РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проведені методом ретроспективного аналізу за матеріалами
первинного зоотехнічного та племінного обліку племзаводу ”Бортничі” Київської
області. До вибірки включено все поголів’я корів (1655 голів) чорно-рябої
породи та її помісей різної умовної кровності з голштинською, що вперше
отелились впродовж 1979-1991 років та вибули зі стада після закінчення
щонайменше першої лактації тривалістю понад 110 днів. Тобто, до аналізу не
залучено інформацію про тварин, які були виранжирувані зі стада за результатами
їх оцінки за власною продуктивністю за перші 30-100 днів першої лактації. До
вибірки також не включено тварин, що вибули з причини племпродажу, оскільки
вони продовжували продуктивне використання в умовах інших господарств.
Наразі за генотиповою структурою маточне поголів’я стада має 75-90 %
спадковості за голштинською породою і належить до трьох основних генеалогічних
ліній: Р. Совріна 198998 (46,7 %), В. Айдіала 0933122 (28 %) і М.
Чіфтейна 95679 (25,3 %) [167]. До результатів оцінки бугаїв-плідників включали
таких з числом дочок 10 голів і більше.
Загальна схема досліджень наведена на рисунку 2.1.
Ефективність довічного використання оцінювали за тривалістю життя (різниця у
днях між датою вибуття і датою народження), господарського використання (дата
вибуття – дата першого отелення), лактування (сума дійних днів за життя),
числом лактацій за життя, довічним надоєм і виходом молочного жиру, а також
середнім довічним вмістом жиру в молоці. Останній показник обчислювали як
середньозважену величину через загальновживану процедуру одновідсоткового
молока за формулою:
,
де – середній довічний вміст жиру в молоці, %,
– надій за закінчену і-ту лактацію, кг,
Рис. 2.1. Загальна схема досліджень.
– середній вміст жиру в молоці за і-ту лактацію
Комплексними показниками ефективності довічного використання молочної худоби є
середній надій (кг) за один день життя, господарського використання та
лактування, які обчислювали діленням довічного надою відповідно на тривалість
життя, господарського використання чи лактування. Як співвідношення тривалості
господарського використання і життя обчислювали коефіцієнт господарського
використання корів [31].
Задля характеристики розвитку, продуктивності та відтворної здатності за
матеріалами первинного зоотехнічного і племінного обліку (форма 2-МОЛ) у кожної
підконтрольної тварини враховували також наступні показники:
дати народження, першого, другого і третього отелень і вибуття зі стада;
тривалість лактації, сухостійного та сервіс-періоду, продуктивність (надій,
вміст і вихід молочного жиру) за перші три і вищу за надоєм лактацію;
число одержаних за період господарського використання живих телят (без
мертвонароджених і абортів).
У підконтрольних тварин датованими були також походження за батьком і матір’ю,
належність до лінії, місце (країна) народження (племзавод “Бортничі”, Англія,
Східна (НДР) та Західна (ФРН) Німеччина, Данія, Нідерланди), умовна кровність
за поліпшуючою (голштинською) породою. Для визначення поєднуваності враховували
лінійну належність матерів підконтрольних корів. До загальної матриці вихідної
інформації включали також продуктивність (надій і вміст жиру в молоці за першу
і кращу за надоєм лактації) жіночих предків (матері, матері матері та матері
матері матері).
За наявною вихідною інформацією обчислювали вік перших трьох отелень,
тривалість господарського використання у лактаціях (враховуючи незакінчену
лактацію перед вибуттям корови зі стада), тривалість періоду між першим і
другим та другим і третім отеленнями. Відтворну здатність корів оцінювали також
за коефіцієнтом відтворної здатності після першого та другого отелень, який
обчислювали як співвідношення тривалості календарного року (365 днів) і
відповідного періоду між отеленнями.
З метою оцінки впливу (зв’язку) онтогенетичного розвитку на ефективність
довічного використання на частині підконтрольного поголів’я вивчали динаміку
живої маси телиць (n = 159) і екстер’єрні особливості (n = 653) первісток.
Динаміку живої маси телиць оцінювали за даними щомісячних зважувань з її
лінійною інтерполяцією (через середньодобові прирости) на “ювілейну дату” (до
річного віку щомісячно, у подальший період росту – кожні три місяці).
Обчислювали також середньодобові прирости живої маси.
Інтенсивність формування живої маси телиць розглядали також як конституційну
ознаку з обчисленням пропонованого Ю.К. Свєчиним [222] індексу спадання
відносної швидкості росту (Д К, %) за формулою:
де Wt – жива маса телиці у кінці першого порівнюваного періоду, кг,
W0 – жива маса телиці на початку першого порівнюваного періоду, кг,
Wt1 – жива маса телиці у кінці другого порівнюваного періоду, кг,
W01 – жива маса телиці на початку другого порівнюваного періоду, кг.
При цьому, крім пропонованих Ю.К. Свєчиним для великої рогатої худоби періодів
порівняння від народження до 6 місяців і від 6 місяців до року було апробовано
співвідношення відносних приростів за інші рівні за тривалістю періоди першого
року постнатального онтогенетичного розвитку (3-6...6-9, 3-6...9-12, 1-6...7-12
і 6-9...9-12 місяців).
Екстер’єр первісток оцінювали за промірами (см) висоти в холці (ВХ), спині та
крижах, глибини (ГГ), ширини (ШГ) та обхвату (ОГ) грудей, навскісної довжини
тулуба (НДТП), ширини в маклаках (ШМ) і сідничних горбах, обхвату п’ястка (ОП).
За промірами обчислювали наступні індекси (%) будови тіла [211]:
довгоногості ,
розтягнутості ,
тазогрудний ,
грудний ,
збитості ,
костистості ,
масивності ,
широкотілості .
Для визначення наявності,