Ви є тут

Біотехнологія одержання та вивчення доцільності застосування вітчизняних препаратів для профілактики анемії поросят у порівнянні з імпортними аналогами.

Автор: 
Веред Петро Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002049
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Розробка біотехнологічних методів конструювання антианемічних препаратів
Лабораторна частина роботи виконувалася в НДІ екології та біотехнології у
тваринництві БДАУ.
Дослідження проводилися у два етапи.
Перший етап: розробка сучасних біотехнологічних методів конструювання
металоорганічних сполук для профілактики аліментарної анемії
сільськогосподарських тварин.
У процесі конструювання визначали оптимальні умови синтезу препарату, після
чого проводили системний аналіз одержаних результатів, вивчали фактори, які
впливають на якість та ефективність процесу хелатування.
Дія життєво необхідних елементів в організмі тварин залежить не тільки від їх
кількості, а й від форми, в якій вони перебувають. Взаємодія іонів металів з
лігандами полягає в координації через аміно- та карбоксильну групи, зокрема у
більшості випадків ліганди зв’язуються з іонами Купруму та Кобальту через
аміно- та карбоксильні групи [159]. Одержані нами металоорганічні сполуки мають
низку переваг над іншими препаратами цієї групи. Мікроелементи хелатного
комплексу, який складається з металів та лігандів, мають високу біологічну
активність та засвоюваність (95–100%). За рахунок поступового розриву хелатних
зв’язків препарати проявляють пролонговану дію. При відщепленні мікроелементів
ліганди ефективно використовуються організмом. Все це дає можливість зменшувати
дози мікроелементів, а також позитивно вирішувати екологічні та економічні
проблеми. Впровадження цих препаратів у виробництво дозволяє позбутися
залежності від їх імпорту.
Про якість препаратів вітчизняного виробництва свідчать результати клінічних
досліджень та науково-господарських дослідів як в нашій державі, так і за
кордоном [34–36, 158, 47, 140, 154, 155, додатки Б–Ж].
Науково-господарські досліди були проведені на базі навчально-дослідних
господарств БДАУ, Чеського аграрного університету м. Прага (Czech Republic) у
2002–2005 рр. та СК агрофірми „Матюші”.
2.2. Методи визначення досліджуваних показників
Другий етап: вивчення впливу одержаних препаратів на зоотехнічні,
гематологічні, біохімічні та господарсько-економічні показники при профілактиці
аліментарної анемії.
Проведено три науково-господарських досліди, а отримані результати перевірялися
в умовах виробництва. Методи постановки дослідів грунтувалися на ідентичності
або схожості всіх факторів, крім досліджуваного. В усіх трьох дослідах групи
формувалися з новонароджених поросят за принципом аналогів, враховуючи вік,
стать, породу, живу масу [95, 127].
У першому досліді, що проводився на базі навчально-дослідного господарства
БДАУ, було сформовано чотири групи поросят по 18 голів – три дослідні й одна
контрольна.
У 3-денному віці поросятам внутрішньом'язово вводили: першій – препарат
"Ферокол" у дозі 2 мл (200 мг Феруму), другій – препарат "Залізодекстран" – 2
мл (200 мг Феруму), третій – препарат "Броваферан" – концентрація Феруму та
доза – аналогічні. Контрольній групі вводили фізіологічний розчин у дозі 2 мл.
Зважування поросят проводили на 3-й, 15-й, 35-й і 60-й дні після народження.
Кров для дослідження відбирали перед введенням препаратів на 3-й та 15-й дні
життя.
У другому досліді, що проводився на базі навчально-дослідного господарства
БДАУ, було сформовано 6 груп поросят по 20 голів – 5 дос-лідних та одна
контрольна.
У 2-денному віці тваринам внутрішньом'язово вводили: першій – препарат
"Ферокол" у дозі 2 мл (200 мг Феруму), другій – "Урсоферан" – 2 мл (200 мг
Феруму), третій – препарат "Ферибіон", четвертій – препарат "Фердекстран В12" –
доза та концентрація Феруму – аналогічні. П’ятій групі вводили препарат
“Біомет” – 2 мл (180 мг Феруму, 1 мг Купруму, 0,4 мг Кобальту). Контрольній
групі вводили фізіологічний розчин у дозі 2 мл.
Зважування поросят проводили на 2-й, 15-й, 21-й, 30-й та 60-й дні після
народження.
Кров відбирали перед введенням препаратів на 2-й, 15-й та на 30-й дні життя.
Для морфологічних досліджень кров стабілізували гепарином, для біохімічних –
без антикоагулянту з подальшим відділенням сироватки.
Із 2002 року ефективність застосування антианемічних препаратів вітчизняного
виробництва вивчається в Чеській Республіці, яка є членом Євросоюзу та Світової
організації торгівлі (СОТ) на базі навчально-дослідного господарства Чеського
аграрного університету м. Прага. Нами було сформовано 3 групи поросят по 30
голів. У 4-денному віці тваринам внутрішньом'язово вводили: першій – препарат
"Ферокол" у дозі 2 мл (200 мг Феруму), другій – препарат "Ферибіон", доза
введення та концентрація Феруму аналогічні, третій групі вводили препарат
“Біомет”– 2 мл (180 мг Феруму, 1 мг Купруму, 0,4 мг Кобальту). Зважування
поросят проводили на 4-й, 15-й, 30-й та 60-й дні життя.
Визначення стану обмінних процесів здійснювали за гематологічними та
біохімічними показниками поросят, приростами живої маси та збереженістю
поголів'я.
У першому досліді в крові визначали кількість гемоглобіну гемоглобінціанідним
методом [59, 149] на приладі SPEKOL 11, кількість еритроцитів та лейкоцитів –
пробірковим методом у лічильній камері з сіткою Горяєва [59, 104], вміст
гемоглобіну в еритроциті (ВГЕ) та кольоровий показник (КП) – за таблицями
[172].
У другому досліді в крові визначали вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів та
лейкоцитів, концентрацію гемоглобіну в еритроциті, кольоровий показник за
методиками, які застосовувалися у першому досліді. Також визначали: вміст білка
в сироватці крові за O.H. Lowry [222]; загальну залізозв'язувальну здатність
сироватки крові (ЗЗЗЗ) – за методикою фірми “Агат”, вміст у крові нуклеїнових