РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДжЕННЯ ЗІСТАВЛЕНЬ У ПРОЦЕСІ
НАВЧАННЯ ПРАВОПИСУ ВЕТЕРИНАРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ЛАТИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ
2. 1. Організація, проведення та інтерпретація результатів експериментального
навчання
Гіпотеза, мета і загальний план експериментальної роботи
Експериментальна робота нашого дослідження проводилася на основі теоретичних
засад та практичного вирішення основних питань формування навичок правопису
ветеринарної термінології.
Розробка гіпотези. Визначені в першому розділі лінгвістичні, психологічні та
методичні основи навчання орфографії в цілому та ветеринарних термінів
латинського походження зокрема дозволили створити робочу гіпотезу з урахуванням
основних етапів її розвитку: 1) виникнення гіпотези на основі даних науки, 2)
аналіз можливих припущень, вибір одного з них та формування висновків з цього
припущення, 3) зіставлення висновків з даними експерименту [35: 38 - 39; 178:
60 – 70]. Вивчення наукових джерел, спостереження за навчальним процесом,
співбесіда із фахівцями та студентами показали, що відсутня науково
обґрунтована система роботи з навчання правопису ветеринарної термінології
латинського походження з урахуванням її етимології та специфіки підготовки
студентів-ветеринарів. Відсутня система використання зіставлень з російською та
латинською мовами у навчанні правопису термінів. Достатнього рівня
сформованості орфографічних знань, навичок та вмінь можна досягнути тоді, коли
робота з орфографії буде систематичною, цілеспрямованою. Викладач повинен
забезпечити максимально свідомий підхід до навчального процесу – пояснення
причин того чи іншого написання слів, визначення їх етимології, лексичної
семантики, морфемної структури, значень окремих морфем, а це можна тільки з
залученням елементів мови, з якої вони походять. Однак навчальний процес не
повинен обмежуватися тільки зіставленнями у процесі презентації та закріплення
навчального матеріалу, зіставлення необхідно поєднувати із іншими формами
роботи, які застосовуються у навчанні орфографії (списування, диктанти, велику
роль слід відводити орфографічним промовлянням). З огляду на це було припущено
три варіанти гіпотези:
упровадження зіставлень української мови з російською та латинською створить
негативний вплив на рівень орфографічної компетенції студентів ветеринарних
факультетів;
упровадження зіставлень української мови з російською та латинською не створить
суттєвого впливу на рівень орфографічної компетенції студентів ветеринарних
факультетів;
використання зіставлень української мови з російською та латинською у
раціональному поєднанні із традиційними формами навчання орфографії сприятиме
підвищенню рівня орфографічної компетенції студентів ветеринарних факультетів.
Аналіз праць із психології, психолінгвістики, методики навчання іноземних мов
та української, врахування того, що у студентів ветеринарних факультетів є
достатні знання російської мови і що вони з першого курсу починають вивчати
латинську мову, вказує про доцільність упровадження зіставлень, що обґрунтовано
теоретично та доведено експериментально. Про доцільність використання посилань
на відомі мови для студентів ветеринарних факультетів у навчанні правопису
ветеринарної термінологічної лексики підтвердили також студенти та викладачі,
які безпосередньо викладають ці курси. Навчання мови повинне здійснюватися
виходячи з урахування максимального лінгвістичного досвіду студентів. Звичайно,
це стосується іноземних мов, але не можна залишити поза увагою те, що навчання
мови (будь-якого її розділу, і орфографії в тому числі) повинне відбуватися з
максимальним урахуванням лінгвістичних знань студентів. Таким чином, враховуючи
все сказане, потрібно зазначити, що для ефективності навчання правопису
ветеринарних термінів латинського походження слід систематично застосовувати
зіставлення під час презентації навчального матеріалу для забезпечення
доступності сприйняття та підвищення рівня мовної компетенції студентів,
формування словникового запасу та знань про графічну оболонку кожного слова; на
етапі тренування зіставлення впроваджуються для формування орфографічних дій, а
також з метою корекції знань, підвищення рівня мовної компетенції студентів,
для формування умінь правильного графічного відображення слів при перекладі з
російської мови, при транслітерації та транскрипції з латинської мови. Таким
чином, потрібно прийняти третій варіант гіпотези, відкинувши перший та другий.
Висунута гіпотеза передбачає такі висновки: використання зіставлень у поєднанні
з традиційними формами навчання правопису іншомовних слів сприятиме підвищенню
рівня орфографічної компетенції студентів ветеринарних факультетів, виробленню
умінь утворення термінів шляхом їх транслітерації та транскрипції.
Організація експериментальної перевірки. Розроблена гіпотеза перевірялася на
перших курсах ветеринарного факультету Одеського державного аграрного
університету на заняттях з української мови.
Відбір учасників експерименту
Серед восьми груп студентів ветеринарного факультету було відібрано учасників
експерименту за такими визначальними критеріями: початковий рівень навченості
та здатність до навчання. Шість груп студентів були на базі середньої школи. Їх
рівень знань, умінь та навичок правопису ветеринарних термінів був нульовий (у
цих студентів вони не були сформовані). Дві групи студентів (VII (т) VIII (т))
– на базі ветеринарного технікуму. У них рівень орфографічних знань, навичок та
вмінь був значно вищий. Тому ці студенти залишилися поза експериментом. Рівень
навченості студентів І курсу подається в табл.2.1.
Таблиця 2.1
Рівень навченості студентів І курсу (за десятибальною шкалою):
група
- Київ+380960830922