РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ,
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Для виконання поставлених завдань нами було обстежено 60 хворих на хронічну ІХС
у віці від 46 до 66 років (у середньому 54,4±7,1 роки), які знаходилися під
диспансерним наглядом в поліклініці №2 для дорослих Шевченківського району м.
Києва. Клінічною формою ІХС була стабільна стенокардія напруги I-IV ФК. Діагноз
встановлювали на основі скарг хворого, анамнезу захворювання, даних
об’єктивного обстеження, лабораторних та інструментальних (ЕКГ, ВЕМ) методів
дослідження згідно з Рекомендаціями експертної групи ВООЗ-МТГ (1999) і
Українського товариства кардіологів (2002). Усіх пацієнтів було детально
проінформовано про методи обстеження й отримано їх добровільну згоду на
проведення досліджень.
Розподіл обстежених контингентів за віковими групами зроблено відповідно до
класифікації, прийнятої на міжнародному (Київ, 1963) симпозіумі з проблем
геронтології (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих за статтю та віком
Групи обстежених
Стать
Вік
Всього
45-59 років
60 і старше
абсол.
к-сть
Кількість хворих
абсол. к-сть
абсол. к-сть
Хворі
чоловіки
16
27
12
20
28
47
жінки
22
36
10
17
32
53
Всього
38
63
22
37
60
100
Серед обстежених хворих робітники промислових підприємств склали 21,7%,
службовці – 46,6%, пенсіонери – 31,7%; особи розумової праці склали 41,7%,
спосіб життя яких характеризувався низькою фізичною активністю і тривалою
психоемоційною напругою.
У всіх хворих діагностовано стабільну стенокардію напруги І-IV ФК відповідно до
критеріїв Канадської асоціації кардіологів у модифікації ВКНЦ АМН СРСР (1984)
[80] із відтворюваною ішемією міокарда під час проведення ВЕМ. Тривалість
захворювання становила від 5 до 19 років; середня тривалість – 10-12 років.
Частота нападів стенокардії була в межах 2-3-х за добу, кількість вживаних
таблеток нітрогліцерину – від 2-х до 4-х. Стабільна стенокардія напруги І ФК
мала місце у 7-и хворих (12%), ІІ ФК – у 23-х хворих (38%), ІІІ ФК – у 20-и
хворих (33%), ІV ФК – у 10-и хворих (17%), як показано на табл. 2.2.
Для оцінки функціонального класу СН користувалися класифікацією хронічної СН
Нью-Йоркської асоціації серця – NYHA (New-York Heart Association, 1973 р.), яка
затверджена на VI Національному конгресі кардіологів України (2000) і базується
на клінічній оцінці наявності і вираженості обмеження функціонального стану
хворих, тобто їх толерантності до повсякденного фізичного навантаження.
Основними симптомами, що обумовлюють обмеження фізичної активності, є задишка,
серцебиття, втома і фізична слабкість. У всіх хворих виявлена СН (І ФК – у 12%,
ІІ ФК – у 71%, ІІІ ФК – у 17% хворих, табл. 2.2). Ці класи відповідали стадіям
ХНК за класифікацією М.Д. Стражеска, В.Х. Василенка (1935), які відображають
етап клінічної еволюції синдрому таким чином: І стадії відповідав ІІ ФК, ІІА
стадії відповідав ІІІ ФК.
До дослідження не були залучені хворі з нестабільним перебігом стенокардії, з
ХСН ІІБ і вище стадій, після перенесеного інфаркту міокарда, з важкими
порушеннями ритму і провідності (миготлива аритмія, пароксизмальна тахікардія),
пацієнти з цукровим діабетом та іншими ендокринними захворюваннями, важкою
супутньою патологією внутрішніх органів та опорно-рухового апарату, а також за
наявності протипоказань до проведення ВЕМ. Не були включені до дослідження
також хворі з набряковим синдромом, вираженими застійними явищами в малому та
великому колах кровообігу, з хронічною нирковою недостатністю.
Таблиця 2.2
Клінічна характеристика хворих, які були залучені в дослідження
Показник
Абсолютна кількість
ФК стенокардії
I ФК
12
IІ ФК
23
38
IIІ ФК
20
33
IV ФК
10
17
ФК СН
ФК I
12
ФК II
43
71
ФК IIІ
10
17
Стенокардію напруги верифікували з урахуванням наступних критеріїв:
Наявність ангінозних нападів, котрі виникали при фізичному навантаженні (без
варіабельності толерантності до навантаження) та зникали при прийомі
нітрогліцерину чи припиненні навантаження.
Позитивна проба з дозованим фізичним навантаженням (виникнення ангінозного болю
3 бали і/або горизонтальної депресії сегменту ST на 1 мм і більше на одній із
сходинок навантаження) з відтворенням результату.
Серед обстежених осіб у 53 (88%) були виявлені фактори ризику ІХС. Як видно із
наведених в табл. 2.3 даних, найчастішим фактором ризику виникнення та розвитку
ІХС була гіперхолестеринемія – у 65%. Другим за частотою виявлення фактором
ризику були стресові ситуації – 60%. Гіподинамія і спадкова схильність до ІХС
зустрічалися однаково часто – у 47% хворих, ожиріння – у 45%. Поєднання двох
факторів ризику зустрічалося в 45%, трьох – у 32%, понад трьох чинників – у 12%
пацієнтів.
Таблиця 2.3
Частота і характер чинників ризику ІХС в обстежених хворих в % від загальної
кількості хворих та абсолютних числах
Фактори ризику
Чоловіки
Жінки
Всього
абсол. к-сть
абсол. к-сть
абсол. к-сть
Гіперхолестеринемія
18
30
21
35
39
65
Стресові ситуації
15
25
21
35
36
60
Спадкова схильність
16
27
12
20
28
47
Гіподинамія
11
19
17
28
28
47
Ожиріння
13
22
14
23
27
45
Артеріальна гіпертензія
15
17
28
26
43
Паління
19
32
20
34
Обстежені були розподілені на дві групи: перша група – 30 хворих на стабільну
стенокардію напруги І-ІІ ФК і друга група – 30 хворих на стабільну стенокардію
напруги ІІІ-ІV ФК. Виділені групи спостереження були порівнянні й ідентичні за
такими показниками, як співвідношення за статтю, середнім віком, тривалістю і
тяжкістю перебігу захворювання, чинниками ризику, що дозволило вважа
- Київ+380960830922