суму поставленої валюти;
операції здійснюються в основному на базі комп’ютерної торгівлі з
підтвердженням електронними повідомленнями (авізо) протягом наступного робочого
дня;
існування обов’язкових валютних курсів: якщо дилер великого банку цікавиться
котируванням іншого банку, то повідомлені йому валютні курси є обов’язковими
для виконання операції з купівлі-продажу валюти.
Потрібно сказати, що угоди “спот” можуть укладатись за телефоном, факсом або
безпосередньо на валютній біржі, а розрахунки здійснюються банківськими
переказами електронною поштою. Дводенний термін переказування валют за
укладеною угодою раніше обумовлювався труднощами здійснення його в коротший
термін. Однак значне поширення засобів зв’язку (SWIFT – Society for Worldwide
Interbank Financial Telecommunications – Товариство міжнародних міжбанківських
фінансових телекомунікацій, членом якої є Національний банк та провідні банки
України), систем електронних міжбанківських перерахунків (ЧІПС у США, ЧЕПС у
Лондоні, СЕП в Україні), комп’ютерної обробки операцій дає змогу сьогодні
значно пришвидшити переказування валюти. Про це свідчить виникнення таких
операцій як розміщення одноденних депозитів (overnight – розрахунки “сьогодні
на сьогодні”), або валютних операцій з розрахунками today (“сьогодні на
сьогодні”), tomorrow (“сьогодні на завтра”).
Разом з тим, традиційно базовою валютною операцією залишається угода спот і
базовим курсом – курс спот. Варто зауважити, що саме на базі курсів спот
розраховуються інші курси угод на валютному ринку – крос-курси, курси
форвардних і ф’ючерсних угод тощо. І хоча їх основою можуть бути курси
провідних валютних бірж, зокрема франкфуртської, та
- Київ+380960830922