розділ 2.2, табл. 2.3). Конкретно в таблицю
були внесені показчики аналітичного та синтетичного підходів, а також
відповідних образів-орієнтирів (з нового завдання, з попереднього досвіду,
фантастичний). Згідно з поданими результатами можна чітко зафіксувати значну
перевагу аналітичних підходів (85 % проти 15 % синтетичних), а також
образів-орієнтирів, що виникають в результаті аналізу нового завдання – в
даному випадку однієї з двох серій гумористичних малюнків з антології Х.
Бідструпа.
Таблиця 3.3
Розподіл тенденцій розуміння гумористичних малюнків
у двох групах старших дошкільників
Група
Серія
Малюнків
Підхід
Образи-орієнтири
НО
ПО
ФО
12 (80 %)
13(86,7%)
3 (20%)
2 (13,3%)
12 (80%)
12 (80%)
2 (13,3%)
1 (6,7%)
1 (6,7%)
2 (13%)
ІІ
14(93,3%)
12 (80%)
1 (6,7%)
3 (20%)
13(86,7%)
11(73,3%)
2 (13,3%)
1 (6,7%)
3 (20%)
Усього (в %)
51 (85 %)
9 (15 %)
48 (80 %)
6 (10 %)
6 (10 %)
Умовні позначення: А – аналітичний, виділення окремої деталі;
С – синтетичний, називання події в цілому; НО – образ з нового завдання;
ПО – образ з попереднього досвіду; ФО - фантастичний образ.
Таким чином, ми тут також маємо підстави говорити про те, що у дітей цього віку
та рівня розвитку чітко виражені тенденції до аналітичного розуміння, до
фіксування уваги на окремих предметах та їх ознаках. Так само можна сказати, що
роль суб’єктивних орієнтирів у цих дітей відіграють в першу чергу конкретні
образи, що обумовлені змістом нового завдання, яке подається у вигляді
невеликої серії малюнків, чітко пов’язаних єдиним гумористичним сюжетом.
Якщо порівняти мисленнєву діяльність, пов’язану з розумінням нової інформації,
як це ми розглядали раніше, то тут так само можна стверджувати, що діти
визначаються різними підходами до нових завдань, нових інформаційних систем,
перш за все визначаються попередні підходи – синтетичний та аналітичний,
відповідно виділення загального змісту за сукупністю малюнків або ж почерговий,
порівняно детальний розгляд кожного малюнка з наступним компонуванням серії
малюнків в єдиний сюжет, об’єднання їх єдиною ідеєю, думкою. У старших
дошкільників при цьому так само можна побачити прояви цілком чітких
суб’єктивних орієнтувань, наявність в їхньому досвіді певних конкретних знань,
які вони реалізують у своєму аналізі, або ж обирають такі орієнтири вже в
представленій їм інформації (об’єктивні орієнтири).
Розуміння старшими дошкільниками гумору, маючи в процесуальному аспекті багато
спільного з розумінням інших видів інформації, має специфіку, визначає
наявність у дітей саме почуття гумору, яке не є характерним для кожного, але у
більшості дітей проявляється в різних формах.
3.4. Загальний аналіз помилок, неправильного розуміння та
нерозуміння старшими дошкільниками нової інформації
На стадії констатуючого експерименту нами було встановлено, що процеси
ознайомлення старших дошкільників з новою інформацією характеризуються
різномасштабними помилками, неповним, неправильним розумінням, а також
нерозумінням, що, як частково вже було зазначено, пов’язане з різними
суб’єктивними та об’єктивними причинами.
Нижче ми подаємо реєстр основних причин нерозуміння нової інформації, які нам
вдалося виявити протягом вивчення даної проблеми:
– відсутність визначення нової інформації за її загальними ознаками саме
новизни для суб’єкта (нова – частково нова – відома);
– невміння виділити в новій інформації її основні частини (структурні та
функціональні ознаки);
– невміння відрізняти основне від другорядного;
– невміння залучати до аналізу вже наявних знань у їх відповідній формі;
– невміння здійснювати пошук потрібної інформації для асиміляції нової
(запитання дорослим, пошуки відповіді в навколишньому середовищі – книги,
іграшки, малюнки та ін.).
З цих причин ми, як це добре зрозуміло, зупинимося лише на тих, які стосуються
невміння використовувати свої наявні знання, невміння спеціально здійснювати
аналіз нової інформації, прояви деяких типових мисленнєвих дій, які провокують
неповне й неправильне розуміння. Інші причини – відсутність конкретних знань,
стан дитини, ясна річ, вимагають спеціальних заходів, які безпосередньо не
стосуються конкретних питань нашого дослідження.
Перед тим, як розглянути деякі особливості неправильного та неповного
розуміння, помилок, типових для цієї стадії мисленнєвої діяльності, нагадаємо,
що, як це ми намагались показати в попередньому розділі, розуміння старшими
дошкільниками нової інформації може бути визначено такими основними
показниками, як:
– виділення в новій інформаційній системі її основних структурних та
функціональних показників;
– фіксація основного й другорядного в новій інформаційній структурі;
– визначення нової структури та її функцій на основі наявних у суб’єкта знань
(включення нової інформації в наявну сферу еталонів);
– інтерпретація – перевірка адекватності розуміння (подання власних коментарів,
запитання до експериментатора, реагування на підказки та зауваження, що їх
робить експериментатор).
Ця загальна схема у кожному окремому випадку буде відповідно визначатись тими
особливостями, що зумовлені усім перебігом процесу розуміння. Оскільки процес
розуміння й оцінювання його результатів тісно пов’язаний з суб’єктивними
оцінками дитини, включенням в нього якихось «симпатій» чи «антипатій»,
уподобань, нерідко дуже випадкових знань, якихось логічно не зумовлених
фрагментів тощо, то ми орієнтувались, з одного боку, на об’єктивну адекватність
оцінок та інтерпретацій, а з іншого – на наявність суб’єктивної