РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Наші дослідження проведено в 2001-2003 рр. у тривалому досліді Державного
агроекологічного університету, закладеного в 1990 р. в навчально-дослідному
господарстві ”Україна” Черняхівського району Житомирської області на сірому
лісовому пилувато-легкосуглинковому ґрунті з вмістом гумусу 1,6 % (за Тюріним),
азоту, що легко гідролізується, 75 мг (за Корнфілдом), рухомого фосфору 175 мг
та обмінного калію 90 мг/кг ґрунту (за Кірсановим). Гідролітична кислотність
близько 3,0 мг-екв. на 100 г ґрунту (за Каппеном-Гільковиц).
Погодні умови в роки досліджень оцінено в порівнянні з середніми багаторічними
даними. Встановлено, що в 2001 році кількість опадів за період вегетації ячменю
була більшою від норми (264 мм) на 15 %, а в 2002-2003 рр. вона знизилась на 19
та 37 % відповідно. Середньомісячна температура повітря за цей період
перевищувала багаторічний показник (14,20С) на 1,2-1,80С. Такі зміни погодних
умов відповідним чином впливали на стан агроценозу ячменю, зокрема на
фізико-хімічні процеси в ґрунті, його біологічну активність, забур’яненість
ценозу, ураженість ячменю кореневими гнилями, продуктивність культури.
Площа посівної ділянки – 196 м2, облікова площа – 100 м2. Половину кожної
ділянки обробляли гербіцидом 2М-4ХМ.
Розміщення варіантів з обробітками ґрунту та добривами систематичне.
Сорт ярого ячменю – Роланд.
Програма досліджень передбачала вивчення трьох способів основного обробітку
ґрунту:
1. Оранка на глибину 20-22 см плугом ПЛН – 3-35 (контроль);
2. Обробіток плоскорізом КПГ – 250 на глибину 20-22 см;
3. Обробіток важкою дисковою бороною БДВ – 3 на глибину 10-12 см.
Різноглибинні способи основного обробітку ґрунту вивчали на фонах органічного і
органо-мінерального удобрення, з післядією (І року) підстилкового гною і прямої
дії мінеральних туків за такими системами удобрення:
І. Органічна – з використанням післядії 110 т/га гною, внесеного під попередник
(в 1991-2000 рр. насиченість складала 28,8 т/га гною, з 2001 – 20 т/га);
ІІ. Органо-мінеральна - з післядією 70 т/га гною і внесенням одинарної дози
мінеральних добрив N30P30K30 (в 1991-2000 рр. – 23,7 т/га гною та 94 кг/га
мінеральних добрив, з 2001 р. – відповідно 12,5 т гною та 78 кг на 1 га);
ІІІ. Органо-мінеральна - з післядією 50 т/га гною і внесенням подвійної дози
мінеральних добрив N60P60K60 (11,2 т/га гною і 88 кг в 1991-2000 рр. та 6,2
т/га гною і 156 кг мінеральних добрив з 2001 року).
Таблиця 1. - Схема основного обробітку та удобрення ячменю ярого та його
попередника в досліді на сірому лісовому легкосуглинковому ґрунті
Культура
Основний обробіток ґрунту та система удобрення
оранка
на 20-22 см (контроль)
плоскорізний обробіток на 20-22 см
дискування
на 10-12 см
Картопля
Органічна – 110 т/га гною (контроль)
Органічна – 110 т/га гною (контроль)
Органічна – 110 т/га гною (контроль)
Органо-мінеральна –
70 т/га гною+
одинарна доза N35P30K35
Органо-мінеральна –
70 т/га гною+
одинарна доза N35P30K35
Органо-мінеральна –
70 т/га гною+
одинарна доза N35P30K35
Органо-мінеральна–
50 т/га гною+
подвійна доза N70P60K70
Органо-мінеральна–
50 т/га гною+
подвійна доза N70P60K70
Органо-мінеральна–
50 т/га гною+
подвійна доза N70P60K70
Ячмінь ярий
Органічна – післядія 110 т/га гною (контроль)
Органічна – післядія 110 т/га гною (контроль)
Органічна – післядія 110 т/га гною (контроль)
Органо-мінеральна– післядія 70 т/га гною+
одинарна доза N30P30K30
Органо-мінеральна– післядія 70 т/га гною+
одинарна доза N30P30K30
Органо-мінеральна– післядія 70 т/га гною+
одинарна доза N30P30K30
Органо-мінеральна– післядія 50 т/га гною+
подвійна доза N60P60K60
Органо-мінеральна– післядія 50 т/га гною+
подвійна доза N60P60K60
Органо-мінеральна– післядія 50 т/га гною+
подвійна доза N60P60K60
Розроблені схеми живлення рослин передбачають визначення екологічносумісних
варіантів з залученням поживних речовин гною, оптимізацією їх за рахунок
додаткової енергії у вигляді мінеральних добрив з одинарною та
подвійною дозю при безгербіцидній і гербіцидній технології вирощування.
Дослід проведено у 8-пільній експериментальній сівозміні з наступним
чергуванням культур: 1 – багаторічні трави (конюшина +тимофіївка) на два укоси
на сіно; 2 – багаторічні трави (конюшина +тимофіївка) на один укіс на сіно; 3 -
озима пшениця; 4 - льон-довгунець; 5 - вико-вівсяна суміш; 6 - озиме жито +
післяжнивний посів редьки олійної; 7 – картопля; 8 - ячмінь з підсівом
багаторічних трав.
Технологія вирощування ячменю ярого загальноприйнята для зони Полісся.
Показники щільності ґрунту на глибині 0-10 та 10-20 см визначали методом Н.А.
Качинського; загальну пористість розрахунковим методом; вологість ґрунту -
термостатно-ваговим методом, а відбір зразків здійснювали на всіх варіантах
досліду пошарово через кожні 10 см до глибини 0,4 м та через кожні 20 см з
глибини 0,4 до 1 м.
Визначення агрохімічних показників проводили за стандартними методиками: гумус
– за Тюріним в модифікації Симакова; азоту, що легко гідролізується, – за
Корнфілдом; рухомий фосфор та обмінний калій – за Кірсановим; рН –
потенціометрично; гідролітичну кислотність – за Каппеном-Гільковиц.
Вміст важких металів у ґрунті та в рослинах визначали на приладі марки С 115 –
1М за методом атомно-адсорбційної спектроскопії. Коефіцієнт біологічного
поглинання важких металів (КБП) розраховували за формулою А.І. Перельмана
(1966).
Біологічну активність целюлозорозкладаючих бактерій в ґрунті визначали методом
лляних полотен в шарах 0-10 і 10-20 см. Облік вермибіоти проводили за методикою
О. Кістяківського, І. Мазепи (1967).
Визначення якості зерна ячменю проводили у відповідності до технічних вимог:
масу 1000 зерен та натуру зерна – за ДСТУ
- Київ+380960830922