РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконувалася на кафедрі акушерства, терапії та хірургії протягом 1997 –
2006 рр., на базі ТОВ ім. Шевченка с. Новий Дорогинь Народицького району
Житомирської області, що знаходиться у забрудненій радіонуклідами зоні (3-я
зона посиленого радіологічного контролю) внаслідок аварії на ЧАЕС; СТОВ
“Хлібороб” Андрушівського району, який належить до умовно чистої зони щодо
радіонуклідного забруднення, та у клініці великих тварин факультету
ветеринарної медицини Державного агроекологічного університету, м. Житомир.
Об’єктом дослідження були патогенез та перебіг ранового процесу у великої
рогатої худоби. Корови у весняно-літню пору знаходилися на випасі, а в
осінньо-зимовий – у корівниках на прив’язі. Підлога в стійлах для корів
дерев’яна, у проходах – бетонна. Телята до 1,5-місячного віку знаходилися в
клітках у корівниках, а потім їх переводили в телятники на прив’язь.
Бугайці і нетелі у весняно-літній період знаходилися у літньому таборі, де їх
випасали на природних пасовищах, а в осінньо-зимовий – в приміщеннях на
прив’язі. Підлога була така ж, як і в корівниках.
Ферми великої рогатої худоби господарств благополучні відносно гострих і
хронічних інфекційних та інвазійних хвороб.
До складу раціонів, згідно існуючих норм, входили доброякісні соковиті і грубі
корми та комбікорм.
Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання стійл, території табору,
пасовищ, поверхні шкіри тварин вимірювали дозиметричним приладом СРП 88
впродовж усього досліду за участю лікарів-радіологів Народицької і
Андрушівської державних районних лабораторій ветеринарної медицини, а питому
радіоактивність кормів за 137Cs– в самих лабораторіях та Науково-дослідному
інституті регіональних екологічних проблем Державного агроекологічного
університету.
Рис. 2.1. Схема проведення досліджень
Дослідження з вивчення проникності шкіри у великої рогатої худоби проведено в
умовах Полісся за тривалого впливу на організм низьких доз радіації і в умовно
чистій зоні у весняно-літній період при стійлово-табірному утриманні тварин.
Нормальна шкіра є бар'єром, який перешкоджає проникненню в організм хімічних
речовин і патогенних мікроорганізмів. Їй властива одностороння і двостороння
проникність. Пептони, поліпептиди і амінокислоти легко проникають тільки в
глибину тканин, а цукри – назовні. Фарби проникають в обох напрямках:
метиленова синь – проходить із середини назовні, а еозин – із зовні всередину.
Така вибіркова проникність шкіри, по відношенню до різних речовин, складає
властивість живої мембрани [25, 55, 163].
Проникність шкіри неоднакова як у різних видів тварин, так і в окремих особин.
Ступінь проникнення речовин залежить від товщини епідермісу, кількості
волосяних мішечків, сальних залоз тощо [55].
Дослід з вивчення проникності шкіри проводився на коровах, нетелях і телятах
чорно-рябої породи, середньої вгодованості. Дослідними були тварини в ТОВ ім.
Шевченка Народицького району с. Яжберень, яке відноситься до 3-ї зони
радіонуклідного забруднення, а контрольними – тварини в СТОВ "Хлібороб"
Андрушівського району, с. Степок.
Лідазний гістохімічний тест проникності бар’єру шкіри визначали за методикою
Ф.Недопила [163]: тваринам за 24 години до початку досліду в середній третині
шиї з правої сторони на площі 120 см2 вистригали і виголювали волосся. Для
визначення фізіологічної проникності шкіри внутрішньошкірно вводили 0,20 мл
розчину, що складався із 0,18 мл стерильного фізіологічного розчину, 0,02 мл
чорної стерильної туші. Для визначення провокованої проникності використовували
введення тієї ж суміші і в такому ж об'ємі, але з додаванням до неї 64
інтернаціональних одиниць лідази.
Точки введення робили на відстані 5-6 см одна від одної для того, щоб можна
було виміряти інтенсивність проникнення введених розчинів і ретельно
порівнювати їх між собою. На шкірі у місцях введення утворювались темні
ділянки, що мали форму кругів (рис 2.2).
Рис.2.2. Інтенсивність проникності барвника в шкірі: а – 10 хв, б – 30 хв, в –
120 хв
Ділянки розповсюдження введених розчинів вимірювали через 10, 30 і 120 хвилин
після ін'єкцій. Площу розповсюдження розчину наносили на целофанову плівку,
визначали за формулою круга і порівнювали.
У кожної тварини визначали три показники:
А - провоковану проникність, тобто проникність туші під впливом лідази;
В - фізіологічну проникність - туші без лідази;
/А-В/ - різницю між провокованою і фізіологічною проникністю.
Перебіг ранового процесу і загоювання ран у великої рогатої худоби вивчали у
двох серіях дослідів – у першій і третій в умовах тривалого впливу на організм
малоінтенсивного радіаційного випромінювання, в трьох – другій, четвертій і
п’ятій – у відносно чистій щодо радіонуклідного забруднення зоні. Дослідження
проведено весною, влітку та взимку.
Перша серія досліджень проведена в два етапи.
На першому етапі метою досліджень було вивчення природного перебігу ранового
процесу експериментальних неінфікованих ран в умовах літньо-табірного утримання
в 2-й зоні (15-20 Кі/км2) забруднення радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС.
Дослід проведено на 4-х 1,5-річних нетелях чорно-рябої породи. Жива маса тварин
становила 300-350 кг.
Після підготовки операційного поля наносили під місцевим знеболюванням
скальпелем рани під кутом 35° до складок шкіри в середній третині шиї (рис.
2.2). Всі рани були довжиною 7 см і глибиною 1 см. Кровотечу, яка виникала
після нанесення ран, не зупиняли. В перші дві години після нанесення ран
тварини були прив’язаними.
Рис.2.3. Експериментальна рана пі