РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Експериментальні дослідження проводились протягом 2004 – 2006 рр. в умовах
клініки кафедри хірургії Львівської національної академії ветеринарної медицини
імені С.З. Гжицького, у навчально-дослідному господарстві “Комарнівське” с.
Комарно Городоцького району та “Давидівське” с. Давидів Пустомитівського району
Львівської області.
Клінічні дослідження проводились в умовах кінно-спортивного клубу “Вікторія” м.
Львів, кінноспортивної школи “Буревісник” м. Львів, національного іподрому м.
Київ.
Загальний об’єм проведених досліджень представлені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Загальний об’єм проведених досліджень
Види досліджень
Од. виміру
Кількість
Клінічні
голів
788
В. т. ч. міозитів
голів
294
Грудні кінцівки
голів
237
Тазові кінцівки
голів
52
Спини і попереку
голів
Морфологічні дослідження крові
проб
78
Біохімічні дослідження крові
проб
78
ЕМГ досліджень м’язів
голів
78
Гістологічні дослідження
проб
24
Всього обстежено тварин:
голів
806
Схема проведених досліджень зображена на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Схема проведення досліджень
Нами було сформовано 3 групи тварин: контрольну та дві дослідні. Всього у
дослідах використано 18 коней. Із них 6 – клінічно здорові тварини. У 6-ти
тварин викликали експериментальне запалення, 6 тварин були із спонтанними
міозитами.
Експериментальні міозити викликали шляхом ін’єкування в товщу напівсухожильного
м’яза в декілька точок 10%-ного розчину натрію хлориду з додаванням 0,3 мл
скипидару на кожні 10 мл розчину. Загальний об’єм ін’єкованого розчину становив
15-20 мл [171].
Клініко-морфологічні, біохімічні та електрофізіологічні дослідження у тварин із
спонтанними та експериментальними міозитами проводили на 3-ю, 5-у, 7-, 10-,
14-, 21-у доби від початку захворювання.
Клінічне обстеження тварини включало дослідження загального стану тварини,
місцевого процесу, у відносному спокої та під час руху тварини; при цьому
звертали увагу на форму, болючість, місцеву температуру та ступінь кульгання
при навантаженні.
Хворі тварини першої групи: три із експериментальними і три із спонтанними
міозитами піддавались лікуванню шляхом охолодження ділянки травмованого м’яза
протягом 24 – 48 годин з подальшим розтирання ураженої ділянки зігріваючим
флюїдом, складу:
Rp: Mentholi 15.0
Methylii salicylatis 100.0
Ol. Terebinthini 20.0
Ol. Helianthi 130.0
Vaselini 150.0
M.D.S.
Після розтирання ділянки ми окутували її гарячою попоною на 1 – 2 години. Після
цього накривали попоною.
Тваринам другої групи (3 із експериментальними і 3 із спонтанними міозитами)
упродовж 24 годин застосовували охолоджуючі компреси та подальші ін’єкції
препарату Моваліс® безпосередньо у місце ураження, дозою 7,5 – 15 мг/100 кг
маси тварини (0,75 – 1,5 мл/100 кг) 1 раз на добу в залежності від
інтенсивності болю та перебігу запалення до появи клінічних ознак одужання.
Місцево застосовували камфорну олію.
У процесі лікування проводили загальні клінічні дослідження, місцеве обстеження
уражених м’язів, електроміографічне дослідження, а також дослідження проб крові
на 3-ю, 5-у, 7-, 10-, 14- і 21-у добу або до одужання з біопсією ураженого
м'язу на 3-ю, 7-у добу за аналогічними показниками першої частини роботи.
Матеріалом для морфологічних та біохімічних досліджень була плазма та сироватка
крові.
Необхідну для дослідження кров отримували з яремної вени до фізичних
навантажень. Для морфологічних досліджень частину крові стабілізували
гепарином, а з решти отримували сироватку.
При цьому у крові визначали:
кількість еритроцитів, лейкоцитів та лейкограму (загальноприйнятими методами);
гемоглобін – геміглобін – ціанідним методом;
натрій і калій – у сироватці крові визначали методом полум’яної
спектрофотометрії. Цей метод дозволяє оцінити транспорт речовин через клітинну
мембрану та розкриває стан електром’язових потенціалів;
вміст загального білка рефрактометрично;
процентне співвідношення білкових фракцій турбодиметричним методом. Цей метод
дозволяє оцінити стан деструкції у м’язі та перебіг захворювання.
кількість загального кальцію – тест-набором ''FILISIT'' (м. Дніпропетровськ);
кількість неорганічного фосфору – тест-набором ''FILISIT'';
АсТ і АлТ – динітрофенілгідразиновий метод. Цей метод дозволяє оцінити стан
мембран міоцитів та глибину деструкції тканин.
лактатдегідрогеназу – тест-набором Біо – LA - Тест® фірми PLIVA-Laсhema (м.
Брно, Чеська Республіка). Цей метод дозволяє провести аналіз метаболізму
молочної кислоти та більш широко розкрити патогенез міозитів.
креатинкіназу тест-набором Біо – LA – Тест® фірми PLIVA-Laсhema (м. Брно,
Чеська Республіка). Цей метод визначення дає змогу визначити стан відновлення
АТФ та більш глибоко розкрити патогенез захворювання.
Ізоферменти лактатдегідрогенази визначали методом вертикального електрофорезу у
PAGE в апараті для вертикального гель – електрофорезу (АВГЕ – 1) „Хийу Каллур”
(Естонія).
При цьому використовували гель товщиною 1 мм, ph концентруючого гелю (125 трис
– HCl буферу) 6,8, ph розділяючого гелю (375 мМ трис – HCl буферу) 8,8, ph
електродного (5 трис – 38,2 мМ гліцинового) буферу 8,3, струм силою 20 мА на
концентруючий гель і 50 мА на розділяючий. Протягом 15 хв при силі струму 20 мА
проводили електрофорез. Перед електрофоретичним розділенням дослідну пробу
змішували 62,5 мМ трис – HCl буферу, що містив 40 % сахарози і 0,05 %
бромтимолового синього у співвідношенні 7 частин до 1 частини буферу.
Для проведення електрофорезу у рівчаки об’ємом 0,05 мл вносили кількості
розведених проб у яких знаходились 100 мкг білку.
Після закінчення елек
- Київ+380960830922