Антимікробна дія та перспективи застосування в медицині нових четвертинних фосфонієвих сполук

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У даній роботі представлені результати порівняльного експеримен­тального
дослідження in vitro та in vivo антимікробних та деяких хіміо­терапевтичних
властивостей нових четвертинних фосфонієвих сполук та лікарських засобів
(етонію, декаметоксину) з групи четвертинних аммонієвих сполук.
2.1. Характеристика нових синтезованих четвертинних фосфонієвих сполук і
антимікробних лікарських засобів, включених у дослідження для порівняння
Досліджені на антибактеріальну та протигрибкову активність 217 нових вперше
синтезованих хімічних сполук з групи четвертинних фосфо­нієвих сполук. Серед
них виділено три групи - фосфонієві сполуки з багатоядерними ароматичними
фрагментами (89 речовин), заміщені метилтрифенілфосфонієві сполуки (64
речовини) та фосфонієві сполуки з гетероциклічними фрагментами (64 речовини).
Вище названі речовини були синтезовані на кафедрі органічної та фармацевтичної
хімії Чернівецького національного університету ім. Ю. Фе­дьковича (к.х.н.,
доцент Букачук О.М.), кафедрі хімії Житомирського дер­жавного педагогічного
університету ім. І.Франка (к.х.н., доцент Листван В.М., к.х.н., доцент Листван
В.В.) та у відділі хімії біологічноактивних гетероциклічних основ Інституту
біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України (д.х.н., професор Драч Б.С.,
к.х.н., старший науковий співробітник Смолій О.Б., аспірант Музичка Л.В.).
Всі синтезовані речовини представляють собою тверді, кристалічні сполуки
різного кольору – від білого до коричневого, без запаху, у різному ступені
розчинні у воді, 96% спирті, диметилсульфоксиді (ДМСО), диметилформаміді
(ДМФА). Для приготування розчинів синтезованих сполук використовували 0,2 мл
спирту (0,1 мл ДМСО, ДМФА) і стерильну дистильовану воду, доводячи матричний
розчин до 1000 мкг/мл. Хімічні формули і деякі фізико-хімічні характеристики
досліджуваних сполук наведені у відповідних розділах роботи.
Крім наведених вище хімічних сполук, при виконані серії експериментів, для
порівняння антимікробної активності (терапевтичної ефективності) нових сполук
використовувались також лікарські засоби (етоній, декаметоксин) з групи
четвертинних аммонієвих сполук.
Етоній – дихлорид етилен-1,2-біс (N-диметилкарбодецоксиметил) амоній – білий
кристалічний порошок з специфічним запахом, гірким смаком. Добре розчиняється у
воді, ізотонічному і гіпертонічному розчинах натрію хлориду і спирті, важко – в
ацетоні, бензолі, хлороформі та ефірі. Малотоксичний, проявляє вираженні
антимікробні властивості на антибіотикорезистентні форми стафілококів і
стрептококів та ін., за впливу різних факторів (сироватка крові, мікробне
навантаження, рН середовища) незначно знижує свою антимікробну активність
(Г.Т.Пісько, 1965).
Декаметоксин –
декаметилен-1,10-біс(N,N-диметилкарбментокси­ме­тил­-амоній)дихлорид - білий
гігроскопічний порошок з характерним ледь вловимим запахом м’яти, гіркий на
смак, добре розчиняється у воді, етанолі та органічних розчинниках, не
розчиняється в ефірі, бензолі, ацетоні, хлороформі. Він володіє широким
спектром антимікробної дії, у т.ч. фунгіцидної дії, проявляє вираже­ний
мікробоцидний (у концентраціях 0,24 – 16 мкг/мл), мікробостатичний (у
концентраціях 0,12 – 8 мкг/мл) ефекти та високу активність на
антибіотикорезистентні ва­ріанти мікроорганізмів; формування стійких до
декаметоксину варіантів мікроорганізмів відбувається дуже повільно і не
перевищує ефективних концентрацій препарату в лікарських формах (Г.К.Палій,
1967, 1973).
2.2. Мікроорганізми – тест-культури, які використанні в роботі
У роботі використовувались штами патогенних та умовно-патогенних
мікроорганізмів, отримані із музею живих культур лабораторії загальної
мікробіології Інституту епідеміології та інфекційних хвороб АМН України, музею
живих культур кафедри мікробіології та вірусології Буковинського державного
медичного університету, музею живих культур бактеріологічної лабораторії
Чернівецької обласної санітарно-епідеміологічної станції, а також виділено з
організму хворих, які лікувалися в Чернівецькій обласній клінічній лікарні.
Для вивчення були вибрані як грампозитивні, так і грамнегативні бактерії, різні
за таксономічним положенням, а також дріжджоподібні гриби роду Candida.
Характеристика використаних мікроорганізмів, які включали штами, отримані з
Американської колекції типових культур (ATCC – American Type Culture
Collection), музейні штами та культури бактерій, виділені від стаціонарних
хворих [23], наведена в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Відомості про мікроорганізми, які використані для досліджень
Мікроорганізми
Кількість штамів
Звідки одержано мікроорганізми
S.aureus АТСС 25923
Музей живих культур Київського НДІ епідеміо­логії та інф. хвороб ім. Л.В.
Грома­шевського
E.coli АТСС 25922
- ” -
E.faecаlis АТСС 29213
- ” -
P.aeruginosa АТСС 27853
- ” -
C.albicans АТСС 885-653
- ” -
C. utilis ЛИА – 01
- ” -
Продовження табл. 2.1
Мікроорганізми
Кількість штамів
Звідки одержано мікроорганізми
S.aureus 209
Музей живих культур кафедри мікробіології та віру­со­логії Буковин­ського
державного медичного уні­вер­ситету
H. alvei 3168
- ” -
S. typhimurium 441
- ” -
P. vulgaris 4636
- ” -
P. mirabilis 410
- ” -
Y. pseudotuberculosis 632
- ” -
Y. enterocolitica 1466
- ” -
B.subtilis 8236 F 800
- ” -
М. luteus (S.lutea) АТСС 3941
Музей живих культур бактеріоло­гічної лабора­то­рії Черні­ве­ць­кої об­лас­ної
санітарно-епіде­міо­логічної стан­ції
E. coli O 55 – К59
- ” -
E. coli в
- ” -
S. flexneri 1a
- ” -
S. sonnei IIId
- ” -
B. сereus