РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ У
РАННІЙ ЮНОСТІ.................................………………………………..
65
2.1. Організація та методи дослідження .............………………….
65
2.1.1. Організація дослідження …………..............…………….…….
65
2.1.2. Методи дослідження ……....................………………………
70
2.2. Особливості життєвих очікувань у ранній юності ..... ......….
81
2.3. Причиново-наслідкові міжподієві зв’язки у ранній юності ....
2.3.1 Подієвий зміст життєвого шляху школярів і студентів.....…
2.3.2 Індивідуально-психологічні властивості респондентів як детермінанти
формування життєвої перспективи …..............
2.4. Графічно-малюнкові репрезентації основних часових аспектів життя у ранній
юності (на прикладі концентричного тесту часу Т.Коттла)
.................................
137
137
154
162
Висновки.........................................................................................
176
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
...............................................................................…
180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
............................................……......
185
ВСТУП
Актуальність дослідження. Процеси гуманізації суспільства передбачають сприяння
досягненню індивідом соціальної ефективності й успішності. Наукові зусилля
педагогів і психологів спрямовуються на вдосконалення, поглиблення
індивідуальних життєтворчих процесів у молодої людини, особливо раннього
юнацького віку – періоду особистісного самовизначення й побудови карти власного
життєвого шляху.
У філософських і психологічних дослідженнях останніх десятиріч питання
суб’єктивного сприйняття життєвого шляху стає все більш актуальним
(К.А.Абульханова-Славська, О.Г.Асмолов, М.А.Булатов, Є.І.Головаха, В.П.Іванов,
О.О.Кронік, О.В.Лук’ященко, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, Н.Ф.Наумова,
Л.В.Сохань).
Одним з основних аспектів теорії життєвого шляху є розгортання суб’єктом
процесу життєтворення (Б.Г.Ананьєв, Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, Ш.Бюлер,
Є.І.Головаха Л.Жане, О.О.Кронік, Ж.П’яже, С.Л.Рубінштейн.). У зв’язку з цим
надзвичайно важливим є питання індивідуального сприймання часу, оскільки воно
повною мірою реалізується в категорії “життєва перспектива”.
Суб’єктивні аспекти переживання часу успішно досліджуються як у вітчизняній,
так і у зарубіжній психології (Г.Вудроу, П.Девіс, Л.Дуб, А.Еддінгтон, Р.Кнапп,
Т.Коттл, К.Левін, Дж.Нюттен, П.Парк, В.Франкл, Дж.Фрезер, П.Фресс, Ф.Хунд,
О.Шульце, Л.В.Сохань, Б.Й Цуканов, Ю.М.Швалб). У даному контексті науковці
спрямовують дослідницькі пошукові інтереси на вивчення здатності людини
передбачати майбутнє й ефективно організовувати свою діяльність на далеку
часову перспективу. Цілісне, об’єктивне сприймання й осмислення власного
життєвого шляху, зокрема, адекватне ставлення до майбутнього вважається одним з
найважливіших критеріїв розвитку особистості, її соціальної й психологічної
зрілості (Г.О.Балл, Є.І.Головаха, Л.М.Карамушка, З.Г.Кісарчук, І.С.Кон,
Т.Коттл, О.О.Кронік, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, В.В.Моргун, В.В.Москаленко,
В.Г.Панок, В.В.Рибалка, Т.М.Титаренко, З.О.Шабарова).
Ранній юнацький вік – це апогей формування у особистості потреб, які пов’язані
з майбутнім життям. У цьому віці структурується базис цілісного уявлення про
потік життя, зв’язок минулого, теперішнього й майбутнього, про власну віддалену
життєву перспективу (Є.І.Головаха, Б.Д.Єльконін, В.В.Клименко, І.С.Кон,
О.О.Кронік, С.Л.Рубінштейн, М.Л.Смульсон, В.А.Соловієнко).
Проте проблема особистісного самовизначення юнаків у контексті сприймання й
осмислення ними власного життєвого шляху, формування життєвої перспективи на
сьогодні розроблена ще недостатньо. Основні теоретичні та практичні зусилля
концентрувалися переважно на дослідженні механізмів сприймання психологічного
часу та утворення темпоральної моделі світу, дослідженню ж процесу формування
життєвих перспектив юнацького віку не надавалось досі достатньої уваги. З метою
конкретизації наукових уявлень про життєве самовизначення у ранній юності,
зокрема, механізми та закономірності сприймання й планування життя виникла
необхідність у дослідженні зазначених життєтворчих процесів особистості в
динаміці, при переході від шкільного до студентського життя. Аналіз
літературних джерел за проблемою дослідження, виокремлення маловисвітлених її
аспектів дозволило обґрунтувати мету, гіпотезу та основні завдання дослідження,
а також розробити методичний апарат та алгоритм дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження входить до плану науково-дослідних робіт Інституту психології ім.
Г.С.Костюка АПН України за темою „Теоретико – методичні основи індивідуального
і сімейного консультування і психотерапії”, № 0100U000066 держреєстрації.
Об’єкт дослідження – життєва перспектива особистості.
Предмет дослідження – психологічні чинники формування життєвої перспективи у
ранній юності.
Мета дослідження – виявити основні соціально – й індивідуально-психологічні
чинники, які визначають динаміку процесу формування життєвої перспективи у
ранній юності.
Гіпотеза дослідження: динаміка життєвої перспективи у ранній юності
зумовлюється комплексом чинників, які не є вичерпними, але відіграють
вирішальну роль у її формуванні, а саме: потребово-ціннісна сфера; спосіб
особистісного самовизначення; особливості сприймання власного життя, його
часових аспектів; кількість та якість усвідомлених міжподієвих
причиново-наслідкових зв’язків; локалізація рівня суб’єктивного контролю;
рівень розвитку соціальн
- Київ+380960830922