РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У відповідності з метою та задачами даного наукового дослідження було
проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 150 жінок, з яких:
контрольна група – 50 акушерськи та соматично здорових повторнородящих,
розроджених через природні пологові шляхи;
І група – 50 жінок з ПН при попередній гестації, проведених за
загальноприйнятими реабілітаційними та лікувально-профілактичними заходами;
ІІ група – 50 жінок з ПН при попередній гестації, проведених за запропонованою
нами методикою;
Загальноприйняті реабілітаційні та лікувально-профілактичні рекомендації
проводились згідно з рекомендаціями [146] та включали в себе такі моменти:
комплексне обстеження жінок на етапі планування сімўї з медико-генетичним
скрінінгом, функціональним, імунологічним та ендокринологічним обстеженням;
додаткове обстеження терапевтом, окулістом та невропатологом до і в процесі
всього гестаційного періоду;
профілактика акушерських та перинатальних ускладнень з урахуванням факторів
ризику.
Запропонована нами лікувально-профілактична методика носила диференційований
характер з урахуванням причин ПН при попередній гестації:
1. При ПН ендокринного генезу (екстрагенітальна патологія, початкова
неплідність ендокринного генезу) використовували такі препарати:
- мілдронат та Магвіт-В-6 в загальнотерапевтичному дозуванні в такі терміни
гестації: 10-14 тиж.; 20-24 тиж. та 30-34 тиж.
2. При ПН інфекційно-запального генезу (хронічні запальні захворювання
генітальної та екстрагенітальної локалізації; інтраамніальне інфікування)
використовували такі препарати:
- холівер і канефрон-Н в загальнотерапетичному дозуванні та мікожинакс для
корекції мікробіоценозу статевих шляхів в такі терміни гестації: 10-14 тиж.,
20-24 тиж. та 30-34 тиж.
3. При поєднанні вищеописаних варіантів ПН використовували всі вищеописані
препарати в ті ж терміни вагітності.
Додатково до вищеописаним лікувально-профілактичним методикам була використана
консультація перинатального психолога і при необхідності специфічна
психотерапія. Питання про використання гормональної корекції (утрожестан,
дуфастон) вирішувалося індивідуально під контролем основних ендокринологічних
показників.
Для проведення досліджень була розроблена спеціальна карта, до якої були
занесені основні особливості преморбідного фону, причини ПН при попередній
гестації, дані про клінічний перебіг вагітності, пологів, стан новонароджених,
післяпологовий та неонатальний періоди. Дані цих змін карт заносились до
компўютера та оброблювались за допомогою програми “Excеll”.
Динаміку внутрішньоутробного росту плода під час вагітності вивчали за
основними фетометричними параметрами при ультразуковому скануванні на апараті
„Toshiba” (Японія). Враховували також розміри плода: довжину стегнової кістки,
плечової, ліктьової та променевої, великої та малої гомілкової та діаметр
живота, поперечний, передньо-задній та серединний розміри грудної клітини;
біпарієтальний, лобово-потиличний, периметр та площу голівки.
Ультразвукова плацентографія проводилась на тому ж апараті та включала такі
зміни: варикозне розширення судин плаценти, набряк плаценти, контрастування
базальних пластин, гіпер- та гіпотрофія плаценти, кількість навколоплідних
вод.
Кардіотокографічне дослідження проводилось на апараті „Біомедика” (Італія)
непрямим способом. Для розшифровки кардіотокограм використовували бальну оцінку
[146]. При цьому оцінювали: базальний серцевий ритм, амплітуду та тривалість
акцелерацій, кількість та амплітуду миттєвих осциляцій, кількість, тривалість
та амплітуду децелерацій.
Для оцінки функціонального стану плода вивчали його біофізичний профіль (БФП),
використовуючи методику A.M.Vintzileos в модифікації Є.М. Віхляєвої [31]. При
цьому враховували 6 біофізичних параметрів: при кардіомоніторному дослідженні –
нестресовий тест (НСТ) та 5 показників, які визначали при ультразвуковому
скануванні: дихальні рухи плода (ДРП), його рухову активність (РА), м’язовий
тонус (Т), об’єм навколоплідних вод (ОНВ), ступінь зрілості плаценти. Кожний
параметр БФП оцінювали в 0, 1 та 2 бали [58]. З метою стандартизації умов
оцінка БФП проводилась в один і той же час (11-12 годин), через 2 години після
приймання їжі. Оцінка БФП 10-12 балів характеризує нормальний стан плода; 8-9
балів – задовільний; 6-7 балів – препатологічний; 5 та нижче – патологічний
стан.
Доплерометричні дослідження кровообігу у функціональній системі
„мати-плацента-плід” проводили на тому ж ультразвуковом апараті, що дозволяє
одержувати зображення досліджуваної судини з наступною реєстрацією доплерограм.
Застосовували комбінований датчик з частотою 3,5 МГц, що працює в імпульсному
режимі і частотний фільтр на рівні 100 Гц. Використовували якісну оцінку кривих
швидкостей кровотоку (КШК), при якій основне значення має співвідношення між
швидкостями кровотоку в різні фази серцевого циклу. Досліджували індекс
резистентності (ІР) і систоло-діастолічне відношення (СДВ).
СДВ - це відношення максимальної систолічної (А) і кінцевої діастолічної (В)
швидкості кровообігу.
СДВ=А/В
ІР - це відношення різниці між максимальною систолічною і кінцевої діастолічною
швидкостями до максимальної систолічної швидкості кровообігу
ІР=(А-В)/А
Максимальна систолічна швидкість кровообігу відбиває в першу чергу
скорочувальну функцію серця й еластичність стінок досліджуваної судини. Кінцева
діастолічна швидкість визначається опором периферичного судинного русла.
Досліджувані індекси відбивають ступінь загасання пульсової хвилі при
проходженні її через кров’яне русло і використовуються як показники
пери
- Київ+380960830922