Ви є тут

Науковий доробок М.О. Зарудного в зоологічній науці (остання чверть ХІХ - початок Х Х століть)

Автор: 
Чубрей Олександра Степанівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004339
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
ІСТОРИКО-БІОГРАФІЧНИЙ НАРИС ЖИТТЯ
І ДІЯЛЬНОСТІ М.О. ЗАРУДНОГО
Серед українських зоологів М.О. Зарудний займає особливе місце. І хоча він не
отримав спеціальної зоологічної освіти, однак непереборна тяга до знань, любов
до природи і подорожей, які поєднувалися у нього з великим працелюбством і
працездатністю, сміливістю, чіткістю і чесністю, сприяли його науковому
зростанню, дозволили йому завоювати заслужений авторитет серед зоологів
світового рівня останньої чверті ХІХ- початку ХХ століть. Його заслуги можуть
бути по-справжньому оцінені лише при порівнянні умов його роботи з умовами
роботи наших сучасних зоологів, які мають у своєму розпорядженні матеріальні
засоби, обладнання, транспорт тощо. М.О. Зарудний свої подорожі здійснював на
ішаках і верблюдах, багато тисяч верств він пройшов пішки, а що стосується
матеріальних коштів, то він отримував їх головним чином від Російського
географічного товариства, інколи для проведення досліджень витрачав свої
незначні заощадження.
Микола Олексійович був зоологом-фауністом широкого профілю - під час своїх
численних поїздок та екскурсій він уважно спостерігав за всіма тваринами, хоча
найбільше захоплювали його увагу птахи. У його 218 друкованих працях ми
знаходимо відомості із систематики, географічного поширення і екології не
тільки птахів, але також і ссавців, плазунів, земноводних, риб, комах та інших
представників тваринного світу. Ось що писав з цього приводу визначний
український вчений-зоолог І.Г. Підоплічко (1905-1975): “Величезні колекції
тварин, що налічують сотні тисяч взірців, зібраних ним в Оренбурзькому краї,
Середній Азії, Ірані і в Україні, стали дуже цінними матеріалами для роботи
багатьох вітчизняних і зарубіжних спеціалістів. Основна частина цих колекцій в
даний час знаходиться в Зоологічному інституті Академії наук Російської
федерації, деякі зібрання зберігаються в Інституті зоології ім.. І.І.
Шмальгаузена НАН України та інших зоологічних установах. Про масштаби
здійсненої М.О. Зарудним роботи стосовно створення зоологічних колекцій і про
кількість нових матеріалів, що містяться в них, свідчить і те, що тільки іменем
Миколи Олексійовича названо понад 100 нових форм тварин, серед яких 4 ссавці,
15 птахів, 5 плазунів, 1 риба, 72 комахи, 1 багатоніжка, 6 павукоподібних та 1
молюсок.
Микола Олексійович працював з визначними вітчизняними зоологами, в тому числі з
В.Л. Біанкі, С.О. Бутурліним, М.О. Мензбіром, М.В. Насоновим, О.М. Нікольським,
А.П. Семеновим-Тян-Шанським та ін. Найбільш цінними в цих роботах є дані з
екології, без яких було б майже неможливе сучасне порівняльно-екологічне
вивчення багатьох видів, що живуть у дуже мінливих умовах середовища у
порівнянні з тими умовами, в яких за ними спостерігав Микола Олексійович. У
працях М.О. Зарудного міститься багато вартісних географічних відомостей. Ось
чому його слід вважати не тільки зоологом-мандрівником, але і географом.
Ті, хто знали Миколу Олексійовича, характеризують його як насичену любов’ю до
природи, довірливу, оптимістичну, віддану науковому пошуку, працелюбну і
енергійну людину, а також і як пристрасного мисливця. Не випадково А.П.
Семенов-Тян-Шанський порівнював його з М.М. Пржевальським. Незважаючи на те, що
М.О. Зарудний вчився і працював у кадетському корпусі, він зберіг повагу і
любов до працьовитих людей, з якими ділив численні прикрощі і турботи
повсякденного життя” [61, с.93-94].
Микола Олексійович Зарудний (1859-1919) народився на Харківщині
2.1 Роки навчання, формування світогляду і
сфери наукових інтересів М.О. Зарудного. І хоч він й не належав до кола
офіційних вчених Російської імперії, однак його 218 наукових праць в галузі
зоології свідчать про особливий науковий потенціал, який і сьогодні ще чекає
ретельного аналізу. Після закінчення навчання в Петербурзькій учительській
семінарії військового відомства, він майже все своє життя був звичайним
викладачем кадетського корпусу – спочатку в Оренбурзі, відтак у Пскові, а в
кінці свого життя - в Ташкенті. Тим дивовижніше для нас, що ця людина, яка не
отримала спеціальної освіти і постійно відчувала потребу в засобах для життя,
використовуючи лише вільний від службових обов’язків час знаходила його для
наукових досліджень, зуміла біологічно обстежити різні райони Європейської
Росії, України та величезні простори Середньої Азії, здійснити чотири
грандіозні подорожі по Персії (Ірану), зібрати величезні колекції майже з усіх
груп тварин, написати ряд капітальних праць та численних спеціальних статтей і
здобути ім’я орнітолога світового масштабу.
Серед його сучасників, дослідників Середньої Азії, він по праву займає друге
місце після М.М. Пржевальського. Достатньо сказати, що з 218 його прижиттєво
опублікованих робіт, 154 безпосередньо зв’язані з природою Середньої Азії.
Тільки з 1884 по 1919 рр. при дослідженні орнітофауни Середньої Азії М.О.
Зарудний здійснив 10 великомасштабних експедиційних подорожей, зібрав
колосальні матеріали з фауни і флори Середньої Азії і склав ряд детальних
географічних і зооботанікогеографічних карт цього регіону. Насправді вчений
вважається землепрохідцем Середньої Азії.
Народився М.О. Зарудний 19 вересня 1859 р. в садибі свого дядька Миколи
Андрійовича Зарудного – Грякові, яка в той час розташувалася на межі колишнього
Валківського повіту Харківської губернії і Костянтиноградського повіту
Полтавської губернії (сьогодні Чутівський район Полтавської області). Батьки
його – Олексій Андрійович і Євдокія Миколаївна – були людьми значного статку і
жили “на широку ногу” в Петербурзі. За походженням вони були з відомого
ук