РОЗДІЛ 2.
НАУКОВІ ЗАСАДИ І ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ КЕРІВНИКІВ ДО
ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
2.1. Позашкільний навчальний заклад як об’єкт системного управління
Результати попереднього етапу дослідження обумовили необхідність здійснення
системного розгляду позашкільного навчального закладу як цілісної відкритої
соціальної системи. Відповідно до теорії соціальних систем “cистема соціальна”
– це цілісне соціальне утворення, яке має свою внутрішню структуру, структурні
елементи і зв’язки,... для якої характерні такі системоутворюючі риси як мета,
ієрархія, управління” [225, с. 335].
Проблемам управління соціальними системами присвячені роботи таких відомих
вітчизняних і зарубіжних вчених, як О.М.Авєрін, Л.М.Суворов [1], В.П.Андрущенко
[221], В.Г.Афанасьєв [9-11], О.І.Берг [14], І.В.Блауберг, Е.Т.Юдін [21],
О.М.Гвішіані [46], М.З.Згуровський [83], М.В.Локтіонов [127], М.П.Лукашевич,
В.Т.Солодков [128], Т.М.Померанцева [83], Н.В.Садовський [211],
В.А.Скуратівський [219], Ф.І.Хміль [257], С.Янг [271] та ін.
Системний підхід до управління закладами освіти розглянуто в роботах сучасних
науковців – В.І.Бондаря [22-23], Ю.В.Васильєва [30], Б.А.Гаєвського [43],
Л.І.Даниленко [53, 75, 174], Г.А.Дмитренка [63-64], Г.В.Єльникової [69-72],
О.І.Зайченко [75-76], Л.М.Калініної [91-92], Ю.А.Конаржевського [106],
Т.М.Макарова [133], В.І.Маслова [146], В.С.Пікельної [180], С.Подмазіна [184],
М.М.Поташніка [246], Н.М.Остоверхової [174], В.П.Симонова [217], Т.І.Сущенко
[235], П.Т.Фролова [254], Є.М.Хрикова [263], Р.М.Чуйко [266], Т.І.Шамової
[34-35] та ін.
Аналіз наукової літератури дозволив дослідити різні методологічні підходи
застосування основних положень теорії систем в управлінні закладами освіти. Не
завжди спроби системного розгляду закладів освіти відзначалися глибиною,
враховували поліструктурність закладів, їх багатоаспектність, взаємозв’язок із
зовнішнім середовищем. Так, Т.А.Ільїна, розглядаючи управління процесами
навчання і виховання в школі, виділяє лише окремі складові школи, як складної
соціальної системи. За її визначенням школа є складною комплексною системою,
яка включає діяльність учнів, вчителів, адміністрації школи, обслуговуючого
персоналу та матеріальну базу, яка забезпечує умови виконання завдань
конкретного педагогічного колективу [88, с.473].
Значно ширше, у декількох площинах розглядає управління школою П.Т.Фролов: як
складну систему, що складається з двох підсистем – керуючої і керованої, які
постійно знаходяться в тісній єдності і взаємодії; як складний
багатокомпонентний механізм досягнення цілей, в якому виділяє власне мету,
завдання, зміст, методи, засоби і форми взаємодії педагогів і учнів, а також як
цілісну систему контролю результатів діяльності [254, с. 5-6]. Крім цього,
управлінські функції планування, організації, стимулювання, контролю і
регулювання педагогічного процесу розглядаються автором як складна система
інформаційних, організаційних, комунікативних зв'язків і комплексне
використання організаційно-адміністративного, ідейно-морального,
соціально-психологічного, діяльнісно-конструктивного впливу на педагогічний
колектив і його членів.
Т.І.Шамова соціально-педагогічну систему школи визначає як соціально обумовлену
цілісність активно взаємодіючих учасників педагогічного процесу, духовних і
матеріальних факторів, спрямованих на формування особистості, здатної до
саморозвитку та розвитку навколишнього світу [35, с. 16]. Школа розглядається
автором як система, яка може розбиватися на окремі елементи за різними
ознаками: колективи дітей, батьків, вчителів, адміністрації; відповідно до
здійснюваних процесів – навчальний, виховний, під час уроків, в позанавчальний
час, відповідно до структурних одиниць – паралель класів, кафедри (навчальні
предмети), окремі класи й ін.
Розширюючи розуміння сутності школи як соціальної системи В.С.Пікельна
розглядає школу як складну, не просто «чисто» соціальну систему, а
соціально-економічну систему. Автор підкреслює, що розробка теоретичних основ
управління школою передбачає визначення сутності, цілей, змісту, принципів,
форм, методів і засобів управління різними видами діяльності (не тільки
педагогічною), які забезпечують цілісний процес її функціонування [180, с.
37].
Ю.В.Васильєв наголошує, що системний підхід у дослідженні школи як об’єкта
управління є однією із форм методологічного пізнання школи як складної
соціальної системи [30, с. 21].
За визначенням В.І.Маслова, роботи якого присвячені науково-теоретичним засадам
педагогічного менеджменту, навчальний заклад є соціально-педагогічною системою,
що “...характеризується величезною кількістю властивостей і зв’язків, які важко
піддаються обліку” [146, с. 17-18]. Ми поділяємо думку автора, що
поліструктурність – одна з найважливіших якостей системи і, виходячи з цього,
навчальний заклад як систему можна спроектувати, побудувати і описати залежно
від того чи іншого аспекту розгляду у вигляді різних реально існуючих у ньому
структур. Так, в управлінському аспекті навчальний заклад можна спроектувати й
описати у процесно-функціональній структурі: прогнозування – програмування –
планування – організація – регулювання – контроль – стимулювання – корекція і
аналіз на кожному із цих етапів. Діяльний аспект дає можливість визначити й
іншу структуру: мотиви – цілі – зміст – форми – методи – умови – результат. В
аспекті змісту визначається структура взаємозв’язку функцій навчання залежно
від типу навчального закладу: загальноосвітнє, спеціальне, післядипломне і т.д.
К
- Київ+380960830922