РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА Й ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об'єкти дослідження
У відповідності до мети та задач дослідження нами був проведений цитологічний скринінг 3256 вагітних, середній вік котрих склав 26,17±0,83 роки.
В першому триместрі вагітності у 303 вагітних у результаті цитологічного скринінгу було виявлено патологічні процеси в епітелії шийки матки. З метою подальшого дослідження всі вагітні зі встановленими змінами в епітелії ШМ були розподілено на такі групи: 1 група - 196 вагітних (63,43 %) з фоновими (доброякісними) процесами, до якої ввійшли запальні процеси, а також незакінчена та закінчена зони трансформації; до 2 групи були включено 82 вагітні жінки (26,54 %) з діагностованим слабким ступенем дисплазії шийки матки та папіломами (Д-1), (ЦІН-1), (СІУ-НС); 3 група - 25 вагітних жінок (8,09 %) із помірно-високим ступенем дисплазії (Д 2-3), (ЦІН 1-3), (СІУ-ВС); до 4 групи увійшли 6 вагітних, окремо виділених жінок із діагностованим "Cа in Situ" (CIS). Крім того, за даними зарубіжних авторів [207, 217, 257, 261, 276] Сa in situ відносять до типу CIN III (цервікальна інтраепітеліальна неоплазія), і тому, через складності диференційної діагностики було вирішено на даному етапі досліджень виділити вагітних Сa in situ ЕШМ в окрему групу. Контрольну, 5 групу, склали 97 здорових вагітних.
Для всіх обстежуваних груп вагітних було проведено комплексне обстеження, яке включало цитологічний, бактеріоскопічний, кольпоскопічний, кольпоцитологічний методи, а частині жінок з високим індексом дискаріозу - морфологічне дослідження.
Крім того, для 91 вагітної миуло проведено поглиблений гістологічний аналіз із визначенням параметрів проліферативної активності патологічно зміненого епітелію ШМ, з оцінкою кількісних показників: мітотичний індекс (МІ) та ДНК-синтезуюча функція клітин (індекс мітки (ІМ) методом гісторадіографії в умовах імплантованих дифузійних камер).
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Клінічні
Проведений нами кольпоскопічний метод дослідження дозволив визначити характер, ступінь вираженості та локалізацію патологічного процесу, вибрати місце для забору цитологічного зразка, скарифікату та проведення мікробіопсії. Для розширеної кольпоскопії використовували 3 % розчин оцтової кислоти. Класифікацію кольпоскопічних процесів проводили за Коханевич Є.В. [1976].
Кольпоскопічно визначались фонові процеси (ектопія циліндричного епітелію, незакінчена та закінчена зони трансформації, кольпіт, субепітеліальний ендометріоз); передпухлинні процеси (проста лейкоплакія, поля та папілярна зони дисплазії, передпухлинна зона трансформації,папіломи); преінвазивний рак (проліферуюча лейкоплакія, поля та папілярна зона атипового епітелію).
2.2.2. Лабораторні та інструментальні
Ми провели комплексне дослідження вагітних за розробленим нами алгоритмом. Запропонований нами цитологічний скринінг вагітних жінок передбачає методику, при якій у вагітної, яка первинно звернулася, проводили забір матеріалу із слизової оболонки шийки матки (використовували 2-3 предметних скельця) і наносили цей зразок на крайову частину одного предметного скла, де вивчали структуру епітеліальних клітин і одразу визначали мікробну флору; на серединну частину того ж скла наносився епітеліальний зразок з бічного склепіння піхви для вивчення гормонального статусу методом гормональної кольпоцитології.
Фарбування мазків проводили за методом Папаніколау в модифікації Руденко А.В. [143]. Матеріал для дослідження забирали у вагітних за допомогою сконструйованого нами "Пристрою для збору біологічного матеріалу" (авторське свідоцтво №1806616, рис. 2.1).
Конструкція пристрою дозволила отримувати інформативний клітинний матеріал з поверхні вагінальної частини шийки матки, а також (що особливо важливо), із зон активної метаплазії, де найчастіше виникають такі процеси, як дисплазія та рак ШМ. Крім цитологічного і бактеріоскопічного забору, пристрій забезпечує забір і самозабір кольпоцитологічного зразка. Пристрій для забору біологічного матеріалу, що містить корпус із розташованим у ньому штоком з робочим елементом, відмінний тим, що, з метою зменшення травматизму та підвищення ефективності цитологічного і кольпоцитологічного досліджень, цей пристрій забезпечений механізмом поступального переміщення робочого елемента, виконаним у вигляді двоплечового важеля, до одного плеча котрого шарнірно прикріплений неробочий кінець штока, а на іншому плечі, підпружиненому відносно корпуса, закріплена рифлена пластина. При цьому пристрій забезпечений кільцевими тримачами для пальців, один з яких пов'язаний з двоплечевим важелем.
Пристрій відмінний від існуючих тим, що його робочий елемент виконаний у вигляді циліндра з рифленим робочим торцем. Винахід відноситься до галузі медицини, зокрема до гінекології та акушерства для масового цитологічного та кольпоцитологічного обстежень жінок на предмет патології ШМ та гормональної насиченості. Метою нашого винаходу було підвищення ефективності та забезпечення масовості обстеження жінок, як вагітних, так і не вагітних шляхом самозабору матеріалу на предмет виявлення патології шийки матки, а разом із тим, і гормональної насиченості.
Поставлена мета досягається тим, що пристрій має два тримача матеріалу, які розташовані в трубці, один з котрих виконаний у вигляді качалки, закріпленої на осі у верхній частині трубки і контактує з бічною стінкою піхви нижнім
Рис. 2.1. Схема пристрою для забору біологічного матеріалу з поверхні вагінальної частини шийки матки. 1- трубка, 2- фланець, 3, 9- тримачі пальців у верхній частині, 4- вікно, 5- циліндричний крізний паз, 6- качалка, 7- вісь обертання, 8- пружина, 10- рифлена частина, 11- шток, 12- паросток качалки, 13- вісь, 14- рифлена торцева частина.
рифленим кінцем через вікно в бічній стінці трубки. Інший тримач виконаний у вигляді штока, шарнірно сполученого з качалкою і взаємодіє з циліндрич-
ним крізним пазом у торці трубки і здійснює контакт рифленою пластиною поверхні з шийкою м