РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
ПІДПРИЄМСТВ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ
2.1. Взаємозв’язок між фінансово-економічним потенціалом і результатами
діяльності підприємства
Згідно із ст. 42 глави 4 Господарського Кодексу України [44], критерій
господарювання в ринковій економіці – це одержання максимального прибутку.
Однак прибуток виступає вартісним об`ємним показником, який не співпадає з
різноманітними зусиллями, спрямованими на його отримання, оскільки однакова
його величина може бути досягнута за різних обсягів витрат. При цьому прибуток
підприємства як результат його діяльності залежить від багатьох факторів, серед
яких можна виділити три взаємопов’язані групи, виходячи з основних напрямів
діяльності підприємства (рисунок 2.1). Так, результативність фінансової
діяльності дозволяє акумулювати або відволікти фінансові ресурси, які
потенційно можуть бути спрямовані на розширення інвестиційної та операційної
діяльності. Результативність інвестиційної діяльності зворотним чином
відбивається на можливій результативності операційної діяльності, перш за все,
впливаючи на рівень виробничих потужностей підприємства. Результативність ж
операційної діяльності впливає на можливість і доцільність розширення
підприємством його фінансової та інвестиційної діяльності, враховуючи
альтернативність управлінських рішень в різних умовах. Найбільш складним
елементом досягнення підприємством певних результатів його діяльності є
операційна її складова. Зокрема, собівартість продукції (яка становить вартість
ресурсів, використовуваних в процесі виробництва) впливає не лише на фінансовий
результат, але й на ціну продукції (враховуючи, що більшість підприємств на
практиці використовує витратний підхід у ціноутворенні).
Рис. 2.1. Схема факторного впливу на результати діяльності підприємства
Як зазначено в [121], і це підтверджує практика господарювання підприємств,
основну частину прибутку підприємства одержують від операційної діяльності. В
свою чергу, досягнення підприємством певних результатів операційної діяльності
обумовлене ступенем ефективності використанням його економічного потенціалу, на
процес якого впливає фінансовий потенціал підприємства. Даний вплив має прояв
як у рівні забезпеченості підприємства відповідними ресурсами виробництва, так
і в кількісному вимірі форми прояву вартості даних ресурсів. Враховуючи це,
можна стверджувати, що рівень фінансових результатів підприємства залежить від
потенційних його можливостей генерувати дані фінансові результати, тобто від
фінансово-економічного потенціалу. Даний постулат узгоджується із твердженням,
що фінансово-облікова політика підприємства здатна докорінно змінити усю
картину його фінансових результатів [121].
Розглядаючи діяльність будь-якого підприємства в контексті поступового
проходження стадій виробничо-комерційного циклу (рисунок 2.2), можна
відзначити, що фінансові результати формуються саме в межах комерційної його
складової, тобто їх поява сполучена зі здійсненням підприємством фінансової
діяльності. Тобто обов’язковою необхідною передумовою досягнення підприємством
однієї з основних цілей його діяльності – одержання прибутку – є наявність
певного розміру фінансових ресурсів в монетарній формі, які поетапно
трансформуються, по-перше, у ресурси виробництва: матеріальні (виробничі
запаси), техніко-технологічні (основні засоби та нематеріальні активи) та
трудові (усі категорії персоналу підприємства) шляхом залучення механізмів
постачання та розрахунків з контрагентами. Вже на цьому етапі можна
констатувати, що за часом необхідності залучення в діяльність підприємства
фінансові ресурси є першочерговими на відміну від матеріальних,
техніко-технологічних та трудових, які не мають такої чіткої хронологічної
послідовності, що дозволяє виокремити фінансові ресурси із загальної ресурсної
бази підприємства.
Виробничо-комерційний цикл підприємства
Рис. 2.2. Трансформаційне перетворення фінансових ресурсів в процесі
фінансово-господарської діяльності підприємства
На другому етапі здійснюється перетворення виробничих ресурсів підприємства
(тобто уречевленої форми фінансових ресурсів) опосередковано через незавершене
виробництво в результати діяльності в матеріальній (або нематеріальній – в
залежності від галузевої специфіки) формі шляхом застосування тих чи інших
методів і форм організації виробництва.
Одержання підприємством матеріальних результатів діяльності є своєрідною
проміжною ланкою, що сполучає виробничу і комерційну складові
виробничо-комерційного циклу підприємства, оскільки має двоїсту природу: з
одного боку, готова продукція є результатом діяльності підприємства (зокрема,
її господарської складової), а з іншого, є первісним “ресурсом” для здійснення
підприємством комерційної діяльності, який на третьому етапі трансформується в
дебіторську заборгованість із застосуванням таких фінансових важелів, як ціна,
форми розрахунків, форми кредитування контрагентів тощо.
Завершення виробничо-комерційного циклу підприємства відбувається в момент
погашення дебіторської заборгованості, тобто в момент заключної трансформації
фінансових ресурсів й одержання кінцевих (фінансових) результатів діяльності
підприємства (саме вони й є результатами діяльності за своїм змістом, оскільки
лише за умови їх одержання досягається основна мета функціонування
підприємства), які, з одного боку, визначаються як частина виручки, що
залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну
діяльність підприємства, а, з ін
- Київ+380960830922