Ви є тут

Утворення вторинних структур в парах боровмісні евтектичні покриття - сталь та їх вплив на триботехнічні характеристики.

Автор: 
Богун Лідія Ігорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004172
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА
2. 1. Електродугове наплавлення поверхневих шарів конструкційних ста­лей
Для зміцнення виробів в промисловості часто використовують наплавлення
по­вер­х­невих шарів відкритою дугою порошковим дротом. Цей спосіб
застосовується при наплавленні деталей складної форми в захисній атмосфері без
використання флю­­­су [125]. Наплавлення вели ручним способом, при цьому дуга
горить в ат­мос­фе­рі по­вітря й газів, що утворяться в процесі плавлення
електродного матеріалу.
Під час плавлення дроту легуючі елементи шихти й металу, оболонки переходять у
шов, утворюючи наплавлений метал. Причому застосовують ту ж методику
роз­ра­хун­­­ку хімічного складу дротів і використовують те ж саме
устаткування, що при ви­го­­товленні порошкових дротів для зварювання й
наплавлення під шаром флюсу.
Для наплавлення порошковим дротом використовували ручне електродугове
зва­рю­­вання. Електрод під час наплавлення утримується за середину. Під час
зва­рю­ван­ня використовували держак типу ГДИГ-301-4. Для живлення зварювальним
струмом зас­тосовували джерела із жорсткою зовнішньою характеристикою
(перетворювач ПСГ-500 або випрямлячі ВР-400 і ВР-600).
Електроди представляють собою металеву оболонку діаметром 2 мм, яка
виго­то­в­­ле­на зі сталі 08кп товщиною 0,4 мм. Центральна частина дроту
заповнена су­міш­шю по­рош­ків системи Fe – Mn – C – B – Si – Ni – Cr такого
хімічного складу: Mn – 4,7 %, C – 1,8 %, B – 2,2 %, Si – 2,9 %, Ni – 12,0 %, Cr
– 16,8 %, Fe – основа.
Режими наплавлення відкритою дугою: сила струму 180 А, напруга дуги 27 В ,
піс­­ля наплавлення товщина шару становила 3-5 мм.
2. 2. Борування поверхневих шарів конструкційних ста­лей
Перед боруванням поверхню виробів очищають від окалини, ржі та інших
за­бруд­­нень. Під час борування в порошкових сумішах віддають перевагу
герметичним кон­­тейнерам. В цьому випадку швидкість формування шару вища, а
збіднення су­мі­ші менше [126]. В даний час серед відомих сумішей для
твердофазного бору­ван­­ня най­­більш поширені порошкові суміші на основі
технічного карбіду бору і бури 84% B4C + 16% Na2B4O7.
Перед боруванням всі компоненти порошкових насичуючих сумішей про­су­шу­ють і
подрібнюють. Герметизацію контейнерів здійснюють борним ангідридом B2O3,
силікатною глибою, подрібненою окалиною та ін. В процесі нагріву кон­тей­не­­ра
вказані компоненти утворюють плавкий затвор.
Температура процесу становила 1223-1323 К; час насичення t = 6 год. Тов­щи­на
по­­верхневого шару після борування складає приблизно 110 мкм.
Даний метод вико­ристовують в основному для зміцнення інструменту і
ус­тат­ку­­ва­ння. Однак, боридні покриття володіють підвищеною крихкістю.
Висока зно­со­стій­­кість – од­на із основних власти­востей, для отримання якої
проводять борування.
2. 3. Плазмове напилення поверхневих шарів конструкційних ста­лей
Напилення є процесом нанесення покриття на поверхню деталі за допомогою
ви­­сокотемпературної плазми, в якій містяться іонізовані часточки порошку або
крап­­лі розплавленого матеріалу, що осаджуються на деталь за ударного
зіткненні їх з поверхнею матеріалу [126]. Для одержання захисних шарів
використали елек­тро­­­ду­го­­ву металізацію з використанням порошкових
електродних дротів [127]. Ці дро­­ти пред­­став­ля­ють собою металеву оболонку
діаметром 1,8-2,0 мм, яка ви­го­тов­ле­на з низь­ко вуг­ле­це­вої сталі 08 кп
товщиною 0,4 мм. Центральна частина дроту за­пов­­­не­на шихтою із су­міші
порошків ферохрому бору (ФХБ), B4C та Al (табл. 2. 1).
Таблиця 2. 1 – Хімічний склад порошкових дротів для напилення
Назва порошку
Вміст хімічних елементів, мас. %
Fe
Cr
Al
(ФХБ) Fe – Cr – B + B4C
решта
13,0
2,0
3,0
(ФХБ) Fe – Cr – B + Al
решта
13,0
0,04
3,0
5,0
Електродугову металізацію проводили з використанням спеціального
ме­та­лі­за­то­­ра ГТ-1 ви­роб­ництва ФМІ [25]. На підготовлену поверхню
наносили покриття тов­­­щи­ною 0,3-0,6 мм з коефіцієнтом заповнення 18 %. Під
час електродугової ме­та­лі­за­ції (на­пруга 32 В, с­и­ла струму 150 А,
потужність 4,7 кВт) швидкість часто­чок на від­с­та­­ні 100 мм від соп­ла
становить 100 м/с. На відстані 100 мм від зрізу сопла кіль­кість по­вітря в
стру­мені становила 90 %. Схема напилення показана на рис. 2. 1. Елек­­тро­д­ні
порошкові дроти на­гріваються і розплавляються за раху­нок енергії анод­ної та
ка­тодної плям, які ро­з­та­шовані на їх торцях. Робочим газом слугувало
по­віт­ря. Роз­пи­лений порошковий наплавлюваний ма­теріал нагрівається плазмою
та з прис­­ко­рен­ням переноситься на поверхню основного матеріалу і утворює
покриття.
Утворення композиту „покриття – основа” відбувається пере­важно за рахунок
ме­­­ханічного зчеплення напилюваних часточок з виступами та впадинами на
по­верх­ні основи, утворених попередньою обробкою. Отримане покриття було
ге­те­ро­ген­ним з невисокою пористістю та відсутністю помітних дефектів на
границі розділу. За даними авторів [25] максимальні напруження розтягу після
нанесення такого за­хис­­ного шару становлять 8-9 МПа.
Рис. 2. 1. Схема електродугової металізації з використанням порошкових дротів
[128]: 1 – електроди; 2 – дуга; 3 – потік розпиленого металу; 4 – напрямок
поданих по­­рош­кових дротів; 5 – розпилювальний газ (повітря).
Окрім механічного з’єднання міцність зчеплення покриття з основним
ма­те­ріа­лом забезпечується завдяки ряду інших механізмів, включаючи дифузію
ком­по­нен­тів покриття в основний матеріал, сплавленням та хімічною
взаємодією. Оскільки час­­точки напилюваного матеріалу покриті оксидною
плівкою, їх зчеплен