Ви є тут

Патогенетичне обґрунтування сорбційної терапії при гнійних ранах у коней.

Автор: 
Лазоренко Андрій Борисович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U001958
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Дослідження проводились в господарствах Сумської області: ТОВ „Перший Сумський
племінний конезавод” (с. Патріотівка, Лебединського району), КСП „Будильське”
(с. Будилка, Лебединського району), ЗАТ „Сад” (с. Високе, Охтирського району),
КСП „Комишанське” (с. Комиші, Охтирського району), АПТ „Вікторія” (с. В.Бобрик,
Краснопільського району), кінноспортивна база м. Суми, в лабораторії кафедри
хірургії та акушерства Полтавської державної аграрної академії, в діагностичній
лабораторії ІІ-ї обласної психіатричної лікарні (м. Охтирка) та кафедрі
акушерства та хірургії Сумського національного аграрного університету.
За період 2002 по 2004 рік, на базі вищезгаданих господарств, було проведено
диспансерне обстеження близько 920 голів коней різного віку, порід та статті з
метою вивчення поширеності хірургічних захворювань взагалі та відкритих
механічних пошкоджень (ран), зокрема.
При проведенні диспансеризації серед поголів’я коней, враховувалися тварини з
хірургічними захворюваннями, а серед них з відкритими механічними пошкодженнями
м’яких тканин. На цих тварин заводили та вели історії хвороби, в яких відмічали
загальний стан хворих тварин та особливості і характерні зміни в перебізі
захворювання, з наступним систематизуванням та узагальненням.
Диспансерне обстеження поголів’я коней різного віку в названих господарствах
проводили щороку взимку, навесні, влітку та восени, що дозволило визначити
причини виникнення, сезонну та вікову динаміку хірургічної патології.
При клінічних дослідженнях коней з випадковими ранами, звертали увагу на ознаки
місцевої запальної реакції: місцеву температуру, щільність і рухливість тканин,
що утворюють рану, а також характер ранового ексудату, час повного очищення
рани від девіталізованих тканин, появи грануляцій та епітелізації.
Поряд з клінічними, проводились і лабораторні дослідження. Загалом було
проведено три серії досліджень.
Перша серія досліджень. Враховуючи, що в доступній нам літературі відсутні дані
щодо вмісту та активності факторів гемокоагуляції і фібринолізу в крові
клінічно здорових коней, нами, з метою визначення вихідних даних до виконання
подальших досліджень було визначено стан та зміни в системі гемостазу в процесі
їх онтогенезу. З цією метою було сформовано 11 вікових груп клінічно здорових
коней по 10 голів в кожній. Першу групу склали новонароджені лошата (8 – 12
годин з моменту народження), другу – 1-2 тижні, третю – 1-2 місяці, четверту –
4-5 місяців, п’яту – 6-8 місяців, шосту – 9-12 місяців, сьому – 18-24 місяців,
восьму – 30-36 місяців, дев’яту – 42 – 48 місяців, десяту – 5-8 років та
одинадцяту – 10-16 років.
Підбір та формування вікових груп коней проводили, спираючись на попередні
дослідження окремих авторів [31] з урахуванням вікових змін ряду фізіологічних
констант у коней різного віку.
Друга серія досліджень. Була присвячена вивченню змін в системі гемокоагуляції
та фібринолізу в динаміці ранового процесу у коней, з метою визначення
особливостей зрушень окремих факторів фібринолітичної системи при гнійних
ранах, що дозволило опрацювати патогенетичний метод лікування хворих тварин з
урахуванням стану системи фібринолізу.
З цією метою було виділено 3 групи коней по 5 голів в кожній з гнійними ранами
м’яких тканин різної локалізації та однаковими термінами перебігу процесу.
Окрім цього, нами було вирішено дослідити особливості реакції системи
фібринолізу при рановому процесі у коней різного віку.
З цією метою було сформовано три групи коней з випадковими ранами м’яких тканин
ускладненими рановою інфекцією по 5 голів у кожній групі.
Першу групу склали тварини віком 9-12 місяців, другу – 42-48 місяців та третю
10-16 років.
Передумовою до даного розподілення хворих тварин на окремі вікові групи стали
результати попередній досліджень стану системи фібринолізу в аналогічних
вікових періодах в першій серії досліджень. При цьому для формування дослідних
груп враховувалися фізіологічні критерії – лошата після відйому від конематок
(9-12 місяців), молодняк коней (42-48 місяців), дорослі коні (10-16 років), а
також статистично значимі відмінності між окремими показниками фібринолітичної
системи в даних вікових періодах за фізіологічного стану організму.
Подібними методами формування дослідних груп при вивченні особливостей
запальної реакції при артритах у коней різного віку користувалися й інші автори
[31].
Пораненим тваринам, всіх трьох дослідних груп, через 24-48 годин після
поранення під місцевою інфільтраційною анестезією 0,5% розчином новокаїну
проводили хірургічну обробку ран. В другій серії досліджень додаткового
медикаментозного лікування ран не проводили для об’єктивізації оцінки перебігу
ранового процесу з метою визначення термінів прояву: клінічних ознак ранової
інфекції з моменту травми, максимальної інтенсивності прояву запальної реакції
та ексудативних явищ в рані, часу очищення ран від авіталізованих тканин і
появи росту грануляційної тканини.
У відповідності до зазначених вище періодів ранового процесу, паралельно з
клінічними, проводили гематологічні, біохімічні та цитологічні дослідження на
2-у, 5-у, 10-у, 15-у та 20-у добу перебігу вранового процесу.
За основу клінічної оцінки та визначення особливостей перебігу гнійних ран у
коней, нами використовувалася періодизація ранового процесу, розроблена Кузіним
М.І. [5], згідно з якою рановий процес включає в себе послідовну зміну фаз та
періодів: перша фаза – фаза – запалення, котра в свою чергу поділяється на два
періоди: судинних змін та очищення рани від некротизованих тканин; друга фаза –
фаза регенерації, утворення та дозрівання грануляційної тканини і третя фаза –
фаза у