РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконана в період 2002–2005 років на кафедрі хірургії Білоцерківського
держагроуніверситету. Бактеріологічні дослідження проведено в лабораторії
кафедри мікробіології та вірусології цього ж університету.
Матеріалом для дослідження були 41 собака, що надходили для лікування в
хірургічну клініку факультету ветеринарної медицини; 14 клінічно-здорових собак
та 22 голови молодняку великої рогатої худоби, що належали кафедрі хірургії
Білоцерківського держагроуніверситету (табл. 2.1).
Етапи проведених досліджень відображено на рис. 2.1.
Зважаючи на те, що система гемостазу відіграє ключову роль у розвитку запальної
реакції та перебігу репаративних процесів, має видові особливості в нормі та
при різного роду запальних процесах [266–268], подальше вивчення динаміки
гемостазологічних змін у тварин за хірургічної патології із запальним
компонентом дозволяє розкрити патогенетичні механізми її перебігу та
обґрунтувати сучасні лікувально-профілактичні заходи.
Водночас, при запальних процесах основні зміни проходять безпосередньо у
травмованих тканинах і не завжди їх перебіг однозначно відображається на
показниках плазми крові, які були вивчені в ряді робіт [12, 13, 19].
Через відсутність у літературі даних щодо гемостазологічних властивостей тканин
у різних видів тварин, видоспецифічність системи гемостазу [13, 17, 18, 269] та
різноманітність методів дослідження нами було проведено визначення стану
системи тканинного гемостазу в тканинах з різних ділянок тіла тварин, які
різняться за типом запалення [121] – собаки (3 гол., віком 1–2 роки) і велика
рогата худоба (3 голови, віком 6 місяців).
Таблиця 2.1
Об’єм виконаних досліджень
п/п
Дослідження
Кількість голів
Клінічна характеристика перебігу ранового процесу та бактеріологічне
дослідження ранового ексудату:
– у собак
– у молодняку великої рогатої худоби
35
16
Ультразвукове дослідження перебігу ранового процесу:
– у собак
– у молодняку великої рогатої худоби
12
Цитологічна та гістологічна характеристика перебігу ранового процесу:
– собак
– молодняк великої рогатої худоби
35
16
Планіметричне дослідження перебігу ранового процесу в молодняку великої рогатої
худоби
10
Дослідження системи гемостазу у клінічно здорових:
– собак
– молодняку великої рогатої худоби
14
Гемостазологічне обґрунтування застосування мазі “Левосин” при гнійних ранах у:
– собак
– молодняку великої рогатої худоби
35
16
Гемостазологічне обґрунтування застосування мазі “Мірамістин” при гнійних ранах
у собак
Загальна кількість досліджених тварин:
– собак
– молодняку великої рогатої худоби
55
22
Клініко-діагностичний етап дослідження ранового процесу у тварин
Вивчення патогенетичних механізмів
Лікувальний етап
Рис.2.1. Схема етапів дослідження
Клініко-діагностичний етап складався з комплексу клінічних, бактеріологічних,
планіметричних, цитологічних та гістологічних досліджень у собак та молодняку
великої рогатої худоби з гнійними ранами.
При цьому матеріалом для досліджень були собаки (віком 1–2 роки), які надходили
у хірургічну клініку із випадковими різано-розміжченими ранами м’яких тканин,
приблизно однакових за площею (7,5–10,5см2).
У молодняку великої рогатої худоби (телята віком 6 місяців, живою масою 140–160
кг) було проведено моделювання гнійних ран у ділянці заостного м’яза лопатки у
відповідності з настановою [270]. Рани наносили під місцевим знеболюванням
0,5%-им розчином лідокаїну, довжиною до 10 см із видаленням шкіри, підшкірної
клітковини, фасцій та частково м’язової тканини. Розміжчення тканин дна і
стінок рани виконували гемостатичним пінцетом. Рану інфікували, розміщуючи в її
порожнині тампон забруднений фекаліями і підстилкою. Його фіксували за
допомогою провізорного шва і залишали в рані на 24 години.
При місцевому дослідженні ран у собак і молодняку великої рогатої худоби
звертали увагу на стан тканин навколо рани, її країв, стінки та вмістимого.
Також враховували зміни забарвлення, якщо шкіра була непігментована, її
консистенцію, місцеву температуру та рухомість у ділянці пошкодження;
кількість, характер, міцність фіксації некротичних та фібринозних мас;
наявність кишень; кількість, запах, консистенцію і колір ексудату.
Оскільки інтенсивність запальної реакції, спрямованість і формування її
патохімічної фази залежать не лише від характеру та ступеня пошкодження тканин
чи стану загальної реактивності організму, а й від збудника ранової інфекції
нами були проведені бактеріологічні дослідження ранового ексудату у собак
(35гол.) та великої рогатої худоби (16гол.) в лабораторії кафедри мікробіології
та вірусології Білоцерківського держагроуніверситету (завідувач проф. Рухляда
В.В.). Вони включали ідентифікацію збудника та визначення чутливості виділених
мікроорганізмів до антибактеріальних засобів методом стандартних паперових
дисків. При зоні затримки росту мікробної культури більше 25 мм вважали, що
мікроорганізми високочутливі до антибактеріального засобу, 15–25 мм – чутливі,
9–15 мм – слабо чутливі, при її відсутності – нечутливі [20].
На підставі результатів бактеріологічних досліджень ранового ексудату в собак
провели дві серії дослідів. У першій, рани у собак були інфіковані асоціаціями
грампозитивних мікроорганізмів Str. mesenteroides та Stаph. аureus, інколи в
поєднанні з Str. fecalis. У другій, асоціаціями грамнегативних E. coli та Ps.
aeruginosa. Залежно від методу лікування, у кожній серії дослідів тварин
розділили на дослідну і контрольну групи.
У молодняку великої рогатої худоби рани були інфіковані бактері