РОЗДІЛ 2
Творчий потенціал в умовах трансформації
суспільства.........................................................................100
2.1. Трансформуюче суспільство як простір реалізації
творчого потенціалу……………...........................................100
2.2. Творчий потенціал особистості в умовах
трансформації українського суспільства ............................130
Висновки по другому розділу..........................160
В И С Н О В К
И................................................................162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…............................168
В С Т У П
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Творча особистість в усі періоди
розвитку суспільства вважалася одним з найголовніших його досягнень, адже без
неї неможливий був би рух вперед до дальшого прогресу. Сучасне українське
суспільство також потребує творчих людей в усіх галузях людської діяльності і
саме тому проблема створення умов для виявлення і розвитку творчого потенціалу
кожної особистості є однією з найбільш актуальних і невідкладних у своєму
вирішенні.
Проблема творчості взагалі і творчої активності зокрема привертала до себе
увагу великої кількості дослідників. Вона вивчалася у загально філософському
аспекті, психологічному, педагогічному, соціально психологічному,
соціологічному, медичному, антропологічному та багатьох інших. І в кожному з
цих аспектів розкривалися ті чи інші сторони цього соціального і психічного
феномену, оскільки він являє собою багатогранне, багатоаспектне явище.
Творчість людини проявляється чи не в кожному виді діяльності, а тому,
досліджуючи будь-який її аспект, вчені більше всього приділяли увагу розкриттю
сутності творчості як наукової категорії, розглядали і аналізували детермінанти
прояву творчого мислення, особливості різних видів творчості тощо.
Аналіз спеціальної літератури по проблемі дисертації виявив недостатню увагу
дослідників до соціально-філософського аспекту проблеми творчого потенціалу
людини. Крім того, соціальні трансформації в сучасній Україні, які уже впродовж
майже пўятнадцяти років супроводжуються кризовими явищами в усіх сферах
життєдіяльності, створюють нові, суперечливі умови для прояву творчого
потенціалу кожного члена суспільства.
Соціальна значущість проблеми реалізації творчого потенціалу особистості в
сучасних умовах, її надзвичайна актуальність і недостатня дослідженість
зумовили необхідність вирішення наукової задачі, що виявляється у
соціально-філософському осмисленні окресленої проблеми та визначення теми
дисертаційного дослідження: “Творчий потенціал особистості і його реалізація в
умовах трансформації суспільства”.
Звўязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконане в межах планової наукової тематики кафедри філософії і
соціології Південноукраїнського державного педагогічного університету
ім.К.Д.Ушинського “Інноваційність у методології і технології наукового і
соціального пізнання” (затверджена на засіданні вченої ради університету,
протокол № 5 від 25.12.1997 року) і є одним з аспектів соціально-філософського
осмислення буття людини.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є зўясування
сутності творчого потенціалу особистості та виявлення умов його реалізації в
суспільстві, що трансформується. Поставлена мета вимагала рішення таких задач:
розкрити сутність поняття “творчий потенціал” як соціально-філософської
категорії;
проаналізувати особливості мислення особистості як ознаку її творчого
потенціалу;
охарактеризувати особистісні прояви творчого потенціалу;
виявити найбільш ефективні епохи реалізації творчого потенціалу особистості в
зарубіжному суспільстві і вплив на них трансформаційних процесів;
проаналізувати умови реалізації творчого потенціалу особистості в українському
суспільстві на різних етапах його трансформування.
Обўєкт дослідження - творчість людини як суспільний і особистісний феномен.
Предмет дослідження - реалізація творчого потенціалу особистості в умовах
суспільства, що трансформується.
Методи дослідження: складність та багатоаспектність обўєкта дослідження, який
поєднує у собі біо-соціальні, психо-фізіологічні та психологічні компоненти,
зумовили необхідність використання комплексного підходу, що базується на
системному методі дослідження соціальних явищ і містить у собі евристичні
можливості, які дали можливість проаналізувати творчий потенціал як особистісну
властивість, яка реалізується при сприятливих умовах у будь-який період
розвитку суспільства, набуваючи специфічних особливостей в залежності від
характеру суспільних відносин та стану економічного, політичного і культурного
розвитку. Обрана проблема досліджувалася також через взаємозвўязки у системах
“людина-суспільство” та “людина-діяльність” , що сприяло виявленню особистісних
проявів творчого потенціалу у складних і суперечливих умовах суспільства, що
трансформується, а також розглянути творчий потенціал як один з ефективних
засобів прогресу суспільства.
Наукова новизна результатів дослідження. Вперше в українській філософії
розглянуто творчий потенціал особистості у соціально-філософському аспекті в
умовах суспільства, що трансформується і характеризується кризовими явищами не
лише в економічній, політичній сферах, але і в соціальній сфері буття людини і
зумовлює нестабільність у стосунках “людина-суспільство”, “суспільство і
особистість”, “колектив і особистість” тощо.
Подальшого розвитку у д
- Київ+380960830922