РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
В основу роботи покладені спостереження за 101 хворим на артеріальну
гіпертензію, які перебували на лікуванні в центрі діагностики та лікування
артеріальної гіпертензії на базі міської клінічної лікарні №11.
Серед обстежених хворих чоловіків було 45 (44,6%), жінок - 56 (55,4%) віком від
37 до 65 років, середній вік 53,5 (47,5-58,5). Розподіл хворих за статтю та
віком подано в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю та віком
Вікові групи, років
Кількість хворих, абс/%
Кількість залежно від статі
чоловіків
жінок
30 - 44
12 /11,8
45 - 59
66 /65,4
28
38
60 - 65
23 /22,8
14
Усього
101 /100
43
58
З таблиці 2.1 видно, що найбільша захворюваність на АГ реєструвалася у хворих
зрілого віку (від 45 до 59 років та від 60 до 65 років), а найменша – у групі
пацієнтів від 30 до 44 років. У виборці хворих на АГ осіб жіночої статі було
більше – вони складали 58%.
Тривалість АГ згідно з анамнезом коливалась у межах 1 - 40 років і в середньому
склала 11,5 року. Аналіз обстежених залежно від терміну підвищення АТ показав,
що тривалість захворювання до 5 років спостерігалася у 23 (22,8 %) хворих, від
5 до 10 років – у 38 (37,6%), понад 10 років - у 40 (39,6%) хворих.
До контрольної групи ввійшли 20 практично здорових осіб без кардіоваскулярного,
ниркового та ендокринного анамнезу. Середній вік здорових осіб склав 47
(41,5-55,0) років. Чоловіків було 7 (35%), жінок – 13 (65%).
Для визначення ступеня АГ проводили традиційні клінічні вимірювання АТ з
обчислюванням середніх величин 3 “випадкових” вимірювань у перший день
перебування в стаціонарі до призначення планової терапії. Докладна
характеристика обстежених хворих за тривалістю захворювання та рівнем
клінічного АТ представлена у таблиці 2.2. За рівнем АТ обстежені хворі були
розподілені таким чином: 31,7% - з артеріальною гіпертензією 1 ступеня (САТ від
140 до 159 мм рт.ст., ДАТ від 90 до 99 мм рт.ст.), 48,5 % - з АГ 2 ступеня (САТ
від 160 до 179 мм рт.ст., ДАТ від 100 до 109 мм рт.ст.) і 19,8% з АГ 3 ступеня
(САТ від 180 до 209 мм рт.ст., ДАТ від 110 до 119 мм рт.ст.).
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених осіб за рівнем АТ
Ступінь
АГ
Показник
Кількість хворих за статтю, абс/%
Вік,
років
Трива-
лість АГ, років
САТ, мм
рт.ст.
ДАД, мм. рт. ст
срАД,
мм рт. ст.
ПАТ, мм рт. ст.
8
Чол.,
17/16,8
48,5 (42,1-
54,6)
6,8 (4,5-9,1)
145 (135-145)
94 (92-100)
111 (108-115)
50 (45-55)
Жін.,
15/14,9
51,4 (47-56)
6 (4-8)
150 (140-150)
90 (90-100)
110 (107-113)
55 (50-60)
Чол.,
21/20,8
55,4 (50-68)
10,5 (8-13)
170 (160-170)
100 (100-110)
123 (120-130)
60 (60-70)
Жін.,
28/27,7
52,6 (48-56)
13,3 (10-16)
164 (155-168)
102 (100-115)
125 (125-135)
65 (60-75)
6
Чол.,
4/4
53 (50-56,5)
10,3 (8-13,5)
180 (180-200)
100 (100-120)
133 (127-140)
80 (70-100)
Жін.,
16/15,8
56,13 (52-60,3)
14,3 (11-17,5)
190 (190-210)
105 (100-115)
134 (125-138)
70 (65-95)
Контроль-
група
Чол.,
7/35
48,3 (44,5-51)
113 (110-120)
70 (60-70)
83 (78-87)
50 (40-50)
Жін.,
13/65
49,1 (45-52)
115 (110-125)
71 (60-75)
85 (75-90)
45 (40-55)
Середній вік хворих майже не відрізнявся у групах хворих з різним ступенем АГ.
Найбільша тривалість захворювання була у жінок з АГ ІІ та ІІІ ступеня.
Найчастішими проявами АГ відзначали: церебральний синдром (головний біль
постійного чи періодичного характеру різноманітної інтенсивності, тривалості та
локалізації, який найчастіше був пов’язаний із підвищенням артеріального тиску,
емоційним чи фізичним перевантаженням, запаморочення, тимчасове порушення зору,
шум у вухах), астено-невротичний синдром (стомлюваність неадекватно до
фізичного навантаження, загальна слабкість, підвищена дратівливість, порушення
сну, пітливість, почуття жару), кардіальний синдром (задишка, біль у ділянці
серця, серцебиття, відчуття „перебоїв” у діяльності серця). У частини пацієнтів
біль у ділянці серця мав типовий характер нападів стенокардії напруги, але
частіше виявити зв’язок болю зі ступенем фізичної активності не вдавалося.
Задишка, що виникала при рівні фізичного навантаження, який не перевищував
норму, а також пастозність і непостійні набряки гомілок турбували переважно
хворих з тривалим анамнезом АГ. Більш докладна характеристика частоти виявлення
скарг у хворих в даному досліджені представлена в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Структура синдромів у обстежених пацієнтів з АГ
Клінічні прояви
Кількість випадків
Церебральний синдром
89
Астено-невротичний синдром
90
Кардіальний синдром:
1) напади стенокардії напруги
25
2) кардіалгії
29
3) задишка
40
4) пастозність і набряки гомілок
Таким чином, переважна кількість хворих мала прояви церебрального та
астено-невротичного синдромів.
При об’єктивному дослідженні у 37 (36,6%) осіб було виявлено зміщення лівої
межі відносної серцевої тупості назовні на 0,5-1,5 см, акцент ІІ тону над
аортою у 65 (64,4%) осіб, систолічний шум на верхівці у 10 (9,9%) осіб, на
аорті – у 15 осіб (14,9%), приглушеність тонів серця у 60 (59,4%) пацієнтів.
За даними електрокардіографічного обстеження у хворих спостерігались наступні
порушення серцевого ритму: синусова тахікардія у 15 осіб (14,9%), синусова
брадікардія у 7 осіб (6,9%), синусова арітмія у 2 осіб (2%), екстрасистолична
надшлуночкова арітмія у 4 осіб (4%), поодинокі шлуночкові екстрасистоли у 5
осіб (5%), порушення внутрішньошлуночкової проводимості у 12 осіб (11,9%).
Рентгенологічне дослідження органів грудної порожнини продемонструвало
наявність ознак гіпертрофії лівого шлуночка чи його дилатації у 50 (49,5%)
- Київ+380960830922