РОЗДІЛ 2
Матеріали і методи
З метою визначення диференційно-діагностичних ознак доброякісних та злоякісних
ЛПП проведені цитоморфологічні і цитогенетичні дослідження клітинного субстрату
ЛВ в нормі, при неспецифічних і специфічних ХГЛ, дрібноклітинних лімфосаркомах
та ЛПП нез`ясованого генезу.
2.1 Загальна характеристика спостережень
Репрезентовані в роботі дані отримані на матеріалі ЛВ різної локалізації, забір
яких проводився від хворих з ЛПП різного генезу та від осіб, смерть яких
наступила від травми або причин, не пов`язаних з патологією лімфатичної системи
та крові (умовна норма) (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Основні характеристики спостережень
Примітка. * – в роботі використана вікова періодизація, прийнята на VII
науковій конференції з вікової морфології, фізіології та біохімії (1965 р.),
яка є дійсною по теперішній час [129].
Для дослідження вікових особливостей ЛВ в нормі були проаналізовані цитограми
ЛВ осіб різних вікових груп – від новонароджених до людей похилого віку (див.
табл. 2.1). Причинами смерті у дитячому віці були: в 12 випадках – вроджені
вади розвитку, в 8 – спадкові чи набуті захворювання ЦНС (спінальна аміотрофія,
арахноменінгоенцефаліт, ДЦП, гідроцефалія тощо), у 3 – гострі внутрішні
крововиливи, асфіксія і набряк легенів – по два випадки і по одному –
муковісцидоз та гемолітіко-уремічний синдром. Причинами смерті у дорослому віці
були: ішемічна хвороба серця – 24 спостереження, цереброваскулярна хвороба –
16, нещасні випадки (травма, переохолодження, асфіксія тощо) – 14, інші
(цукровий діабет, аденома передміхурової залози, виразкова хвороба шлунку) – 7
спостережень.
Забір ЛВ проводили лікар-патологоанатом відділення дитячої патанатомії УДСЛ
“ОХМАТДИТ” Н.Л. Савостікова, лікар-патологоанатом патанатомічного відділу
Київської міської клінічної лікарні №1 Є.М. Березовська, експерти Міського бюро
судово-медичної експертизи О.В. Михайленко, Р.О. Хмуляк, Б.В. Юрченко. Автор
щиро вдячна вищевказаним фахівцям за увагу до її досліджень і допомогу.
Враховуючи дані літератури [157], забиралися ЛВ щільно-еластичної консистенції,
котрі в діаметрі не перевищували 1 см.
Для дослідження клітинного субстрату ЛВ при ЛПП різного генезу були використані
цитологічні препарати ЛВ різної локалізації (див. табл. 2.1) з архіву відділу
цитології Інституту онкології АМН України. Групу ЛПП склали: 43 випадки
неспецифічних та 10 – специфічних ХГЛ, 20 – ДЛ, 17 – ЛПП нез`ясованого генезу.
Цитологічні висновки вищезазначених спостережень підтверджені даними
гістологічних заключень. Хворі із зазначеними ЛПП перебували на обстеженні і
лікуванні в клініці Інституту онкології АМН України за період з 1994 по 2004
роки.
Серед пацієнтів з ХГЛ було: 21 дитина, 8 підлітків, 5 юнаків, 9 чоловік в
першому та 7 – у другому періодах зрілості, 2 пацієнти в літньому та один –
похилого віку. У групі хворих зі злоякісними процесами перебувало: дітей – 8,
підлітків – 1, юнаків – 2, людей першого періоду зрілості – 3, другого – 5,
літніх – 1. Групу пацієнтів із нез`ясованим генезом ЛПП склали – 4 дитини, 3
підлітки, 1 юнак, 8 чоловік у першому та один – у другому періодах зрілості.
Враховуючи результати дослідження вікових характеристик ЛВ в нормі, при аналізі
особливостей клітинного складу при ЛПП доброякісної та злоякісної природи ми
вважали за доцільне виділити дві умовні вікові групи – “діти” та “дорослі”. В
групу “діти” увійшли пацієнти дитячого, підліткового і юнацького віку. В групу
“дорослі” – решта хворих.
Серед хворих із невстановленим характером ЛПП його динаміку вдалося
прослідкувати в 7-ми з 17-ти досліджених випадків. У зазначених спостереженнях
за результатами клініко-рентгенологічних обстежень, а також враховуючи
позитивний ефект від проведеного поліхіміо- або хіміо-променевого лікування чи
протизапальної терапії остаточним клінічним діагнозом були: у трьох випадках –
реактивна лімфоїдна гіперплазія, двох – неходжкінська злоякісна лімфома, і ще у
двох – лімфогранульоматоз.
2.2 Цитоморфологічні дослідження лімфоїдних клітин лімфатичних вузлів в нормі
та при лімфопроліферативних процесах
Для дослідження лімфоїдних клітин в нормі мазки-відбитки з видалених ЛВ після
повітряної фіксації забарвлювали за методом Паппенгейма [37]. Паралельно з
цитологічними, з того ж самого ЛВ готували гістологічні препарати за
загальноприйнятими методиками (фіксація у 10% розчині нейтрального формаліну,
забарвлення препаратів гематоксилін-еозином). Цитоморфологічні ознаки
лімфоїдних клітин при ЛПП різного генезу досліджувалися у забарвлених за
методом Паппенгейма архівних препаратах, отриманих в результаті діагностичних
пункцій та відбитків з розрізу оперативно видалених ЛВ.
При вивченні цитологічних препаратів виходили з порівняння класифікаційних схем
різних морфологічних варіантів лімфом, згідно з якими пролімфоцитарним
лімфосаркомам за класифікацією ВООЗ [210] відповідають запропоновані
Інтернаціональною групою з вивчення лімфом (REAL – 1994 р.) [194] та новою
класифікацією ВООЗ [209] лімфоми з малих лімфоцитів і лімфоми з клітин
фолікулярного центру.
У відповідності з методичними вказівками, складеними Центральною Виконавчою
Радою та членами комісії з контролю якості Всеросійської громадської
організації Асоціації клінічних цитологів [94], всі цитологічні препарати
досліджувалися за методом “систематичного перехресного двофазового кроку”, що
дозволяє вивчити кожен квадратний міліметр площі предметного скельця. В межах
цитоморфологічного дослідження проводили кількісний та якісний аналіз клітиного
складу ЛВ в нормі та при ЛПП різного генезу. У кожному препараті здійснювали
підрахунок 1000 клітин з наступним визначе
- Київ+380960830922