Бюджетне регулювання виробництва продукції рослинництва

РОЗДІЛ 2
Сучасний стан бюджетного регулювання виробництва продукції рослинництва
2.1.Фінансування цільових програм розвитку галузі
рослинництва
У кожній державі, в будь-якому суспільстві сільське господарство є життєво
необхідною галуззю народного господарства, оскільки зачіпає інтереси буквально
кожної людини. Нині понад 80 % фонду споживання формується за рахунок
сільського господарства, у ньому сконцентровано близько третини основних
виробничих фондів, виробляється понад третина валового внутрішнього продукту
(ВВП) та дві третини продуктів харчування, при цьому один працюючий в
агропромисловому комплексі (АПК) забезпечує роботою вісім чоловік в інших
галузях економіки.
По суті, сьогодні сільське господарство України є фінансовим донором інших
галузей [92, 49], зокрема переробної промисловості й торгівлі, тому що додана
вартість, створена в аграрній сфері, потрапляє, насамперед, у ці сектори
економіки. Водночас, в умовах диспаритету цін, сільськогосподарські
товаровиробники неспроможні самостійно конкурувати з промисловістю, тому
держава в різних формах повинна підтримувати їх фінансово.
Чи не найбільшої уваги заслуговує питання бюджетного регулювання
сільськогосподарського виробництва, що з актуального поступово перетворюється
на ключове, як у високорозвинених країнах, так і тих, що розвиваються. Так, на
бюджетні субсидії аграрному сектору США витрачає 0,73% свого ВВП, країни ЄС –
0,65%, Канада – 0,51%, Австралія - 0,31%, тоді як Україна – 1,51% ВВП, що
свідчить про високий рівень бюджетної допомоги вітчизняним товаровиробникам
[98, 15].
Перш ніж детально ознайомитись з механізмами підтримки аграрного сектора
доцільно порівняти рівень та ефективність підтримки сільськогосподарського
виробництва в Україні з аналогічними показниками зарубіжних країн. З цією метою
скористаємось розрахованими за методологією країн Організації економічного
співробітництва та розвитку (ОЕСD) відсотковими показником підтримки виробників
(ППВ) та показником загальної підтримки (ПЗП). Відсотковий показник підтримки
виробників визначено як частку підтримки цін та бюджетних субсидій у валових
доходах аграрних виробників (з урахуванням бюджетних трансфертів). Відсотковий
показник загальної підтримки – це частка бюджетних трансфертів за вирахуванням
надходжень від збору імпортних мит в загальному ВВП.
За радянських часів рівень підтримки виробництва в Україні сягав 78 % (табл.
2.1).
Таблиця 2.1.
Показники підтримки виробництва деяких країн, 1986—2003 рр.
1986-1988 рр.
2001— 2003 рр.
2001 р.
2002 р.
2003 р.
Україна
ППВ в млн грн
35 840
30
2429
-3079
679
Відсотковий ППВ
78
Австралія
ППВ в млн австралійських дол.
1264
884
792
844
1016
Відсотковий ППВ
Нова Зеландія
ППВ в млн новозеландськ дол.
474
114
31
122
189
Відсотковий ППВ
11
Канада
ППВ в млн канадських дол.
5667
4675
3949
4514
5563
Відсотковий ППВ
34
19
17
20
21
США
ППВ в дол. США
41831
44 239
52 991
40 849
38 878
Відсотковий ППВ
25
20
23
19
18
ЄС
ППВ в млн Євро
95 611
101 696
88 926
94 789
121 371
Відсотковий ППВ
39
35
34
35
37
ОЕСР у середньому
ППВ в дол. США
241
238
228
230
257
Відсотковий ППВ
37
31
31
31
32
Росія
ППВ в російських рублях
117 275
57 437
74 280
89 573
8460
Відсотковий ППВ
81
Джерело: ОЕСD (2004).
Ціни аграрних виробників у 6,6 рази перевищували світові ціни, що дозволяло їм
отримати в 4,6 рази вищі доходи, ніж вони б потенційно отримали за цінами
світового ринку на той момент. Аграрні виробники орієнтувалися не на попит
споживачів, а на плани невеликої групи плановиків і величезні субсидії, що
відмежувало аграрних виробників від споживачів. Тому цілком зрозуміло, чому за
умов незалежності України відбулося значне скорочення обсягів аграрного
виробництва і доходів сільськогосподарських товаровиробників.
У перехідному періоді рівень аграрної підтримки в Україні значно знизився і
протягом 2001—2003 років відсотковий ППВ дорівнював нулю. Якщо цей рівень можна
порівняти з Австралією та Новою Зеландією, то країни Північної Америки та ЄС
мають відчутно вищу підтримку. Водночас, середній відсотковий ППВ в Україні
приховує значне коливання рівня підтримки між продуктами. Протягом 2001—2003
років відсотковий ППВ виробників кукурудзи дорівнював 5 %, виробників пшениці –
15 %, виробників цукру — 30 % , тоді як виробників м’яса птиці – 44%. На жаль,
виробники молока, яєць та насіння соняшника оподатковувалися низькими цінами.
Тому рисунок 2.1. показує небезпечність можливого маніпулювання середніми
даними, такими як показник підтримки виробництва в Україні.
Молоко
-
Яйця
-
Насіння соняшника
-
Інші зернові
-
Кукурудза
-
Яловичина
-
Пшениця
-
Свинина
-
Цукор
-
М'ясо птиці
-30 -20 -10 0 10 20 30 40 50 %
валового доходу виробників
Рис. 2.1. Відсотковий ППВ в Україні в розрізі продукції, 2001—2003 роки, в
середньому за рік
Виходячи з методології розрахунку ППВ, середній ППВ в Україні спра