Ви є тут

Прагматична самокорекція комунікантів в українському спонтанному мовленні (на матеріалі теле- та радіотекстів)

Автор: 
Проценко Олеся Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001902
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВНУТРІШНЬОМОВНА САМОКОРЕКЦІЯ
В УКРАЇНСЬКОМУ СПОНТАННОМУ МОВЛЕННІ
Мовленнєву діяльність мовця можна представити як сукупність операцій вибору
конкретних мовних одиниць різних рівнів для вираження певних смислів і операцій
комбінування цих одиниць, уведення їх до структури висловлення чи тексту
(порівняти із розумінням процесу породження мовлення у вигляді паралельного
розгортання двох ланцюжків у Т.В.Ахутіної [15, 196], або як поєднання явищ
вибору і детермінації у Є.М.Верещагіна [46, 55]). Відповідно, аналізувати
самокорекцію в мовленнєвій діяльності комуніканта можна у двох аспектах – в
аспекті парадигматики (відношення опозиції між одиницями) й в аспекті
синтагматики (відношення співіснування й послідовності).
2.1. Парадигматичний аспект самокорекції комунікантів у спонтанному мовленні
Парадигматика розглядає одиниці мови як елементи її системи, як сукупності
структурних одиниць, які об’єднуються у пам’яті мовця і пов’язані між собою
відношенням протиставлення. Одиниці мови поєднуються, таким чином, у свідомості
користувача мовою, попри неможливість реального їх поєднання в акті мовлення
[14, 310].
У процесі висловлювання мовець постійно стоїть перед вибором потрібної одиниці
з парадигматичного (асоціативного) ряду.
Щоб відповісти на питання: чому мовець вибирає саме таку одиницю? – необхідно
з’ясувати її відмінність від іншої (інших), які суб’єктом мовлення
розглядаються як альтернативні. Об’єктивація процесу вибору стає можливою у
спонтанному мовленні, коли контроль із певних причин вчасно не спрацьовує.
Екстеріоризованість механізму контролю у спонтанному мовленні дозволяє
зафіксувати на поверхневому рівні висловлення одиниці, з-поміж яких робиться
вибір.
Формальні типи парадигматичного вибору. За кількістю елементів парадигми,
представлених у мовленнєвому потоці, варіативність може бути:
а) складною,
б) бінарною (двоелементною),
в) прихованою (одноелементною),
г) нульовою.
Складна варіативність охоплює випадки пошуку потрібної одиниці з асоціативного
ряду, коли вербалізується більше двох елементів парадигми. Приклади:
З одного боку / це-е кошти місцевих бюджетів // які могли б бути в-вик... на...
цілеспрямовані / направлені на будівництво / або пошук архітектурного ансамблю
/ який би відповідав колориту / ... и-и... змісту / історії того чи іншого
містечка // (R-25)
в-ви... [використані]
на... [направлені]
могли б бути цілеспрямовані
направлені;
Лише в цьому ... ми тоді зрозуміємо / і тоді нас підтримає кожна національна
меншина / якщо ми з ша... ш... з шаною... в пошані будемо ставитися до всіх
и-и... людей / всіх ... національностей в Україні / шанобливо ставитись до їх
мови // (R-25)
з ша[ною]
ш[анобливо] (пор. далі у тексті: шанобливо ставитись до їх мови )
ставитися з шаною
в пошані;
... До двадцяти відсотків ... дорожньо-транспортних пригод по-о... із-за?...
і?з-за н... і?з-за незадовільного утримання вулично...дорожньої мережі //
(TV-45);
Але / як кажуть / вижив ... вижило ... вижила одна подія / у пам’яті //
(TV-29);
Це дуже часто запита?ють ... пита... задають питання // (R-9).
Складну варіативність можна звести до бінарної (двоелементної) з
кількаступеневою реалізацією. Як свідчить матеріал дослідження, складна
варіативність представлена поодинокими випадками. У спонтанному мовленні
матеріальне вираження отримують одночасно, як правило, не більше двох елементів
парадигми (хоча у пам’яті мовця кількість таких актуалізованих елементів може
бути і більшою). Це пояснюється, очевидно, специфікою усного публічного
мовлення з його настановою на точність і лаконічність.
Бінарність як максимальна кількість реалізованих у лінійній структурі
висловлення елементів зумовлена також типом усвідомлення компонентів діяльності
у процесі її виконання. Коли з’являються перепони у мовленнєвому механізмі,
діяльність переноситься на рівень більшої усвідомленості. А усвідомлений
контроль інтеріоризує подальші операції пошуку потрібного елемента, подаючи у
блок моторної реалізації вже готову скориговану одиницю.
Бінарна варіативність репрезентована двома елементами парадигматичного ряду.
Наприклад:
Ми звернули увагу / що Державна ветмедицина Сполучених Штатів / визначає
лабораторно а-а... досліджує м’ясо на залишкові кількості цілого ряду
препаратів / в тому числі й антибіотиків //
визначає лабораторно
Державна ветмедицина Сполучених Штатів v
досліджує
Вибір між двома матеріально вираженими у мовленнєвому потоці одиницями є
типовим прикладом самокорекції. Тому бінарна варіативність становить основний
предмет цього дисертаційного дослідження.
Прихована варіативність репрезентована одним елементом, який супроводжують
ознаки (пауза пошуку чи вагання, морфолого-синтаксичне неузгодження, помилкова
лексикалізація) наявності іншого, невисловленого елемента. На те, що у процесі
висловлювання мовець або вибирає між кількома елементами, або шукає потрібний
парадигматичний ряд у своїй мовленнєвій пам’яті, найчастіше вказує пошукова
пауза. Реконструювати такий ряд практично неможливо.
За наповненням пошукової паузи виділяємо групи:
а) зі звуками-заповнювачами: Але / мабуть / це буде залежати не тільки од мене
/ тому що е-е... я і в ті вибори відповідно вів спокійно всю свою роботу //;
б) з чистою паузою пошуку: У дев’яносто дев’ятому році було взагалі видано по
всій Україні / п’ятнадцять мільйонів дев’ятсот дев’яносто тисяч примірників
книжок … всіх // і підручників / і брошур