Ви є тут

"Клініко-патогенетичне обґрунтування ефективності антиоксидантів при хронічних гастритах із супутніми залізодефіцитними станами"

Автор: 
Панас Сніжана Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003828
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Матеріал і методи дослідження
Загальна характеристика обстежених хворих
Для вирішення поставлених завдань нами обстежено, як видно з табл.2.1, 188
тематичних хворих. З них – 116 хворих на хронічний гастрит В, у тому числі 82 у
фазі загострення, 34 у фазі ремісії, та 72 хворих на хронічний гастрит типу А,
в тому числі 46 у фазі загострення, 26 у фазі ремісії. Дослідження 82 хворих на
ХГ В та 46 хворих на ХГ А у фазі загострення проводилося в клініці факультету
післядипломної освіти Ужгородського національного університету (відділкова
клінічна лікарня м.Ужгород), у Центрі сімейної медицини Ужгородського
національного університету та в гематологічному і гастроентерологічному
відділеннях обласної клінічної лікарні. Обстеження 34 хворих на ХГ В та 26
хворих на ХГ А в фазі ремісії – в санаторії “Верховина” об'єднання
“Закарпаткурорт”.
Таблиця 2.1
Загальна кількість обстежених хворих і практично здорових осіб
Групи обстежених
Кількість осіб
Фаза захворювання
Кількість осіб
Хворі на хронічний гастрит В
116
Загострення
82
Ремісія
34
Хворі на хронічний гастрит А
72
Загострення
46
Ремісія
26
Практично здорові особи
20
20
Всього
208
208
Дослідження проводилося за період 2001 – 2005 рр.
У якості контрольної групи обстежено 20 практично здорових осіб, з них 12 жінок
(60%) та 8 чоловіків (40%).
При вивченні досліджуваного контингенту хворих ми використовували методи
клінічних досліджень, адекватні поставленим завданням, вивчали та аналізували
скарги, анамнез захворювання та життя, спадковий анамнез, проводили об‘єктивне
обстеження. Використовували загальноклінічні лабораторні дослідження та
інструментальні методи, такі як фіброгастродуоденоскопія з біопсією,
рН-метрія.
Алгоритм відбору та обстеження тематичних хворих був таким:

При постановці діагнозу хронічного неатрофічного гастриту (ХГ В) ми
використовували наступні критерії: характерні скарги на періодичні голодні,
нічні, пізні болі, печію, відрижку кислим, закрепи; болючість в епігастрії при
пальпації, дані додаткових методів: наявність тотального запалення слизової
оболонки шлунку або антрального відділу; нормо- або гіперацидність за даними
рН-метрії. Важливо наголосити, що у фазі загострення ХГ В у більшості випадків
супроводжувався дуоденітом. Критеріями постановки діагнозу атрофічного гастриту
(ХГ А) служили скарги на важкість, дискомфорт і тиск в епігастрії після прийому
їжі, зниження апетиту, неприємний смак у роті, нудоту та відрижку повітрям
і/або тухлим; біль часто був відсутнім або носив тупий характер; схильність до
проносів; дані додаткових методів: наявність атрофії фундальних залоз, кишкової
метаплазії; гіпо- або анацидність за даними рН-метрії.
Відібраних за таким алгоритмом пацієнтів розділено на групи залежно від
проведеного лікування. Хворі на ХГ А та ХГ В у фазі загострення (всього 128
осіб) склали перші 4 групи. 26 пацієнтів з ХГ А та 34 пацієнти з ХГ В у фазі
ремісії (всього 60 осіб) склали п‘яту групу.
Розподіл хворих на ХГ В, ХГ А та осіб контрольної групи за статтю, віком та
фазами захворювання приведений в таблиці 2.2. Вік коливався від 17 до 65 років.
Як видно із даних таблиці 2.2, найчастіше ХГ діагностувався у віковій групі
41-50 років: серед хворих на хронічний неатрофічний гастрит - 28,4%, серед
хворих на хронічний атрофічний гастрит - 34,7%. Серед чоловіків ХГ
діагностувався найчастіше у віковій групі 41-50 років: 9,48% хворих на ХГ В та
8,3% хворих на ХГ А. Серед жінок кількість осіб з ХГ В у вікових групах 21-30,
31-40 та 41-50 років була майже однаковою і складала відповідно 16,39%, 17,24%
та 18,93%, а кількість осіб з ХГ А найбільшою була у віковій групі 41-50 років.
Звертає на себе увагу, що переважали особи працездатного віку від 21 до 60
років (87,8% від числа всіх хворих), що свідчить про значну соціальну
важливість хвороби у зв‘язку з можливими економічними втратами внаслідок
тимчасової непрацездатності.
Серед обстеженого контингенту переважали хворі в фазі загострення (68,1%), що
дало можливість спостерігати за динамікою клінічних проявів.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на хронічний гастрит В, хронічний гастрит А та осіб контрольної
групи за статтю, віком та фазами захворювання

Із обстежених нами 188 хворих у 116 з них був виявлений неатрофічний
(поверхневий, дифузний, антральний, хронічний антральний, інтерстиціальний,
фолікулярний, гіперсекреторний, тип В) гастрит, у 72 – атрофічний ХГ (синоніми:
тип А, дифузний тіла шлунку, асоційований з перніціозною анемією), причому
ступінь атрофії шлункових залоз була різною. У 23 хворих були ознаки супутнього
рефлюксу. Пацієнти з особливими формами ХГ (гранулематозні, еозинофільні) у
наше дослідження не включалися.
Рис.2.1
Рис.2.1. Розподіл хворих за типом хронічного гастриту (згідно
Сіднейсько-Х‘юстонської класифікації).
Говорячи Говорячи про обстежений контингент хворих, слід підкреслити, що
дослідження проходило на різних етапах лікування: на стаціонарн