РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження, проведені нами, включали вивчення як дикоростучих, так і культивованих лікарських рослин.
При дослідженні дикоростучих лікарських рослин нами було взято за основу визначення запасів сировини основних видів дикоростучих лікарських рослин, що використовуються в науковій медицині, заготівля яких на даний час не обмежена, і поширених в значних кількостях на даній території (власне ресурсознавські дослідження). Наступний етап - встановлення особливостей нагромадження 137Cs даними рослинами в умовах зони Полісся Житомирської області.
Метою досліджень було встановлення запасів лікарської сировини та можливих щорічних обсягів заготівлі з метою їх безвиснажливої експлуатації. Крім того, було здійснено визначення граничних рівнів забруднення грунту, при яких можлива заготівля окремих видів екологічно безпечної лікарської рослинної сировини.
Вивчення дикоростучих лікарських рослин проводили на всій території Житомирського Полісся, зокрема на прикладі Житомирського, Черняхівського, Володарськ-Волинського, Коростенського, Народицького та інших районів.
Культивовані лікарські рослини вивчали на прикладі нагідок лікарських (Calendula officinalis L.) шляхом постановки польового і виробничого дослідів в грунтово-кліматичних та виробничих умовах Житомирського Полісся.
Польовий дослід проводили в грунтово-кліматичних умовах СТОВ "Перемога" с. Бехи Коростенського району Житомирської області, що розташоване на відстані 5 км в північному напрямку від міста Коростень.
Виробничий дослід був закладений в грунтово-кліматичних та виробничих умовах навчально-дослідного господарства Державного агроекологічного університету "Україна", с. В. Горбаша Черняхівського району Житомирської області, на відстані 26 км в північному напрямку від м. Житомир.
2.1. Кліматичні умови за період проведення досліджень
Регіон досліджень, згідно адміністративно-територіального розподілу та ботаніко-географічного районування, характеризується типовими екологічними умовами.
Рельєф тут переважно рівнинний, висоти сягають 150-200 м над рівнем моря, за виключенням Овруцького кряжу, найвища абсолютна відмітка якого - Словечансько-Овруцька височина - 316 м над рівнем моря. В основному, абсолютні висоти зменшуються з півдня на північ і з заходу на схід, в цьому ж напрямку течуть головні річки регіону[1].
Клімат даного району помірно - континентальний, середньорічна температура повітря 6-7 °С. Абсолютний річний мінімум 34-35 °С, а річний максимум температури 36-38°С. Переважаючими тут є північно-західні вітри.
Це менш тепла і більш зволожена частина області, яка відноситься до зони надмірного зволоження і характеризується промивним типом водного режиму. Суми температур за період активної вегетації (з середньодобовою температурою повітря понад +10 °С) тут близько 1460 °С, гідротермічний коефіцієнт (ГТК) 1,4-1,6.
Незважаючи на позитивний баланс вологи, в окремих районах Житомирської області може бути недостатня вологозабезпеченість через поширення піщаних і глинисто-піщаних ґрунтів, які відрізняються малою вологоємкістю і великою фільтрацією води [77].
Тривалість періоду з середньою добовою температурою понад 10 °С, який відповідає періоду активної вегетації, становить 150-155 днів. Протягом цього періоду випадає 350-370 мм, за рік 530-610 мм опадів.
Середні з абсолютних річних мінімумів температури -25-26 °С. Безморозний період триває 160-165 днів.
Середні дати перших осінніх приморозків припадають на першу декаду жовтня, найбільш ранні дати - на другу декаду вересня, а найпізніші - на третю декаду жовтня.
Зима на Житомирщині м'яка. Навесні приморозки закінчуються в середньому наприкінці квітня, а в окремі роки - пізніше (в третій декаді травня) або раніше (на початку квітня).
Влітку, внаслідок злив (можливо граду), посіви культурних рослин іноді вилягають, в окремі роки, при відсутності дощів, настають посушливі періоди.
Слід відмітити, що початок сівби ярих культур в даному регіоні лімітується не стільки температурою, скільки фізичною стиглістю ґрунту.
В місцях проведення польового та виробничого дослідів (СТОВ "Перемога" с. Бехи, учгосп "Україна" с. В. Горбаша) основні метеорологічні елементи за даними найближчих метеостанцій у роки наших досліджень були такими (табл. 2.1., табл. 2.2.).
За період досліджень (2000 - 2002 рр.) середньомісячна температура повітря змінювалась від - 4,8 °С в грудні до 21,0 °С в липні (середньорічна становила 8,4 °С), середньомісячна сума опадів коливалась від 27,9 мм в січні до 113,4 мм в липні (за рік - 560,4 мм). Найвища середньомісячна температура повітря в липні 2001 р - 22,8 °С, найнижча в грудні 2002 р. - 8,4 °С, найбільша сума опадів в липні 2002 р. - 156,2 мм, найменша в жовтні 2000 р. - 4,8 мм.
Таблиця 2.1
Дані температури повітря за роки досліджень, (°С)
СтанціяРік дослід-женьМісяціСеред-нє за рік123456789101112Коростень2000-3.9-0,21,711,914,517,017,718,811,28,85,01,38,62001-1,2-2,81,910,313,215,922,819,213,38,71,8-7,28,02002-2,53,04,29,215,917,422,519,113,16,63,9-8,48,7середнє-2,50,02,610,514,516,821,019,012,58,03,6-4,88,4Житомир2000-4,2-0,5-1,511,714,417,017,919,011,46,95,11,08,62001-1,1-3,0-2,010,013,215,822,219,313,28,61,7-7,67,52002-2,93,14,28,815,717,223,318,912,96,84,0-9,18,6середнє-2,7-0,10,210,214,416,721,119,112,57,43,6-5,28,2
Таблиця 2.2
Сума опадів за роки досліджень, мм
СтанціяРік дослід-женьМісяціЗа рік123456789101112Коростень200031,424,047,431,314,639,9156,211,777,64,843,845,0528,0200130,938,358,452,553,180,4112,529,559,514,134,827,4591,0200221,324,226,221,746,559,271,687,092,067,034,011,4562,1середнє27,928,844,035,238,159,811