РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ КРИЗОВИХ СТАНІВ БЕЗРОБІТНИХ ТА ДОЦІЛЬНОСТІ
ЇХ УСУНЕННЯ ЗАСОБАМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
В розділі 2 „Експериментальне вивчення кризових станів безробітних та
доцільності їх усунення засобами психологічної допомоги” висвітлено результати
констатувального експерименту, обґрунтовано теоретичні підходи, методи і
технології надання психологічної допомоги безробітним із кризовими станами у
процесі їх професійної перепідготовки, акцентовано увагу на ролі рефлексії
особистісного професійного досвіду у пристосуванні безробітних до нових умов
праці. Визначено відповідний перелік завдань щодо розробки програми
психологічної допомоги безробітним із кризовими станами у процесі їх
професійної перепідготовки.
2.1. Процедура і методика експериментального вивчення кризових станів
особистості безробітних та їх потреб у психологічній допомозі
Експериментальне дослідження виконувалося на базі міського центру зайнятості
населення міста Вінниці та обласного центру зайнятості населення у Вінницькій
області. У дослідженні приймали участь 164 безробітних та 28 співробітників
служб зайнятості Вінницької області.
Реалізуючи дослідницький задум і вирішуючи поставлені завдання збору
інформації, ми застосували ряд методик на різних етапах дослідження, зокрема:
неформалізоване інтерв'ю експертів – співробітників служб зайнятості, анкету
дослідження безробітного в ситуації пошуку роботи, опитувальник Р.Кеттела
16-ФО-187-А, методику діагностики стійкості до стресових ситуацій (методичний
коментар і адаптація методики здійснені В.В.Синявським), методику виявлення
депресивних станів (тест перекладений на українську мову та апробований у
службі зайнятості В.В.Синявським і С.Оганесян), методику діагностики мотивації
особистості до успіху (методичний коментар і стандартизація методики
підготовлені В.В.Синявським і О.Токовою), методику діагностики рівня
конкурентоспроможності особистості (методичний коментар і адаптація методики до
умов нашої культури підготовлені В.В.Синявським).
Констатувальний експеримент складався з трьох послідовних етапів. На першому
етапі було здійснено складання психологічного портрету особистості безробітного
із кризовими станами. На другому – досліджено характеристики кризових станів
особистості безробітного. На третьому – проаналізовано результати
експериментального вивчення кризових станів особистості безробітних та потреб у
наданні їм психологічної допомоги.
Одним з важливих завдань при плануванні емпіричного дослідження було вивчення
особливостей психологічних проблем безробітних, пов’язаних з втратою роботи,
дослідження їх конкурентоспроможності на сучасному ринку праці. З нашої точки
зору, дослідження психологічних особливостей безробітних, їх проблем та шляхів
розв'язання кризових життєвих ситуації, неможливе без співпраці зі
спеціалістами служби зайнятості.
У дослідженні брало участь 164 респонденти. Ми провели опитування
28 співробітників служб зайнятості Вінницької області (обласної та міської).
Всі респонденти мають не менше 5 років стажу роботи в службі зайнятості, вищу
освіту, більшість з них підвищувало кваліфікацію на різних курсах соціальних
працівників.
У неформалізованому інтерв'ю вони назвали нам найтиповіші характеристики
безробітних, їх найтиповіші настрої та проблеми. На цій основі у нас
вималювався портрет безробітного, для якого найбільш типовими є такі настрої:
відчуваю страх і невпевненість у подальшому майбутньому;
для мене немає праці;
я не маю відповідної освіти;
маю страх до виконання професійних обов'язків в нових умовах;
я не зможу сам розв’язати власні проблеми, потребую допомоги від інших;
праця є лише для молодих людей, я не зможу співпрацювати в сучасному
професійному колективі;
для мене вже пізно робити якісь зміни в житті;
не хочу знову проходити через життєві складнощі;
всі добрі місця роботи вже зайняті;
все, що говорять тут, це – теорія, а реалії зовсім інші;
я не вірю що мені вдасться чогось досягти у житті;
не хочеться мені нічого робити, знайду якійсь інший спосіб розв'язання проблеми
власного безробіття.
Співробітники, з якими ми розмовляли, акцентували увагу на тому, що безробітні
у процесі перепідготовки у більшості випадків не здатні самостійно долати
життєві перепони, професійно визначитися в нових умовах праці. Всі вони
потребують професійної перепідготовки, психологічної допомоги щодо адаптації в
нових соціально-економічних умовах трудової діяльності.
У співробітників служби зайнятості склалася думка, що їх клієнти досить часто
проявляють агресивність, нездатність до діалогу та подальшої професійної
перепідготовки, - це люди, яким, як правило, властивий егоїзм та замкненість.
Більшість співробітників вважає, що особистісною рисою, яка об'єднує всіх тих,
хто звернувся до них, є „небажання взяти відповідальність за своє життя на
себе”, „відсутність впевненості у власних силах, страх перед новою професійною
діяльністю, вимогами сучасних працедавців до працюючих”.
Існує ще одна особистісна характеристика безробітного – „неготовність
змінюватися, їх негнучкість у застосуванні професійного досвіду”. У відповідь
на запропонування варіантів перекваліфікації, нових видів конкурентоздатних
професій значна більшість безробітних виражають різкі негативні емоції. Це
особливо характерно для тих, хто має великий стаж роботи у певному виду
професійної праці.
Пасивність і безініціативність – відсутність активності у використанні власного
професійного досвіду, професійній перепідготовці та перекваліфікації, - також
досить поширена характеристика безробітних, які звертаються до служби
зайнято
- Київ+380960830922